РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ, ФОРМА, ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ДОГОВОРІВ НА
БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА
2.1. Зміст інвестиційного договору на будівництво житла
В юридичній літературі під змістом договору прийнято розуміти сукупність умов,
які визначають права та обов’язки сторін в зобов’язанні, яке виникає з
договору. [88 [157, 21, 25] Советское гражданское право. Ч.I / Под ред. Маслова
В.Ф., Пушкина А.А. – К.: Вища школа, 1983. – С.407; Гражданское право Украины.
Ч.I / Под ред. Пушкина А.А., Самойленко В.М. – Харьков: Основа, 1996. – С.362;
Гражданское право. – Т.2, Полутом 1 / Под ред. Е.А.Суханова. – М.: БЕК, 2002. –
С.163.] [157, 21, 25]
В.В. Луць зазначає, що зміст договору як спільного юридичного акта сторін
становлять, по-перше, умови, щодо яких вони дійшли згоди, і, по-друге, ті
умови, які приймаються ними як обов’язкові на основі чинного законодавства.
Іншими словами, зміст договору – це ті умови, на яких укладена відповідна угода
сторін. [89 [51, 89] Луць В.В. Цивільно-правовий договір // Зобов’язальне
право. Теорія і практика. Навчальний посібник / За ред. проф.О.В.Дзери. – К.:
Юрінком Інтер, 1998. – С.29; Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності.
– К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.33.] [51, 89]
Зміст договору може бути направлений на встановлення нового зобов’язання
(наприклад угода про передачу речі у власність); на зміну раніше встановленого
зобов’язання (наприклад угода про зменшення розміру винагороди за користування
чужою річчю) та на припинення існуючого зобов’язання (наприклад угода про
звільнення підрядчика від зобов’язання виконати певну роботу). [90 [156]
Советское гражданское право. Ч.I / Под ред. Маслова В.Ф., Пушкина А.А. – К.:
Вища школа, 1977. – С.400.] [156]
Слід розрізняти зміст договору як правовідношення, і зміст договору як підстави
виникнення прав та обов’язків.
О.С. Йоффе звертав увагу на те, що спроби, які іноді зустрічаються, визначити
зміст договору вказівкою як на його умови, так і на права і обов’язки, що з
нього витікають, є помилковими і пояснюються змішанням договору як юридичного
факту з власне договірним зобов’язанням. [91 [55] Иоффе О.С. Обязательственное
право. – М.: Юридическая литература, 1975. – С.26-27.] [55]
Як зазначає Брагінський М.І., коли говорять про зміст договору як про
правовідношення, мають на увазі права та обов’язки контрагентів. На відміну від
цього зміст договору-угоди складають договірні умови. [92 [12] Брагинский М.И.,
Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая. Общие положения. – М.: СТАТУТ,
2000. – С.295.] [12]
Серед умов договору в юридичній літературі прийнято розрізняти істотні,
звичайні та випадкові. [93 [153, 51, 89, 25] Советское гражданское право. Ч.I /
Под ред. Маслова В.Ф., Пушкина А.А. – К.: Вища школа, 1983. – С.407; Луць В.В.
Цивільно-правовий договір // Зобов’язальне право. Теорія і практика. Навчальний
посібник / За ред. проф. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С.30-31;
Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. – К.: Юрінком Інтер, 2001. –
С.33-37; Гражданское право. – Т.2, Полутом 1 / Под ред. Е.А.Суханова. – М.:
БЕК, 2002. – С.163-165.] [153, 51, 89, 25]
Істотні умови виділяються законодавством. Так, відповідно до ст. 153 ЦК України
договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних
випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови
договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного
виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути
досягнуто згоди.
Крім істотних умов, в юридичній літературі виділяють також звичайні та
випадкові умови.
Під звичайними умовами прийнято розуміти ті умови, які передбачаються у законі
чи іншому нормативному акті і стають обов’язковими для сторін внаслідок факту
укладення договору. Випадковими прийнято вважати такі умови договору, які
погоджені сторонами у відступ від положень диспозитивних норм або з метою
вирішення питань, що взагалі не врегульовані законодавством. [94 [125] Луць
В.В. Цивільно-правовий договір // Зобов’язальне право. Теорія і практика.
Навчальний посібник / За ред. проф. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. –
С.30-31.] [25]
О.С.Йоффе вказував, що звичайними є умови, наявність або відсутність яких на
факт укладення договору ніякого впливу не виявляє. Більш того, практично немає
необхідності включати звичайні умови в договір, так як вони сформульовані в
законі або інших нормативних актах і, оскільки контрагенти погодились укласти
даний договір, вони тим самим визнаються такими, що виразили згоду підкоритися
тим умовам, які за законом розповсюджуються на договірні відносини відповідного
виду або на всі договори взагалі. [95 [55] Иоффе О.С. Обязательственное право.
– М.: Юридическая литература, 1975. – С.387-388.] [55]
Досліджуючи договори інвестиційного характеру взагалі, О.Е. Сімсон говорить про
доцільність виділення не істотних умов договорів інвестиційного характеру, а
кваліфікаційних умов, як необхідних, так і додаткових. [96 [149] Сімсон О.Е.
Правові особливості договорів інвестиційного характеру: Автореф. дис…к-та юрид.
наук: 12.00.03 / НЮАУ. – Харків, 2001. – С.11.] [149] Виділення саме
кваліфікаційних, а не істотних умов для інвестиційних договорів можна пояснити
тим, що Сімсон О.Е. розглядає інвестиційні договори як родове поняття, яке
об’єднує різні види цивільних договорів, кожний з яких має характерний саме для
цього виду перелік істотних умов. Тому визначення істотних умов, характерних
для кожного виду інвестиційного договору, практично неможливе.
Необхідними умовами для інвестиційних договорів, на думку О.Е. Сімсон, є такі:
1) Предмет. Кваліфікуючою ознакою інвестиційного договору є сп
- Київ+380960830922