РОЗДІЛ 2
Соціальний статус групи “ліквідатори аварії на ЧАЕС”
2.1.Соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи
Чорнобильська катастрофа має широкомасштабні наслідки, оцінка яких здійснюється
у різних вимірах: економічні втрати, екологічне забруднення територій,
кількість потерпілого населення, медичні, генетичні та зміни
соціально-психологічні. Усі ці наслідки можна вважати соціальними, адже вони
відобразилися на життєдіяльності, соціальному самопочутті: емоційно-оціночному
ставленні до найважливіших параметрів системи соціальних стосунків та
цінностей, особистої позиції та місця в суспільстві всього населення і,
першочергово, соціальних груп потерпілих. Аварія, евакуація, участь у
ліквідаційних роботах - події минулого, однак, для постраждалих Чорнобильська
катастрофа залишається постійним фактором високої суб'єктивної значущості.
З перших днів по аварії визначалися обсяги та характер завданих збитків. 22
травня 1986 р. в секретній інформації для ЦК КПРС “Про становище в Україні
після аварії на ЧАЕС” В.Щербицький зазначав, що “крім пошкодження реактора,
економічні збитки нанесені зупиненням в 30 кілометровій зоні роботи 14
промислових підприємств з річним обсягом виробництва 504,2 млн. крб., 15
будівельних організацій, вибуло з обігу більше 56 тисяч угідь, евакуйовано 18
колгоспів та радгоспів, вивезено більше 42,2 тисяч голів худоби із громадського
сектору. Зупинені всі основні фонди підприємств і будівельних організацій
загальною вартістю 2,37 млрд. крб., а також 14124 комунальних квартир та 14066
будинків садибного типу” [94]1 [[94]1) Інформація першого секретаря ЦК
Компартії України В.Щербицького для ЦК КПРС. Про становище в Україні після
аварії на ЧАЕС (28 травня 1986 р.). (Секретно) // Чорнобильська трагедія
(документи і матеріали). - К.: Наукова думка, 1996. - С. 152-153.]). Через два
роки була названа сума прямих збитків - вісім мільярдів карбованців. Для
світової співдружності загальні збитки від аварії визначалися в межах понад
1х1012 доларів США, а для України - понад 2х1011 доларів [59]2 [[59]2) Дев'ять
років після Чорнобильської аварії: Тези доповідей наукової конференції. Київ,
20-21 квітня 1995 р. - К.: Наукове видання інституту ядерних досліджень НАН
України, 1995. - С.32.]). На сьогодні загальні збитки для України склали 140
млрд. доларів США [69]3 [[69]3) Доронова І. Найвища соціальна цінність – людина
// Надзвичайна ситуація. – 2001. - №10. - С.12-13.]).
Сумарний випад радіоактивних речовин після вибуху на ЧАЕС становив 50 мільйонів
Кюрі, що рівноцінно вибуху понад 500 атомних бомб, подібних до тих, які скинуто
на Хіросіму в 1945 р. [188;270]4 [[188;270]4) Повідомлення Полтавського обкому
Комуністичної Партії України в ЦК Комуністичної Партії України про скарги і
заяви родичів військовослужбовців строкової служби та запасу, призваних на
військові збори і працюючих по ліквідації наслідків аварії (20 липня 1986 р.)
// Чорнобильська трагедія (документи і матеріали). - К.: Наукова думка, 1996. -
С.53; Ткаченко В., Головатюк В., Мазур В. Інформаційний вакуум за дефіциту
гарантій // Віче. - 1995. - № 8. - С. 85-93.]). Уже 29 квітня 1986 р.
підвищення радіаційного рівня зафіксували в Польщі, Німеччині, Румунії,
Австрії. 3-6 травня радіаційна хмара дійшла до Ізраїлю, Канади та Сполучених
Штатів. Чорнобильська катастрофа спричинила різке погіршення екологічної
ситуації на значній території України, Білорусії та Росії [233;254]5
[[233;254]5) Сердюк А.М., Бобильова О.О., Набока М.В. Медична політика в галузі
охорони здоров'я населення після Чорнобильської катастрофи // Український
Радіологічний Журнал Радіологічний Журнал. - 1996. - № 4. - С.16-18.
Старостенко Г. Соціально-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи //
Інформаційний бюлетень Міністерства статистики України. - 1997. - № 4-5. -
С.102-104. Чорнобильська трагедія (документи і матеріали). - К.: Наукова думка,
1996. - 784 с.]). П'ятдесят з половиною тисяч квадратних кілометрів українських
ґрунтів забруднено ізотопами стронцію та плутонію. Це становить майже сім
процентів території всієї України. Більше однієї п’ятої всіх районів України
включають різні за величиною ареали радіаційного забруднення [27;254]6
[[27;254] 6) Бузунов В. Під дахом променевих уражень // Надзвичайна ситуація. –
2000. - №5. – С.18-20; Старостенко Г. Соціально-демографічні наслідки
Чорнобильської катастрофи // Інформаційний бюлетень Міністерства статистики
України. - 1997. - № 4-5. - С. 102-104.]).
Міністерство охорони здоров’я України та Український науковий гігієнічний центр
МОЗ України м. Києва стверджують, що наслідки катастрофи значно перевищили
первинні оцінки. Понад 36 млн. га. становить загальна площа, де густина
забруднення цезієм - 137 більша 1 Кі/км2, вища за 5 Кі/км2 - 470 тис. га. та
понад 15 Кі/км2 - 75 тис. га. Водоймища басейну річки Дніпра та Київського
водосховища - істотно забруднені. Радіаційне забруднення території спричинило
до вилучення з господарського користування 180 тисяч гектарів
сільськогосподарських угідь та 157 тисяч гектарів лісів, обмеження можливостей
агропромислового виробництва і лісогосподарського користування на площі 256
тисяч гектарів та зменшення виробництва чистих продуктів харчування [189;233]1
[[189;233]1) Подання Мінчорнобиля України до Кабінету Міністрів Республіки у
зв'язку з формуванням плану дій Уряду на 1996-1999 рр. № 1436/15 31 серпня 1995
р. Кабінет Міністрів України // Чорнобильська трагедія (документи і матеріали).
- К.: Наукова думка, 1996. - С. 738-740; Сердюк А.М., Бобильова О.О., Набока
М.В. Медична політика в галузі
- Київ+380960830922