РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстеженого контингенту дітей
Дизайн дослідження дисертаційної роботи представлено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Дизайн дослідження
Критерії добору
до
груп дослідженняДіти з гострим обструктивним бронхітом
віком 5-15 роківКритерії виключення з груп дослідженняНаявність обтяженої спадковості по атопії, супутні алергічні захворювання, підвищений рівень Ig E, повторність виникнення бронхообструктивного синдрому (3 та більше епізодів)Рандомізація 1Балансировка груп за вікомРандомізація 2Балансировка груп за особливостями перебігу гострого обструктивного бронхітуПорівняльна оцінка методик муколітичної терапіїЛазолван за традиційними схемами
Лазолван за етапною схемою
Робота складається з 3-х частин:
1 - ретроспективні дослідження за для визначення вікової структури ГОБ у динаміці з 1996 по 2006 рік;
2 - проспективні дослідження, спрямовані на вивчення клініко-лабораторних, функціональних особливостей перебігу ГОБ у дітей;
3 - проспективні дослідження для вирішення завдання роботи щодо оцінки ефективності традиційної та запропонованої схем терапії з включенням муколітичних препаратів.
Критеріями включення у дослідження були діти з ознаками гострого респіраторного захворювання та присутністю бронхообструктивного синдрому, що розвинувся вперше (або вдруге).За віком одбирали пацієнтів, хворих на гострий обструктивний бронхіт, віком від 5 до 15 років.
Критеріями виключення з дослідження була наявність обтяженої спадковості по атопії, супутні алергічні захворювання, підвищений рівень Ig E, повторність виникнення бронхообструктивного синдрому (3 та більше епізодів), в тому числі за рахунок вродженої (гіпоплазія легень тощо) та спадковообумовленої патології (імунодефіцитні стани, муковісцидоз).
Відповідно до мети і задач даного дослідження було обстежено 168 дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт: з них 112 дітей обстежено за для вивчення клініко-лабораторних та функціональних особливостей ГОБ на сучасному етапі, 56 хворих обстежено в динаміці для оцінки ефективності диференційованих терапевтичних комплексів (з включенням муколітичної терапії за традиційною та етапною схемами).
За віком і статтю обстежені діти були розподілені наступним чином (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Характеристика обстежених дітей за віком і статтю.
Вік в рокахСтатьВсьогохлопчикидівчатаАбс.%5-739246337,58-1127214828,5712-1531265733,92Всього9771168100,0
Згідно з нашими дослідженнями, серед дітей, хворих на БОС, переважали хлопчики, що співпадає з літературними даними стосовно гендерних співвідношень при гострих бронхітах у дітей ?22, 51?.
Верифікація діагнозу здійснювалась на основі прийнятих критеріїв діагностики за національними протоколами [136]. Під час надходження до клініки, а також в процесі лікування хворі піддавалися всебічному обстеженню, яке включало наступне:
1. Оцінка клінічних даних (вивчення анамнезу життя і хвороби, особливості розвитку дитини, перенесені раніше захворювання, а також умови, які спряли розвитку БОС при гострому обструктивному бронхіті, скарг хворого, оцінка об'єктивного статусу).
2. Загальні лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, сечі, калу за стандартними методиками).
3. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки і ЕКГ.
Отримані клініко-лабораторні дані використовували не тільки для встановлення клінічного діагнозу, але й для визначення тактики ведення хворих на гострий обструктивний бронхіт.
Лікування хворих на БОС дітей ґрунтувалося на сучасних уявленнях про суть досліджуваної патології, було комплексним з урахуванням індивідуальних особливостей спостережуваних і рекомендацій за протоколом [136].
Багато авторів зазначають, що в сучасних умовах постановка діагнозу, визначення функціонального стану організму, виявлення ефективності різних методів терапії не можуть ґрунтуватися тільки на підставі оцінки результатів клінічних спостережень ?15, 139?. Необхідно використовувати спеціальні методи дослідження, які відображають повну клінічну картину перебігу захворювання, зміни в основних патофізиологічних ланках та відповідь на лікування. Тому ми використовували поряд з загально - клінічними наступні методи дослідження: вентиляційна функція зовнішнього дихання (ФЗД), реологічні властивости мокротиння, цитологічний склад мокротиння, перекисне окислення ліпідів крові (ПОЛ) - визначення рівня малонового діальдегіда (МДА), дієнових кон'югат (ДК), антиоксидантний захист (АОЗ) - визначення відновленого глутатіону та каталази (КТ), стан вегетативної нервової системи.
У процесі спостереження діти, хворі на ГОБ, обстежувалися у динаміці: при вступі до стаціонару, після завершення курсу лікування, для визначення безпосередніх результатів лікування.
Дані комплексного обстеження з наступним аналізом отриманих результатів заносилися в індивідуальні діагностичні карти.
2.2. Методи дослідження
Визначення параметрів перекисного окислення ліпідів
Для вирішення поставлених задач в якості об'єкту біохімічного дослідження нами була обрана кров, в якій проводилося динамічне вивчення процесів перекисного окислення ліпідів, зважаючи на його патогенетичне значення при захворюваннях органів дихання. Перекисне окислення ліпідів - природний метаболічний процес, який досить широко представлений практично у всіх органах і тканинах організму людини [16, 59, 140, 141, 165].
Визначали рівень продуктів перикисного окислення ліпідів: первинних - дієнових кон'югат та кінцевих - малонового діальдегіду за методикою Стальної І.Д. і Гарішвілі Т.Г. ?40?.
Одним з кінцевих продуктів ПОЛ є МДА, що широко використовується в якості одного з критеріїв інтенсивності даного процесу. Вміст МДА визначали за допомогою реакції з тіобарбітуровою кислотою. Суть реакції полягає у тому, що МДА в кислому середовищі при високій температурі взаємодіє з 2-тіобарбітуровою