глава 23).
У стадії попереднього розгляду справи суддя, як правило, нових або додаткових
доказів та їх джерел не збирає, хоча, за необхідності, він вправі витребувати
документи або приєднати до справи документи і предмети, подані учасниками
процесу, викликати в судове засідання додаткових свідків [154]1 [1[154] Див.:
Михеенко М.М. Особенности процесса доказывания в отдельных стадиях уголовного
судопроизводства // Проблемы дальнейшего укрепления социалистической законности
при расследовании преступлений ОВД. – К.: КВШ МВД СССР, 1988 – С. 17-25.].
На цій стадії суддею ретельно перевіряються матеріали справи з точки зору їх
достатності для розгляду в судовому засіданні, а також вирішуються питання,
пов’язані з підготовкою справи до розгляду її в судовому засіданні. Тут суд
може оцінювати докази тільки за матеріалами справи. Оцінюючи їх, суддя чи суд
мають вирішити, чи достатньо доказів для розгляду справи в судовому засіданні,
чи можливе заповнення прогалин досудового слідства
(у даному випадку протокольного провадження) у судовому засіданні, чи є в
матеріалах справи порушення матеріальних і процесуальних норм, наскільки вони
істотні і поправні. Така оцінка дає можливість при попередньому розгляді справи
суддею вирішити питання про витребування в разі потреби додаткових доказів, про
задоволення чи відхилення клопотань учасників процесу, які відносяться до
витребування додаткових доказів [150]2 [2[150] Див.: Михайлова Т.А. Предание
суду в советском уголовном процессе. – М.: Юрид. лит., 1981. – С. 12.].
Таким чином, на цьому етапі провадження суддя оцінює зібранні у справі докази
лише з точки зору їх належності, допустимості та достатності для призначення її
до розгляду, але не достовірності. Остаточна оцінка доказів з точки зору їх
достовірності буде зроблена в судовому розгляді при постановленні вироку на
підставі дослідження всіх обставин справи.
Також суддя з’ясовує питання, але не за власною ініціативою, а за клопотанням
прокурора, обвинуваченого, його захисника або законного представника,
потерпілого або його представника відносно того, чи немає підстав для
притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.
За клопотанням прокурора, потерпілого або його представника суддя з’ясовує
також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за
статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий
злочин або для пред’явлення йому обвинувачення, яке до цього не було
пред’явлено.
Одночасно з прийняттям рішення про призначення справи до судового розгляду
суддя зобов’язаний також вирішити ряд організаційних питань. Ці питання
пов’язані з підготовкою справи до розгляду, до доказування у судовому
засіданні, і перелічені у ст. 253 КПК України. Вони також пов’язані з
необхідністю забезпечення для судового засідання всебічної, повної і
об’єктивної перевірки наявних доказів, зібрання при необхідності додаткових
доказів, забезпечення участі у цьому процесі осіб, які виконують функції
обвинувачення, захисту або відіграють допоміжну роль (свідки, експерти та ін.),
залучення додаткових доказів. Це, зокрема питання про:
призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов’язковою;
зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;
визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілим, відповідачем,
представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було
прийняте під час розслідування справи;
визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час
розслідування справи;
список осіб, які підлягають виклику в судове засідання та витребування
додаткових доказів;
заходи до забезпечення цивільного позову;
виклик у необхідних випадках перекладача;
розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;
день і місце судового розгляду справи;
всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.
Всі ці питання підлягають вирішенню у зв’язку з підготовкою справи до розгляду
в судовому засіданні (ст. 253 КПК України), якщо провадження по справі
визначається загальними правилами КПК України.
У справах про злочини, підготовка матеріалів в яких здійснювалась у
протокольній формі, коло питань, що підлягають вирішенню у зв’язку з
підготовкою справи до розгляду в судовому засіданні, має свої особливості.
Можливості для процесу доказування у всіх його елементах (збирання, перевірка
та оцінка) обмежені, суддя може лише витребувати додаткові докази.
Так, при вивченні нами кримінальних справ (302), досудове провадження в яких
здійснювалось у протокольній формі, лише у 8 (3 %) випадках суддею за власною
ініціативою були витребувані додаткові докази при підготовці справи до розгляду
в судовому засіданні: довідки про вартість викраденого майна – 2; копія
виконавчого листа – 1; копія технічного паспорта на транспортний засіб
– 1; довідки про розмір завданої потерпілому шкоди – 3.
Важливим завданням цього етапу провадження є підготовка належних умов для
повномасштабного доказування у стадії судового розгляду кримінальної справи,
зокрема витребування доказів; виклик осіб, які дають показання; виклик
експерта, перекладача, сторін тощо.
На наш погляд, якщо досудова підготовка здійснювалась у протокольній формі,
суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, повинен вирішити такі
питання:
про визнання потерпілою особи, якій злочином заподіяна моральна, фізична або
майнова шкода, тому що при проведенні досудової підготовки матеріалів у
протокольній формі органи дізнання не можуть винести відповідної постанови [61]
[219[61] Див.: Білоусенко В. Розгляд кримінальних справ, у яких досудова
підготовка
- Київ+380960830922