РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
2.1. Методи дослідження
Робота виконувалась на протязі 2000-2006 рр. у Інституті педіатрії, акушерства
та гінекології АМН України (ІПАГ) – директор академік НАН і АМН України, РАМН
О.М.Лук'янова, у відділі неонатології вагітних під керівництвом д-ра мед. наук,
проф. Т.К.Знаменської та відділі екстрагенітальної патології вагітних під
керівництвом д-ра мед. наук, проф. Л.Б.Гутман. Лабораторні дослідження
проводились у лабораторії біохімії (зав. лабораторії – канд.біол.наук
В.К.Тищенко) та патоморфології (зав. лабораторії – д-р мед.наук, проф.
Т.Д.Задорожна) ІПАГ АМН України.
Для вирішення поставлених задач нами розроблена програма досліджень (рис. 2.1,
2.2) і створено автоматизований банк даних.
Згідно програми дослідження проведено клініко-статистичний аналіз характеру і
структури геморагічних ускладнень у новонароджених в залежності від тяжкості і
перебігу цукрового діабету та ускладнень вагітності у матері 400 історій
пологів та карт розвитку новонароджених від хворих на цукровий діабет матерів
за даними клінік ІПАГ АМН України протягом 10 років (1995-2004 рр.).
Для визначення особливостей перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації
дослідження проведено у новонароджених трьох груп: 1 група (основна), в яку
включено 100 дітей з геморагічними ускладненнями від матерів з цукровим
діабетом. У 2 групу (порівняння) включено 100 дітей без явних проявів
геморагічного синдрому. 3 групу (контрольну) склали 50 дітей без геморагічних
ускладнень від здорових матерів.
Рис. 2.1 - Програма та методи вивчення частоти, структури, характеру і
особливостей і клінічного перебігу тромбогеморагічного синдрому у
новонароджених, матері яких хворі на цукровий діабет
Для встановлення структури провідних причин смерті та визначення серед них
питомої ваги геморагічних ускладнень проаналізовано 217 протоколів
патологоанатомічного розтину, з них 26 померлих дітей від матерів з цукровим
діабетом. Проведено також патоморфологічні дослідження 28 плацент та внутрішніх
органів у 20 померлих новонароджених.
Рис. 2.2 - Програма та методи дослідження особливостей патогенезу і факторів,
що сприяють виникненню тромбо-геморагічних ускладнень у новонароджених
З метою визначення особливостей патогенезу і факторів, що сприяють виникненню
тромбо-геморагічних ускладнень у новонароджених усіх 3-х груп досліджували стан
різних ланок системи гемостазу (тромбоцитарної, коагуляційної та
фібринолітичної), структурно-функціональні зміни клітинних мембран (система
NO/L-аргінін, ПОЛ/АОСЗ), гемодинаміки та функціонального стану печінки (за
даними ліпідного і білкового обміну, активності маркерних ферментів), в якій
синтезуються основні фактори згортання крові.
На основі отриманих даних створено математичну модель і алгоритм прогнозування
тромбо-геморагічних порушень у новонароджених від жінок, хворих на цукровий
діабет, а також патогенетично обгрунтувана і розроблена 3-х етапна
диференційована система прогнозування, діагностики, профілактики і лікування
геморагічних ускладнень у новонароджених, матері яких хворі на цукровий діабет,
та вивчення її ефективності.
Кожна дитина консультувалась окулістом, невропатологом а при необхідності і
іншими спеціалістами.
Використані методи лабораторного і інструментального дослідження є безпечними
для матері, плода та новонародженого, достатньо інформативними для об'єктивної
оцінки функціонального стану різних органів і систем. Обстеження всіх дітей
проведено за однаковими методами та з використанням одних і тих же апаратів, що
виключає вплив можливої помилки, характерної для будь-якого неінвазивного
методу
При патоморфологічному дослідженні були використані наступні методи:
1. Органометричний - містить вимірювання маси та лінійних розмірів
досліджуваного органу, для плаценти - максимальний та мінімальний діаметр,
максимальна та мінімальна товщина, діаметр та товщина пупкового канатику, а
також плацентарно-плодовий коефіцієнт.
2. Макроскопічний - визначалась цілісність тканин плаценти, форма
материнської, плодової поверхні, пупковий канатик [315].
При огляді:
- материнської поверхні визначали цілісність децидуальної оболонки, форму,
розміри плаценти, наявність допоміжних часточок, їх кількість та розміри,
виразність та глибину борозн. Також відмічалася виразність та глибина зон з
нетиповим забарвленням і щільністю та кількість свіжих і старих згортків
крові;
- при огляді плодової поверхні плаценти звертали увагу на форму та контури,
забарвлення амніону, місце прикріплення пуповини, ділянки пошкодження,
відшарування, наявність валика чи обідка на плаценті, утворень, які деформують
поверхню, а саме кіст та пухлин;
- плодових оболонок, відмічали іх товщину, забарвлення, включення (кров,
меконій) та набряк пуповини, звертали увагу на зміни кольору поверхні, довжину
і товщину. присутність справжніх та несправжніх вузлів, гематом, травматичних
ушкоджень.
3. Загальногістологічний - проводили за стандартною схемою [213]. Фіксували в
нейтральному формаліні тканини органів та плаценти. Матеріал обробляли в
парафіновій заливці, зрізи фарбували гематоксилін-еозином та пікрофуксином за
ван-Гізон.
4. Електронномікроскопічний метод дослідження - дає можливість вивчити
ультраструктурні особливості органел клітини. Після вилучення шматочки плаценти
фіксували у 2,5 % розчині глютаральдегіду та 1 % розчині чотирьохоксиду осмію.
Після зневоднення у спиртах та ацетоні матеріал занурювали в епоксидну смолу.