РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Об’єкти та методи ретроспективного дослідження
З метою визначення на сучасному етапі частоти та структури хронічних запальних
захворювань слинних залоз і для уточнення напрямку власних наукових досліджень
проведено ретроспективний аналіз архівного матеріалу клінік кафедр хірургічної
стоматології та щелепно-лицевої хірургії Харківської медичної академії
післядипломної освіти та кафедри щелепно-лицевої хірургії Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, базами яких були стоматологічні
відділення міських лікарень: швидкої та невідкладної допомоги м. Харкова і
відповідно 12 лікарні м. Києва. Ретроспективне дослідження архівного матеріалу
пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями слинних залоз було
обгрунтоване цільовою тематикою науково-дослідної роботи даних кафедр,
пов’язаною з вивченням захворювань слинних залоз у вказаних регіонах.
Оцінювали історіі хвороб 1525 пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями
слинних залоз, які лікувались з 1989 до 1998 року в клініках. Досліджувані
масиви мали такі дані: стать, вік, дата надходження до стаціонару, діагноз
первинний та клінічний з урахуванням тривалості, характеру, локалізації
процесу. У базі даних Харківського масиву оцінювали частоту використання і
характер діагностичних і лікувальних методів. В обох масивах визначали
розповсюдження хронічної патології слинних залоз серед усіх стоматологічних
захворювань. При цьому використовували дані про загальну кількість хворих на
стоматологічну патологію (умовна позначка N) у названих вище клініках.
Визначали частоту захворюваності хронічними запальними захворюваннями слинних
залоз (умовна позначка F) – за кількістю хворих із розрахунку на 100000
населення на рік.
Для оцінки динаміки показників по роках і перевірки стійкості особливостей
захворюваності населення на хронічні запальні захворювання слинних залоз,
кожний банк (Харків – Х і Київ – К) даних був розбитий на два масиви (К1 і К2 ,
Х1 і Х2 ). Таким чином, аналізували та порівнювали 4 незалежних банки даних:
К1- 427 і Х1 – 370 пацієнтів (усього 797); К2 - 261 та Х2- 467 пацієнтів
(усього 728). Враховуючи те, що основну частину хворих направляли із міських і
обласних районних поліклінік та лікарень, розрахунки проведено, виходячи з
кількості мешканців Київської та Харківської областей. Оскільки кількість
мешканців Київської області менша за кількість жителів столиці, то вважається,
що близько 15% пацієнтів потрапили з інших регіонів України.
Дані про чисельність населення та його структуру взяті з демографічних
щорічників за відповідні роки, спочатку СРСР, а потім України.
При дослідженні вікових особливостей усі розрахунки проведено в межах 5-річних
вікових інтервалів (0-4, 5-9, 10-14 і т.д.), відповідно до прийнятого поділу за
віком у демографічних щорічниках.
При оцінці ретроспективних даних ураховували не тільки частоту та характер
захворювань, а й кількісні та якісні показники уражених певних слинних залоз,
порівнюючи їх із загальновідомими нормальними анатомо-фізіологічними даними
щодо ваги окремих слинних залоз (привушна слинна залоза – 25-30г,
піднижньощелепна слинна залоза – 8-10г, під’язикова слинна залоза – 3-5 г, ) та
питома вага салівації кожної із залоз (привушна слинна залоза – 26%,
піднижньощелепна – 69% , під’язикова - 5% від загальної кількості слини)
[258].
2.2 Об’єкти та методи клінічних досліджень
Для вирішення поставлених завдань об’єктом дослідження стали хворі з хронічними
запальними захворюваннями слинних залоз. Власні дослідження стосуються 228
хворих на первинно-хронічні запальні захворювання слинних залоз. Розподіл
пацієнтів відповідних вікових груп здійснювали згідно з класифікацією, що
запропонована на Міжнародному семінарі з проблем геронтології ВООЗ у м.Київі
(1963) і відповідає класифікації віку “групи В”, що пропонується МКХ 10
перегляду 43 Асамблеї ВООЗ (1998). Хворі розподілялися за віковими групами
відповідно до такої класифікації: 1-14 років – дитячий вік; 15-20 років –
юнацький вік; 21-34 років – молодий вік; 35-44 років – перший період зрілого
віку; 45-59 років – другий період зрілого віку; 60 років та старші – похилий та
старечий вік. Дані про віковий та статевий розподіл у групі особистих
досліджень наведено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Дані про віковий та статевий розподіл у групі власних досліджень.
Показники
Чоловіки
Жінки
За віком (роки) т
0-14
15-20
21-34
35-44
45-59
60 і старші
Усього
Абс. знач
91
137
9 / 5
14
6 / 11
17
8 / 15
23
16/ 14
30
28 / 46
74
24 / 46
70
228
у
40
60
10/ 4
6
7 / 8
7
9 / 11
10
18/ 10
13
31 / 34
32
26 / 34
31
100
Згідно з даними, що наведені у табл.2.1, серед пацієнтів із хронічними
запальними захворюваннями слинних залоз чоловіки та переважно жінки,
чисельність яких зростає з набуттям віку.
При розподілі хворих з хронічними запальними захворюваннями слинних залоз у
групи за формами ураження слинних залоз, спираючись на численні літературні
дані та особисті дослідження, була розроблена робоча схема. При її створенні
керувалися метою уникнути нагромадження термінів та класифікаційних ознак з
раціональним наближенням до практичного повсякденного застосування.
Вважали за доцільне розподіляти хронічні запальні захворювання слинних залоз з
єдиним етіологічним персистуючим вірусним чинником, відповідно до ознак стадій
патогенезу хронічного запалення, що відзначався в даних клініко-імунологічних,