Ви є тут

Обґрунтування профілактики вогнищевої демінералізації емалі зубів при лікуванні зубощелепних аномалій незнімними ортодонтичними конструкціями

Автор: 
Дрогомирецька Мирослава Стефанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001093
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика об'єкту клінічних досліджень
Для вивчення стоматологічного статусу та визначення ступеню вира­женості
карієсогенної ситуації в ротовій порожнині було проведено обстеження 196 осіб
із різними видами зубощелепних аномалій, яким за показами ортодон­тичне
лікування проводились за допомогою незнімних конструкцій. Ці пацієнти склали
основну групу. У контрольну групу ввійшло 170 осіб без ортодонтичної патології.
Віковий діапазон обстежених пацієнтів склав дев’ять – 16-ть років.
Обстеження, лікування та спостереження за пацієнтами проводилось на кафедрі
стоматології дитячого віку Львівського державного медичного універ­ситету ім.
Данила Галицького та у приватній стоматологічній клініці "Перфект Дент".
За віком школярі були розподілені на групи (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених пацієнтів
Вік (у роках)
Основна група
n (%)
Контрольна група
n (%)
9-11
50 (25, 51)
50 (29, 41)
12-13
86 (43, 88)
62 (36, 47)
14-16
60 (30, 61)
58 (34, 12)
Загалом
196 (100)
170 (100)
На кожного пацієнта заповнювали спеціально розроблену на кафедрі сто­матології
дитячого віку Львівського державного медичного університету ім. Данила
Галицького "Карту стоматологічного обстеження у лікаря-ортодонта" (додаток А),
яка складалась з кількох частин: загальних відомостей, даних про супутні
захворювання, які отримували із анамнезу, дані об'єктивного обсте­ження,
методів додаткового та лабораторного дослідження. Крім того, кожен пацієнт
заповнював анкету (додаток Б), у яку були включені запитання про
санітарно-гігієнічне виховання, догляд за ротовою порожниною, режим і харак­тер
харчування, шкідливі звички, кратність і причини відвідування стомато­лога.
Отримані дані в подальшому використовувались для відпрацювання програм
індивідуального гігієнічного виховання та навчання.
Обстеження дітей проводили за допомогою загальноприйнятого набору інструментів
при штучному освітленні.
Для вивчення частоти і структури ортодонтичної патології серед об­стежених
дітей використано класифікацію Калвеліса [280].
Аналізуючи структуру зубощелепних аномалій в обстежених дітей (табл.2.2)
встановлено, що найчастіше, майже з однаковою частотою, зустріча­ються аномалії
положення окремих зубів в середньому у 71,36±3,53% школярів та аномалії форми і
величини зубних рядів – 73,53±6,61%. Аномалії прикусу діагностовано у
25,71±2,71% дітей.
Таблиця 2.2
Структура зубощелепних аномалій серед обстежених школярів, (M±m)
Вік, (у роках)
Аномалії положення окремих зубів,
n (%)
Аномалії форми та величини зубних зубів,
n (%)
Аномалії прикусу,
n (%)
9 – 11
36 (72,0±3,14)
37 (74,0±3,63)
11 (22,0±2,42)
12 – 13
62 (72,09±4,03)
63 (73,25±3,40)
25 (29,06±2,94)
14 –16
42 (70,0±4,17)
44 (73,33±2,59)
16 (26,06±2,80)
В середньому
71,36±3,53
73,53±4,61
25,71±2,71
Аналізуючи види зубощелепних аномалій залежно від віку, нами встанов­лено, що в
обстежених різних вікових груп не спостерігається суттєвої різниці в
розповсюдженості ортодонтичної патології. У всіх вікових градаціях різні види
зубощелепних аномалій коливаються в межах середніх величин.
Слід зазначити, що майже в половини обстежених дітей та підлітків одно­часно
зустрічається кілька видів зубощелепних аномалій. Найчастіше поєд­нувались
аномалії окремих зубів та аномалії зубних рядів.
Дані про супутні захворювання отримували з опитування дітей та батьків, а також
з аналізу “Медичних карт” (Форма 112/у).
З рис.2.1 бачимо, що супутні захворювання виявлені у 109 (55,61%) дітей
основної групи. Діапазон соматичної патології досить широкий і включає
захворювання ЛОР-органів у 30 (27,52%) обстежених, патологію органів травлення
– 14 (12,84%), алергічні стани виявлені у 19 (17,43%) школярів, ревматизм – у
16 (14,67%).
Рис.2.1. Частота та структура соматичної патології у школярів зі зубощелепними
аномаліями.
Кількість дітей, які мають хронічні захворювання (III-я група здоров’я) складає
26,53%. Крім того у 14,70% школярів молодшого та середнього шкіль­ного віку та
в 11,66% підлітків виявлено дисгармонійний фізичний розвиток.
2.2. Клініко-лабораторні методи дослідження
Для характеристики ураження зубів карієсом визначали наступні пара­метри:
- розповсюдженість [8, 51];
- інтенсивність карієсу за індексом КПВ зубів і поверхонь [8, 51];
- індивідуальний рівень інтенсивності карієсу (РІК) [52] постійних зубів.
РІК постійних зубів у дітей та підлітків визначався за формулою:
КПВ
РІК=100 – ѕѕѕ, де
N-5
КПВ – карієс, пломба, видалений зуб;
N – вік дитини в роках;
5 – вік початку прорізування постійних зубів.
Інтерпретацію цифрових значень РІК постійних зубів подано
у табл. 2.1.
Таблиця 2.3
Критерії оцінки рівня інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей та
підлітків
Цифрові значення
Рівень інтенсивності карієсу постійних зубів
Ј0,3
Низький
0,4 – 0,6
Середній
0,7 – 0,9
Високий
і1,0
Дуже високий
Показник ефективності профілактичних заходів – редукцію карієсу [8] зубів,
розраховували за формулою:
КПВn1х100
КПЕ=100 – ѕѕѕѕѕ, де
КПВn2
КПЕ – карієспрофілактичний ефект;
КПВn1– ураженість карієсом у профілактичній групі;
КПВn2– ураженість карієсом у контрольній групі.
Стан гігієни ротової порожнини визначався за допомогою гігієнічного індексу
Qugley-Hein (1962) у модифікації Л.В.Федорової (1982) [51, 53]. Використаний
нами індекс простий у виконанні та досить інформативний. Згідно цього індексу
оцінюють наявність зубного нальоту, зафарбованого 2% розчином основного фуксину
на 16-ти зубах верхньої та нижньої щелеп: 16, 13, 12, 11, 21, 22, 23, 25, 36,
33, 32, 31, 41, 42, 43, 45. Визначається у пунктах.
Коди Критерії оцінки
0 – зубний наліт відсутній
1 – окремі ділянки зубного нал