РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методичні аспекти організації науково-господарських дослідів.
2.1.1. Вихідний матеріал, схема, час, умови і місце проведення досліджень.
Передбачений обсяг науково-господарських досліджень та апробація виведених
ліній української м’ясної породи свиней проводились протягом 1990…2000 років в
умовах племзаводу “Світанок” і лабораторій Інституту свинарства УААН відповідно
до спеціально розробленої і затвердженої методики.
Основу досліджень господарських і біохімічних особливостей тварин складає
науково-господарський дослід, проведений за такою схемою (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Методична схема науково-господарських дослідів.
№ груп
Заводські лінії
Порода
Кількість голів
Оцінка нащадків
Відгодівля молодняку, гол.
свиноматок
кнурів
кнурців
свинок
з 1 опоросом
з 2 опоро-сами
Перша генерація
Костер 837
ПМ
16
12
14
20
12
II
Центр 2145
УМ
16
12
14
20
12
III
Циклон 33
УМ
16
12
14
20
12
IY
Цитрус 4841
УМ
16
12
14
20
12
Цукат 5
УМ
16
12
14
20
12
Всього:
80
60
10
70
100
60
Друга генерація
Костер 837
ПМ
16
12
14
20
12
II
Центр 2145
УМ
16
12
14
20
12
III
Циклон 33
УМ
16
12
14
20
12
IY
Цитрус 4841
УМ
16
12
14
20
12
Цукат 5
УМ
16
12
14
20
12
Всього:
80
60
10
70
100
60
Примітка: ПМ – контроль; УМ – дослід.
Відповідно методичній схемі, в кожну піддослідну групу першої та другої
генерації, за принципом аналогів, відбирався молодняк парувального віку по 16
свинок і 2 кнурці заводських ліній Центра 2145, Циклона 33, Цитруса 481 і
Цуката 5 української м’ясної (УМ) породи. Контролем слугували тварини лінії
Костра 837 полтавської м’ясної породи. Характеристика піддослідних кнурців
наводиться в табл. 2.2.
Репродуктивні якості свиноматок оцінювали за першим та другим опоросами двох
генерацій. Нащадків кожної групи оцінювали за власною продуктивністю та на
контрольній відгодівлі. Для цього було відібрано по 14 кнурців та 20 свинок –
для оцінки за власною продуктивністю, та по 12 тварин – для оцінки на
контрольній відгодівлі. Протягом вирощування піддослідний молодняк в один день
кожного місяця за годину до годівлі зважували, брали проміри. Від 5 підсвинків
кожної піддослідної групи в 3 і 6 місячному віці брали проби крові для
гематологічних досліджень, а також від 4 голів аналізованих ліній, при забої
відбирали стегнові кістки для проведення остеологічних досліджень.
Контроль селекційного процесу геніаологічних структур нових м’ясних порід має
велике значення не тільки за господарсько-корисними ознаками, але й за більш
глибокими фізіологічними процесами, в даному випадку, перетравністю поживних
речовин корму, а також обміну азоту, кальцію, фосфору. Фізіологічний балансовий
дослід було проведено на 3 підсвинках 6 місячного віку від кожної лінії за
методикою М.А.Коваленка [123].
Тварини усіх піддослідних груп протягом дослідів знаходились в аналогічних
умовах годівлі та утримання.
Поросні свиноматки в зимовий період утримувались групами по 7-10 голів у
станку. В літній період – у спільному загоні літнього табору. Перед опоросом,
за 10 днів, глибокопоросних свиноматок переводили у свинарник-маточник.
Годували маток два рази в день вологими мішанками, в які входили корми, що були
на даний час у господарстві.
Таблиця 2.2
Характеристика піддослідних кнурців
№ п/п
Кличка і індивідуальний номер кнурів
Вік, міс.
Жива маса, кг
Довжина тулуба, см
Товщина шпику в 100
Сумарний клас кг, см
I генерація
I.
Костер 2501
24
299
180
3,0
еліта
2.
Костер 3617
24
298
181
2.7
еліта
3.
Центр 2145
24
292
180
2,6
еліта
4.
Центр 2015
24
304
181
3.0
еліта
5.
Циклон 2767
24
293
179
2.9
еліта
6.
Циклон 2765
19
282
176
2.9
еліта
7.
Цитрус 3877
24
300
180
3.0
еліта
8.
Цитрус 3691
24
302
180
2.8
еліта
9.
Цукат 3643
24
301
181
2,9
еліта
10
Цукат 3661
24
300
180
3.0
еліта
II генерація
I.
Костер 1659
18
267
175
2.7
еліта
2.
Костер 2405
18
268
177
2.9
еліта
3.
Центр 2893
18
264
177
2.4
еліта
4.
Центр 2895
24
295
183
2.0
еліта
5.
Циклон 977
23
293
180
2.7
еліта
6.
Циклон 2897
24
296
183
2.7
еліта
7.
Цитрус 2497
24
294
183
2.5
еліта
8.
Цитрус 4047
12
210
171
2.8
еліта
9.
Цукат 2345
24
294
184
2.8
еліта
10.
Цукат 2431
24
295
183
2.6
еліта
Годівля підсисних поросят здійснювалась відповідно до схеми прийнятої у
господарстві.
Раціони годівлі для різних вікових груп наведено в табл. 2.3, а склад і
поживність 1 кг корму та його склад – в табл. 2.4.
Таблиця 2.3.
Раціон для різних виробничих груп свиней на племзаводі “Світкнок”, кг
Групи тварин
Суміш концкормів
Зелена маса
М'ясо-кісткове борошно
Молоко збиране
Крейда
Сіль
Кормові дріжджі
ЗЦМ
Літній період
Кнури основні
3,5
0,05
0,005
0,017
0,05
Свиноматки підсисні
3,5
0,05
0,005
0,023
0,05
Свиноматки холості
3,0
0,05
0,005
0,016
0,05
Ремонтний молодняк
3,0
0,05
0,005
0,016
0,05
Відгодівельний молодняк
3,0
0,05
0,005
1,016
0,05
Поросята 2-4 міс.
1,8
0,02
0,002
0,02
0,02
Поросята 0-2 міс.
0,5
0,1
Групи тварин
Суміш концкормів
Трав'яне борошно
Кормовий буряк
Молоко збиране
М'ясо- кісткове борошно
Рибне борошно
Крейда
Сіль
ЗЦМ
Зимовий період
Кнури основні
3,5
0,05
0,3
0,05
0,05
0,005
0,017
Свиноматки підсисні
3,5
0,05
0,3
0,05
0