РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей
Клінічне обстеження включало 159 хворих дітей, обстежених за методом випадкової
вибірки, які перебували на стаціонарному лікуванні у гастроентерологічному МДКЛ
№ 1 м. Чернівці (82 дітей) та МДКЛ № 19 м. Харкова (77 дітей) з приводу
хронічних захворювань гастродуоденальної зони. Діти з гастродуоденальною
патологією були поділені на дві групи: основну та групу порівняння залежно від
характеру лікування.
Робота виконана на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинського державного
медичного університету. Обстеження дітей проводилось на базі міської дитячої
клінічної лікарні (гол. лік. – к.мед.н., доцент С.М.Сторожук), лабораторії
клінічної мікробіології кафедри клінічної імунології, алергології та
ендокринології, лабораторії морфологічних досліджень кафедри патологічної
анатомії та судової медицини Буковинського державного медичного університету
м. Чернівці та на базі гастроентерологічного відділення дитячої клінічної
лікарні № 19 (гол. лік. – Н.О. Можаєва) м. Харкова.
Формування груп проводилось рандомізовано на підставі основного клінічного
діагнозу з історії хвороби (ф. № 003) та історій розвитку дитини (ф. № 112).
До основної групи ввійшло 92 дітей: 85 (92,4 %) хворих на ХГД, 7 (7,6 %) дітей
з ВХ, у комплексній терапії яких використовувався внутрішньопорожнинний
електрофорез Н2-блокаторів (квамателю) у віковій дозі за описаною нижче
методикою впродовж 10 днів.
Друга – група порівняння - 67 пацієнтів: 3 (4,5 %) дітей з функціональними
захворюваннями шлунка, 52 (77,6 %) хворих на ХГД, 12 (17,9 %) дітей з
виразковою хворобою - отримувала стандартну етіо-патогенетичну терапію
[24, 109]. Розподіл обстежених дітей на групи наведено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей з хронічною гастродуоденальною патологією на групи в залежності
від характеру лікування
Групи
Кількість дітей (n)
Схеми лікування
Основна група
92
Однотижнева потрійна терапія:
Де-Нол – 4 мг/кг на добу;
амоксіцилін – 25 мг/кг на добу;
фуразолідон – 20 мг/кг на добу;
внутрішньопорожнинний електрофорез з квамателем – 20-40 мг на добу, курс 10
сеансів
Порівняльна група
67
Однотижнева потрійна терапія:
Де-Нол – 4 мг/кг на добу;
амоксіцилін – 25 мг/кг на добу;
фуразолідон – 20 мг/кг на добу;
квамател – 20-40 мг на добу, курс 10 днів
Всього
159
Загальної кількості дітей в кожній групі було достатньо для винесення заключень
і статистичної обробки за допомогою параметричних та непараметричних
статистичних методів.
До гастроентерологічного відділення всі діти поступали в стадії загострення
запального процесу.
Дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996 р.), Конвенції
Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.),
Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи
проведення наукових медичниї досліджень за участю людини (1964-2000 рр).
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Загальноклінічне та лабораторно-інструментальне дослідження. Всім дітям,
що знаходилися під спостереженням з урахуванням поєднаного ураження органів
травлення комплексне обстеження проводилося за уніфікованою схемою, розробленою
на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинського державного медичного
університету, що відповідала критеріям діагностики та принципам лікування
хронічних захворювань гастродуоденальної зони, затвердженим МОЗ України [104].
Для оцінки стану здоров’я дітей використовувалися клінічний та соціометричний
методи обстеження. Соціометричне обстеження проводилося шляхом збору скарг,
анамнестичних даних та анкетування дітей для вивчення умов проживання,
характеристики родини, даних про батьків, перебігу вагітності, пологів,
характеру харчування на першому році життя, режиму та фізичної активності
дитини. Вивчалася залежність між станом дитини та впливом екологічної зони та
умов проживання, харчування, водопостачання, наявністю шкідливих звичок у
батьків, соціальним статусом батьків тощо [137].
Морфофункціональний стан гастродуоденальної зони вивчався за стандартною
методикою проведення рН-метрії, фракційного шлункового зондування,
фіброезофагогастродуоденоскопії, а також шляхом вивчення біохімічних,
імунологічних, мікробіологічних показників та морфологічних досліджень [108,
149, 198].
Стан резистентності слизового бар’єру оцінювався за стандартним методом П.Н.
Шараєва та співавт. [92, 122] визначення вмісту фукози, що не зв’язана з
білками у шлунковому слизу та крові хворих, що розроблений на основі методики
А.Ц. Анасашвілі [6].
Остаточний діагноз верифікувався на підставі даних
фіброезофагогастродуоденоскопічного та морфологічного досліджень. Діагноз
захворювань формулювався у відповідності з вітчизняною класифікацією хронічного
гастродуоденіту, згідно з критеріями діагностики та принципами лікування
хронічних захворювань гастродуоденальної зони, на основі загальноприйнятої
класифікації хронічного гастриту – “Сіднейської класифікації” (1990) та
Х’юстонською модифікацією (1994) [7, 104, 216, 242].
Таким чином, загальноклінічні методи, фіброезофагогастродуоденоско-пічне
дослідження та антропометричні обстеження проведені всім дітям; морфологічні
дослідження: 41,0 % основної групи, 69,0 % - порівняльної групи;
мікробіологічні – 50,0 % основної групи, 53,6 % - групи порівняння;
імунологічне дослідження в обох групах проведено у 35,2 % випадків; обстеження
на НР проведено у 53,4 % всіх дітей, що представлено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Обсяг обстежень дітей в групах
Метод обстеження
Кількість дітей
1.
- Київ+380960830922