Особливості перебігу алергічної патології респіраторного тракту у дітей з гіперплазією лімфоглоткового кільця.

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Статистико-епідеміологічний аналіз захворюваності дітей з гіперплазією
лімфоглоткового кільця
Проблема зростання кількості алергічних захворювань у дітей, обтяження їх
перебігу та обумовленої ними смертності має місце в усьому світі [224; 232;
242; 265; 288; 289; 300; 311]. Показники захворюваності значно коливаються в
залежності від стану екології і соціо-економічної ситуації в регіонах, де
проводилися дослідження [3; 27; 39; 59; 141; 160; 220; 233; 241; 260; 307].
З метою вивчення розповсюдженості, виникнення й розвитку захворюваності на
алергічну патологію респіраторного тракту у дітей з гіперплазією
лімфоглоткового кільця, проведений аналіз 2700 амбулаторних карт дітей
м.Запоріжжя. Серед них виявлено 642 (23,8%) дитини в віці від 1 місяця до 14
років із лімфатичним діатезом (ЛД) та гіперплазією лімфоїдної тканини, серед
яких було 52 дитини (8,1%), що постраждали від наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС [138]. Усім дітям проводилось суцільне клініко-анамнестичне
обстеження, за результатами якого вони були розподілені на дві групи: 1-а - з
ЛД, тимомегалією й полілімфаденією: 128 дітей (19,9%); 2-а - з ЛД і ГЛК
(піднебінних та (або) глоткового мигдаликів): 514 дітей (80,1%). В обох групах
вивчалась розповсюдженість алергічної патології респіраторного тракту
(алергічний риніт, бронхіальна астма) [7; 31].
У 1-й групі наявність алергічної патології зареєстрована у 84 (65,6%) дітей, а
в 2-й у 305 (59,3%) (табл.2.1). Тобто, діти з гіперплазією лімфоїдної тканини
значно частіше хворіють на алергічну патологію РТ. При цьому захворюваність на
алергію дихальних шляхів вище серед дітей з ГЛК. І хоча різниця невелика
(2,3%), ураховуючи значно більшу (у 4 рази) зустрічальність збільшення
лімфоїдної тканини глотки (19% проти 4,8% дітей з 1-ї групи), ця кількість стає
вагомою.
Таблиця 2.1
Виявлення алергічної патології респіраторного тракту у дітей з ЛД із наявністю
або відсутністю гіперплазії лімфоглоткового кільця.
Найменування алергічної патології
Діти без гіперплазії лімфоїдної тканини
Діти з ЛД, тимомегалією, полімфаденією
Діти з ЛД і ГЛК
Усього хворих
2058
128
514
Усього хворих на алергічну патологію РТ
45 - 2,2%
46 - 36,0%
197 - 38,3%
Алергічний риніт
18 - 0,9%
23 - 18,0%
130 - 25,3%
Бронхіальна астма
27 - 1,3%
23 - 18,0%
67 - 13,0%
Неможливо оминути і той факт, що у дітей 1-ї групи має місце однаковий
відсоток захворюваності на алергічний риніт та бронхіальну астму. А ось діти з
2-ї групи частіше страждають на алергічне ураження слизової оболонки носу. Таке
розподілення свідчить, з одного боку, про збережену спроможність збільшених
лімфоїдних утворень носоглотки локалізовувати інгаляційні антигени, запобігаючи
їх потраплянню у нижчі відділи респіраторного тракту [196]. З іншого боку, ця
ситуація може бути небезпечною, якщо врахувати нерідкий розвиток бронхіальної
астми на фоні алергічного риніту [25]. Крім того, багатокомпонетність і
комплексність порушень адаптаційно-захисного гомеостазу у дітей з ЛД та
тимомегалією [93; 94; 97; 98; 135; 151; 182] і обумовлює більшу захворюваність
на бронхіальну астму, яка має складний патогенез, що виходить за межі звичайної
алергічної реакції [6]. Отже, можна зробити висновок про значну роль лімфоїдної
тканини у процесі формування алергічного запалення, яка у випадках гіперплазії
стає не менш, а ще більш суттєвою.
У той же час, постає питання щодо первинності виникнення патології з боку
респіраторного тракту чи ГЛК. Ці дані наведені у таблиці 2.2, з яких видно, що
майже уся алергічна респіраторна патологія розвинулась на фоні збільшених
розмірів тимусу або за наявності тимомегалії в анамнезі.
Таблиця 2.2
Черговість виникнення алергічної патології дихальних шляхів та гіперплазії
лімфоїдної тканини
Найменування алергічної патології
Діти з ЛД, тимомегалією, полімфаденією
Діти з ЛД і ГЛК
Усього хворих на алергічну патологію РТ
46
197
Первинна алергічна патологія РТ
2 - 4±3%
60 - 30,5%
Одночасне реєстрування
1 - 2±2%
54 - 27,4%
Первинна гіперплазія лімфоїдної тканини
43 - 94±4%
83 - 42,1%
Хоча гіперплазію тимусу частіше реєструють у ранньому дитинстві [179; 182],
коли значущість інгаляційного шляху сенсибілізації ще не велика, подібний
сценарій розвитку алергії РТ повинен налаштовувати лікаря на активне
“очікування” можливих захворювань. Це стає важливим, якщо враховувати нерідку
наявність у дітей з ЛД і тимомегалією гіперплазії піднебінних та глоткового
мигдаликів [11; 135; 182], на фоні якої часто виникає алергічна патологія
дихальних шляхів (див.табл.2.2).
У дітей з ГЛК більша частина алергічних захворювань РТ розвивається на фоні
вже збільшених мигдаликів, що буває при їх хронічному запаленні [127]. Менший
відсоток респіраторної алергії формується до змін в аденоїдах і тонзилах, коли
їх можна вважати ускладненням алергічного процесу. Ще менша частина алергічних
хвороб реєструється разом із гіперплазією лімфоїдних утворень глотки за рахунок
їх набряку при алергії верхніх відділів РТ [6]. Нерідко алергічна патологія РТ
супроводжувалася ураженням шкіри (атопічний дерматит, кропивниця, набряк Квінке
та ін.). Це спостерігалося у 30 (65±7%) дітей з 46, хворих на алергічні
захворювання РТ в 1-й групі, у 88 (44,7%) зі 197 з алергією дихальних шляхів у
2-й групі. В усіх групах первинно виникали алергодерматози. А ось респіраторні
прояви алергії передували розвитку шкірних у значно меншій мірі (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Виявлення ураження шкіри у дітей, хворих на алергічну патологію респіраторного
тракту й гіперплазією лімфоїдної тканини.
Найменування алергічної патології
Діти з ЛД, тимомегалією, полімфаденією
Діти з ЛД і ГЛК
У