РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріалом для дослідження послужив архівний матеріал за п'ять років (1990-1994
p.p.), що складає 1352 акти судово-медичного дослідження трупів осіб, які
померли раптово і розітнутих у відділі експертизи трупів Донецького обласного
бюро судово-медичної експертизи. Вивчалася динаміка раптової смерті у великому
промисловому центрі залежно від статі, віку, сезонності та часу доби. Вік
померлих коливався від 28-ми до 89-ти років. Проаналізовані дані
судово-медичних розтинів з визначенням відповідності виявлених змін діагнозу
судово-медичних експертів. Матеріалом для контролю служили дані за 1985 рік.
Проаналізовані 105 амбулаторних карт у випадках з встановленим діагнозом осіб,
померлих внаслідок РСС. За амбулаторними картами досліджені дані про звертання
за медичною допомогою, диспансеризацію та профілактичні огляди. Власні
спостереження, виконані на судово-медичному матеріалі у Донецькому обласному
бюро судово-медичної експертизи: виконано розтин 51-го трупа осіб, які померли
раптово (від 1995 до 1998 років); проведено аналіз 31-го випадку всієї медичної
документації (амбулаторні карти, історії хвороби), обставин смерті, ознак, що
передували настанню смерті (за словами близьких та інших осіб). Для проведення
експерименту було задіяно 26 безпородні собаки.
У зв'язку з тим, що у 1995 році ми почали виконувати власні дослідження,
розробка архівного матеріалу була обмежена 1990-1994 роками. За період від 1995
до 1998 років раптово померли 1354 особи у віці від ЗО до 75 років. Чоловіки
становили 73,5% від загальної кількості померлих.
У всіх випадках власних спостережень враховані вік та професія померлого, місце
настання смерті, час і сезонність.
Виходячи з того, що найчастіше причиною смерті була гостра серцева
недостатність на фоні загального атеросклерозу, ми до групи
27
власних досліджень відібрали тільки такі випадки, які дозволили детально
дослідити морфологічні зміни в серцево-судинній системі і провідній системі
серця.
Дослідження померлих виконувалося з дотриманням певного порядку. Перед розтином
вивчалися обставини смерті, історії хвороби, амбулаторні карти, свідчення
родичів, знайомих. Розтин проводився за загальноприйнятою методикою (за методом
Шора з модифікацією Громова). З метою виключення позасерцевих причин смерті
досліджувався головний мозок з оболонками, сечостатева і травна системи. Далі
вивчалися органи дихання, а також надниркові і щитовидна залози. Після цього
приступали до вивчення аорти. Для цього проводили поздовжній розріз по всій її
довжині починаючи від висхідного відділу і закінчуючи клубовими артеріями.
Вивчали і описували її інтиму, відмічаючи наявність атеросклеротичних уражень,
їх локалізацію, характер і площу ураження. При макроскопічній оцінці
атеросклеротичного ураження виділяли чотири види його (Автандилов Г.Г., 1970):
1 стадія - (ліпоідоз) ліпоїдні плями і смужки, що являють собою поверхневі
жовтуваті та жовтувато-сірі ділянки інтими;
2 стадія - (фіброзні бляшки) обмежені випуклі сіруваті та білясті потовщення
інтими;
3 стадія - (ускладнені ураження) ділянки, де є виразки, тромби, крововиливи;
4 стадія - (кальциноз) ділянки стінки судин, що мають солі кальцію.
Крім цієї класифікації, ми використали класифікацію, котру запропонували деякі
дослідники (Ю.С. Павлова, 1991): м'язово-еластична гіперплазія інтими, ліпідна
пляма, первинно-фіброзна бляшка, фіброзна бляшка бідна ліпідами,
ліпідно-фіброзна бляшка, атеросклеротична бляшка.
28
Для опису ураження судин, більш прийнятною є ця класифікація, оскільки вона
включає в себе як ліпідні, так і не ліпідні ураження судин.
Використовувався модифікований метод візуально-планіметричної оцінки площі
атеросклеротичного ураження з використанням уніфікованих схем площі ураження
різних відділів судинної системи (Автандилов Г.Г., Литвак А.С., 1990). Метод
заснований на порівнянні атеросклеротичних уражень інтими судини за
спеціальними схемами, за якими визначається відсоток площі інтими зайнятої
атеросклеротичними ураженнями. Після розтину серцевої сорочки визначали
параметри серця: профільний периметр; поперечний розмір. Серце відсікали від
великих судин на рівні нижньої і верхньої порожнистих вен, легеневих вен, зі
збереженням цілісності передсердь. Аорту і легеневу артерію перерізали на 2 см
вище їх клапанів. Визначали довжину, ширину, товщину і окружність серця.
Довжину вимірювали від місця відходження аорти до верхівки, ширину - між
бічними поверхнями на рівні основи шлуночків, товщину - на найбільшому
передньо-задньому розмірі серця, окружність - на рівні основи шлуночків. Виміри
виконувалися нами з використанням не лише сантиметрової стрічки, а й за
допомогою штангенциркуля. Для оцінки розмірів серця використовували таблицю
морфометричних показників серця раптово померлих внаслідок ІХС і здорових осіб,
померлих внаслідок травми (Автанділов Г.Г., 1990).
Форму серця визначали візуально, розрізняючи: перехідну або овальну, при якій
подовжній (довжина) і поперечний (ширина) розміри майже рівні між собою;
кулеподібну - довжина серця менша його ширини; конічну - довжина серця більша
його ширини. Іноді серце мало краплинну форму, для якої характерне значне
переважання довжини серця над його шириною. При дослідженні трупа обов'язково
визначалася довжина трупа, міра вгодованості і конституція. Оглядали епікард,
відмічаючи його прозорість, наявність потовщень, білястих
29
ділянок, накладень, наявність крововиливів під епікардом, (їх розміри,
кількість і локалізацію), відмічали характер відкладення жиру під епікардом і
його кількість.
До розтину порожнин серця досліджували вінц
- Київ+380960830922