Ви є тут

Комплексна оцінка показників мікрофлори кишечника у дітей Буковини у зв'язку з мікросоціальними, екологічними та медичними факторами

Автор: 
Мельничук Лариса Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000171
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей
Робота виконувалась на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинської
державної медичної академії. Для досягнення зазначеної мети дослідження провели
в трьох групах дітей, загальна кількість яких склала 175. Діти обстежувалися на
базі гастроентерологічного відділення міської клінічної дитячої лікарні та
обласної клінічної лікарні № 2 м. Чернівці як в умовах стаціонару, так і
амбулаторно. Мікробіологічні дослідження проводили в лабораторії клінічної
мікробіології кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології
Буковинської державної медичної академії та НДІ медико-екологічних проблем.
Формування груп проводилось на підставі основного клінічного діагнозу з історій
хвороби (ф. 003) та історій розвитку дитини (ф. 112). Першу групу склали 50
дітей з хронічними захворюваннями різних систем в стадії реміссії, в другу
групу об’єднали 75 дітей з хронічними та функціональними захворюваннями
шлунково - кишкового тракту в стадії клінічної маніфестації. Контрольну групу
склали 50 практично здорових дітей, які на момент обстеження не мали клінічних
проявів захворювання. Вікостатевий розподіл обстежених дітей наведено у табл.
2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей в групах по віку та статі
Група
К-ть дітей
Дітей від 3 до 7 років
Дітей від 8 до 13 років
Всього
Хлопчики
Дівчатка
Всього
Хлопчики
Дівчатка
n
Контрольна група
50
22
44
12
24
10
20
28
56
17
34
11
22
I група
50
19
38
11
22
16
31
62
16
32
15
30
II група
75
32
42,7
18
24
14
18,7
43
57,3
21
28
22
29,3
Всього
175
73
41,7
41
23,4
32
18,3
102
58,3
54
30,9
48
27,4
*- p < 0,05 – вірогідність різниці у кількості дітей різної статі.
Таким чином, вірогідної різниці у кількості дітей в різних вікових групах та у
кількості хлопчиків та дівчаток не було, що дало можливість використовувати
такий розподіл для винесення заключень і статистичної обробки за допомогою
параметричних і непараметричних методів статистики.
2.1.1. Характеристика дітей з хронічною патологією різних систем
В першу групу об’єднали 50 дітей, які знаходилися на диспансерному обліку з
приводу хронічної патології різних систем, але не мали патології шлунково -
кишкового тракту. Розподіл дітей за віковим складом в цій групі був наступним:
від 3 до 7 років було 19 дітей, що склало 38% від загальної кількості дітей в
групі, віком від 8 до 13 років - 31 (62%); кількість хлопчиків склала 27 (54%),
дівчаток - 23 (46%).
В структурі захворювань перше місце (54% дітей в групі) посіли хронічні
захворювання носоглотки –27 дітей: хронічний тонзиліт - 13 , аденоїдні
вегетації - 12, хронічний фарінгіт - 2, друге – хронічні захворювання бронхів –
12 дітей (24%), третє місце - атопічний дерматит – 9 дітей (18%), четверте –
ревматизм – 2 дітей (4%).
Аналіз спадковості дітей в цій групі показав, що у 9 (18%) дітей анамнез був
обтяжений за захворюваннями шлунково-кишкового тракту, у 17 (34%) дітей - за
алергічними захворюваннями, у 24 дітей (48%) анамнез не був обтяжений, що
вірогідно не відрізнялось від показників II групи (р >0,05). Грудним молоком на
першому році життя вигодовувалися 23 (46%) дітей в групі. На штучному та
змішаному вигодовуванні знаходилось 27 (54%)дітей.
Розподіл дітей в залежності від особливостей сімейного стану був таким: 11
(22%) дітей проживали в неповних сім’ях, 5 (10%) – в багатодітних сім’ях. На
шкідливі звички батьків вказала 21 (42%) дитина. За місцем проживання розподіл
дітей був таким: 32 (64%) дитини жили в місті, 18 дітей (36%) – в сільській
місцевості. При аналізі характеру водопостачання розподіл дітей був таким: 37
(74%) дітей живуть в будинках з централізованним водопосточанням; 13 (26%)
дітей користуються водою з колодязів та скважин. Кишкові інфекції в першій
групі перенесли 8 дітей (16%), гельмінтози – 17 дітей (34%). Аналіз отриманих
курсів антибактеріальної терапії свідчить, що не отримали антибіотиків на
протязі 5 років лише 6 дітей (12%), один курс на рік – 27 дітей (54%),
багаторазово лікувались антибіотиками 17 дітей (34%).
2.1.2.Характеристика хворих з захворюваннями шлунково - кишкового тракту з
ознаками загострення
В другу групу об’єднали 75 дітей з функціональними та хронічними розладами
шлунково - кишкового тракту з ознаками загострення процесу. Ця група за віковим
і статевим спектром вірогідно не відрізнялась від I та контрольної груп: дітей
3 - 7 років було 29 (38,7 %), 8 - 14 років - 46 (61,3%) ; хлопчиків - 39 (52%),
дівчаток – 35 (48 %)(р > 0,05). В цій групі були виділені дві підгрупи. Перша
підгрупа – 16 дітей, яким в комплексному лікуванні використовували препарат
“Полісорб”. В другу підгрупу включили 14 дітей, які отримували препарат “TRACE
MINERALS”. Мікробіологічні дослідження в цих підгрупах проводили двічі – до
лікування та після курсу лікування. Еубіотики в лікуванні цих дітей не
використовувались.
Характерною ознакою цієї групи була наявність маніфестації процесу шлунково -
кишкового тракту. В структурі захворювань шлунково-кишкового тракту найбільшу
частку становили хронічні гастрити та гастродуоденіти – 25 дітей (33,3%),
функціональні захворювання жовчних шляхів – 21(28%). Далі розподіл дітей згідно
основного клінічного діагнозу був наступним: хронічний холецистит – 14 (18,7%),
функціональні захворювання шлунку -12 (16%), хронічний коліт –2 (2,7%),
хронічний гепатит –1(1,3%).
У 57 дітей (76%) спостерігався больовий синдром, у 28 дітей (37,3%)–
диспептичний синдром, у 43 дітей (57,3%) був знижений апетит, у 24 дітей (32%)
мали місце розлади стільця