РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих на хронічний пієлонефрит.
В основу дослідження покладено обстеження і лікування 203 хворих на ХП у фазі
загострення, яке проводилось в умовах базової клініки кафедри факультетської
терапії Івано-Франківської державної медичної академії - нефрологічному
відділенні обласної клінічної лікарні з 2001 по 2002 роки. Контрольні
дослідження виконані в групі практично здорових донорів (n=20).
Вік всіх хворих на ХП коливався від 16 до 68 років. Середній вік складав
41,57±2,19 років. Розподіл хворих по статі і віку приведений в узагальненій
таблиці (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за віком і статтю
(n=203)
ВІК
СТАТЬ
ЧОЛОВІКИ
ЖІНКИ
Абс.
Абс.
До 20 років
13,21
25
16,67
21-39 років
27
50,94
48
32,00
40-59 років
15
28,30
58
38,66
60 і >
7,55
19
12,67
Разом
53
26,11
150
73,89
Примітки: 1. Абс. – абсолютна кількість хворих.
2. % - відсоток до абсолютної кількості пацієнтів.
3. n – кількість хворих.
Згідно наших досліджень на ХП хворіють переважно особи молодого та зрілого
віку, а жінки майже в 3 рази частіше чоловіків (табл.2.1).
Середня тривалість захворювання склала 9,36±1,24 років.
У переважної більшості обстежених хворих (142) діагностовано первинний
хронічний пієлонефрит (ПХП), в 61 - вторинний хронічний пієлонефрит (ВХП)
(рис.2.1), спричинений у 26 (42,62%) випадках аномаліями розвитку нирок, у 18
(29,51%)– нефроптозом та в 17 (27,87%) – сечокам’яною хворобою.
Рис.2.1. Розподіл хворих на хронічний пієлонефрит за формою перебігу хронічного
пієлонефриту.
У 83 хворих перебіг ХП ускладнився стійкою ренопаренхіматозною артеріальною
гіпертензією (АГ). Тривалість АГ склала в середньому 8,12±0,94 роки. У 120
хворих артеріальний тиск (АТ), як систолічний, так і діастолічний, перебував у
межах норми. Тому у відповідності до проведеного лікування хворі були розділені
на 7 груп. Першу групу складали 29 хворих, які отримували базову терапію:
антибіотик норфлоксацин, протимікробний хіміопрепарат (фурагін, нітроксолін,
палін, бісептол), спазмолітик (но-шпа, папаверин, платифілін, баралгін) та
вітаміни (аєвіт, аскорутин, полівітаміни) в середньотерапевтичних дозах. Другу
групу склали 35 хворих на ХП, які з антибактеріальною метою отримували
антибіотик фторхінолонового ряду – офлоксацин у дозі 400 мг два рази на день
протягом 7-10 днів. Хворим третьої групи (32) в комплексне лікування був
включений пробіотик біоспорин, який призначали за 2-3 дні до відміни
антибіотиків, 1 доза два рази на день протягом 10 днів. Четверту групу склали
хворі (24), які отримували офлоксацин та біоспорин в дозах, описаних вище.
Хворим на ХП з АГ на фоні базової терапії призначали антигіпертензивні засоби:
в п’ятій групі (28 осіб) - клофелін або адельфан, в шостій (34) - інгібітор АПФ
еналаприл малеат в дозі 5-10 мг 1-2 рази на день. Сьома група включала 21
хворого, які отримували офлоксацин, біоспорин та еналаприл.
Характеристика обстежених хворих по статі і віку та формою перебігу ХП наведена
в таблицях (табл.2.2 і табл.2.3).
Групи були співставлені за віком, статтю та клініко-анамнестичними показниками.
Аналіз власних результатів показав, що клінічна картина ХП різноманітна.
Характерних специфічних симптомів немає.
Причиною госпіталізації у всіх випадках було загострення захворювання. Дані
анамнезу свідчать, що більшість обстежених хворих пов’язували загострення з
переохолодженням та перенесеними гострими респіраторними вірусними
захворюваннями.
Детальне клініко-лабораторне обстеження у хворих дозволило виявити при
поступленні в клініку інтоксикаційний, больовий, дизуричний та сечовий синдроми
(табл.2.4). Найчастіше виявляли загальну слабість - в 77,34% випадках,
підвищену втомлюваність - у 82,76% осіб, біль у поперековій ділянці в - 92,61%
та дизурію - у 31,53% обстежених.
Характер больового синдрому залежав від виду ХП. Так, у хворих на ВХП однобічні
болі зустрічалися в 42,62% проти 10,56% при ПХП. Біль приступоподібний із
іррадіацією в праве або ліве підребір’я (37,70%). При загостренні ПХП
переважають двобічні (86,62%), постійні (88,03%) болі. Позитивний симптом
Пастернацького був у 201 (99,01%) хворого.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених груп хворих по віку
(n=203)
ВІК
I група хворих
II група хворих
III група хворих
IV група хворих
V група хворих
VI група хворих
VII група хворих
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
До 20 років
17,24
17,14
18,75
16,67
14,29
14,71
9,52
21-39 років
11
37,93
13
37,14
11
34,37
37,50
32,14
13
38,24
42,86
40-59 років
10
34,48
12
34,29
12
37,50
33,33
11
39,28
12
35,29
38,10
60 і > років
10,35
11,43
9,38
12,50
14,29
11,76
9,52
Разом
29
14,29
35
17,24
32
15,76
24
11,82
28
13,79
34
16,75
21
10,35
Примітки: 1. Абс. – абсолютна кількість хворих.
2. % - відсоток до абсолютної кількості пацієнтів.
3. n – кількість хворих.
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених груп хворих за статтю та формою перебігу хронічного
пієлонефриту
(n=203)
I група хворих
II група хворих
III група хворих
IV група хворих
V група хворих
VI група хворих
VII група хворих
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Стать
Чоловіки
24,14
11
31,43
21,88
29,17
32,14
23,53
19,05
Жінки
22
75,86
24
68,57
25
78,12
17
70,83
19
67,86
26
76,47
17
80,95
ХП
ПХП
21
72,41
25
71,43
23
71,88
17
70,83
17
60,71
23
67,65
16
76,19
ВХП
27,59
10
28,57
28,12
29,17
11
39,29
- Київ+380960830922