РОЗДІЛ 2
ОБСТАВИНИ ОБ'ЄКТИВНОГО І СУБ'ЄКТИВНОГО ХАРАКТЕРУ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ У СПРАВАХ ПРО КОМП'ЮТЕРНІ ЗЛОЧИНИ
2.1. Елементи події комп'ютерного злочину, їх зміст
Інтереси об'єктивної істини вимагають, щоб у процесі розслідування кримінальної справи було досліджено всі обставини, що становлять предмет доказування. Коло цих обставин визначено законом [157, c. 29]. Подія злочину підлягає обов'язковому доказуванню у кримінальних справах у сфері комп'ютерних злочинів.
Доказування події злочину в кримінальній справі відіграє найважливішу роль разом зі встановленням винності особи. Ю.М. Грошевий стверджує, що законну силу може одержати вирок, який винесений в точній відповідності до вимог матеріального і процесуального законів і з достовірністю встановлює подію злочину і провину підсудного [65, c. 111].
Поняття "подія злочину" є достатньо широким. Воно являє собою певний факт, що відбувся в минулому. Як зазначалося у першому розділі цієї роботи, такий факт минулого суб'єкт доказування не може сприймати безпосередньо. Тому, на наш погляд, законодавець в нормативно закріпленому предметі доказування конкретизував, що для встановлення події злочину слід доказувати такі обставини, як час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину. У науковій літературі по-різному ставляться до зазначеного поняття у контексті норми предмета доказування. Одна група вчених розуміє цей термін вужче, відносячи до нього обставини, що вказують на об'єкт і об'єктивну сторону [217, c. 199]. Інші вважають, що під ним слід розуміти необхідність встановлення елементів складу злочину і ряду елементів, які повинні бути встановлені незалежно від того, чи мають вони кримінально-правове значення [12, c. 31; 213, c. 50]. У пункті 1 ст. 64 КПК України не вказується на дію, бездіяльність або причинний зв'язок із наслідками, що настали, або діяння, що містить склад злочину. Законодавець, на погляд згаданих вчених, спробував викласти ці поняття в категорії "подія злочину", хоча це є суперечливим по відношенню до думок, згаданих нами раніше. М.М. Михеєнко вказував, що за такого розуміння терміна "подія злочину" стає зайвим дослідження винності обвинуваченого і збитку, заподіяного злочином, які є самостійними обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальній справі [148, c. 92]. Наша позиція полягає в тому, що склад злочину повинен бути доказаний до застосування існуючого переліку, який входить до норм предмета доказування. Отже, предмет доказування вимагає в межах елемента "подія злочину" обов'язкового встановлення, незалежно від кваліфікуючих ознак, тільки місця, часу, способу й інших обставин вчинення злочину.
Вчені зазначають, що подія злочину як матеріальне явище об'єктивної дійсності є складною системою взаємопов'язаних і причинно обумовлених фактів, обставин, вчинків, дій та інших проявів суб'єкта в навколишньому середовищі. Вони виникають унаслідок взаємодії його з матеріальними об'єктами, що опинилися в орбіті події злочину [190, c. 8]. Під час досудового слідства має бути точно встановлено, де, коли і яким чином скоювався злочин.
Докази, що дозволяють відповісти на питання про наявність злочинної події, з приводу якої порушено кримінальну справу, на погляд деяких учених [217, c. 199], належать до ознак, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону розслідуваного злочину. Можливо, із цих міркувань перший елемент у предметі доказування законодавець відніс до першого пункту. Проте не є доцільним розподіляти елементи на головні і другорядні. Із цього приводу слід повністю підтримати позицію таких учених, як М.І. Ніколайчик і Є.О. Матвієнко. Вони вважають, що твердження про те, що подія, в результаті якої порушено справу, має бути встановлена раніше, ніж буде вирішено інші обставини, не слід розуміти так, що слідчий повинен спочатку збирати лише докази, які підтверджують або спростовують наявність чи відсутність цього факту, а потім докази, необхідні для вирішення інших питань у справі. На думку цих учених, таке розуміння згаданого положення буде неправильним і практично шкідливим. Збирання, процесуальне закріплення, перевірка й оцінка доказів у справі не розпадаються на будь-які етапи, а є єдиним і нерозривним процесом доказування, направленим на розкриття злочину, викривання особи, що його вчинила, визначення ступеня провини і відповідальності цієї особи і з'ясування інших, істотних для справи обставин. Але перш ніж будуть розв'язуватися інші обставини справи, потрібно з'ясувати, чи відбувалося саме діяння, з приводу якого ведеться розслідування [157, c. 33]. Необхідно зазначити, що допустимим є застосування певних часових пріоритетів доказування яких-небудь фактів у розслідуванні кримінальної справи, без будь-якої шкоди для решти елементів доказування. Це витікає із взаємопов'язаності елементів і здійснюється за допомогою планування розслідування кримінальних справ. Відповідно, не відмовляючись від єдності процесу, з початку розслідування необхідно зробити акцент на встановленні події, складу злочину, при цьому належну увагу приділяти решті елементів, необхідних для вирішення кримінальної справи.
Комп'ютерні злочини вчинюються найчастіше шляхом дії - активної, свідомої, суспільно небезпечної, протиправної поведінки особи. Специфіка роботи з комп'ютером полягає тільки у свідомій поведінці суб'єкта злочину [165, c. 21].
Подія комп'ютерного злочину, як і загальнокримінальні злочини, завжди є обумовленою. Злочин здійснюється конкретною особою, у певних технічних обставинах і місці, в конкретний час і виражається в певній формі. Встановлення події злочинного діяння в широкому розумінні дозволяє визначити вид комп'ютерного злочину, суспільну небезпеку, робить можливою правильну кваліфікацію і подальший напрям розслідування. Подію комп'ютерних злочинів складають речовинні, технічні, просторові, часові, соціально-психологічні обставини. Особливістю комп'ютерних злочинів є те, що на них практично не впливають природнокліматичні чинники, але істотне значення мають технічні вла