РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
З кожним роком розповсюдженість алергічних захворювань серед дитячого населення зростає, а терміни появи алергічних реакцій та/або захворювань неухильно наближаються до дати народження. "Помолодшання" алергічної патології призвело до зсуву піку захворюваності на ранній вік, у якому харчова алергія посідає ведуче місце в структурі алергічної патології.
Харчова алергія, як правило, є першим проявом генетичної схильності до розвитку атопії, а також тригерним фактором у розвитку респіраторних, шкірних, гастроінтестинальних проявів [77]. Клінічна картина харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку характеризується варіабельністю перебігу від виражених гострих форм до субклінічних [8] або замаскованих [9,185].
Окрім того, завдяки успіхам сучасної алергології, змінилися акценти в терапії алергічних захворювань, зокрема, бронхіальної астми, які зсунулися у бік профілактичних заходів у міжнападному періоді та полягають, в основному, в оздоровленні оточення хворої дитини, вилучення причинно-значущих алергенів тощо [7,10].
З огляду на це, виявлення харчової алергії у пацієнтів із бронхіальною астмою для елімінації з їх раціону причинно-значущого алергену, вірогідно, дозволяє не тільки полегшити перебіг трофалергії, але й зменшити тяжкість і кількість нападів бронхіальної астми.
Виходячи з цього, а також орієнтовно до мети дослідження, яка полягала у вивченні особливостей перебігу бронхіальної астми у пацієнтів із харчовою алергією для розробки діагностичних критеріїв її виявлення, нами проведено комплексне обстеження 221 дитини раннього та дошкільного віку, що хворіли на бронхіальну астму.
Враховуючи задачі даного дослідження, сформовано дві клінічні групи порівняння. Першу (І) основну групу склали 112 дітей, у яких бронхіальна астма (БА) перебігала на тлі харчової алергії (ХА). Другу (ІІ) групу порівняння склали 109 дітей, хворих на БА без ХА. Групи формувалися за принципом випадкового відбору.
При створенні клінічних груп групоформуючою ознакою була наявність у хворих комплексу діагностичних щодо харчової алергії ознак - клінічних проявів підвищеної чутливості до харчових продуктів в анамнезі у поєднанні із різко позитивними внутрішньошкірними пробами з харчовими алергенами, таких, що оцінювалися як "+++", та наявністю у сироватці крові специфічних до трофалергенів імуноглобулінів класу Е (IgE).
За статтю, віком, місцем помешкання групи порівняння були зіставимі. У табл. 2.1 наведений розподіл пацієнтів клінічних груп порівняння за статтю, віком та місцем проживання.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей груп порівняння за статтю, віком і місцем проживання (%)
ГрупиКіль-
кість дітейХлопчи-
киДітиМіські мешканціДо
3-х роківВід 3-х до 6-ти роківІ - БА з ХА11268,5±4,852,7±4,747,3±4,8 75,0±6,4ІІ - БА без ХА10963,3±5,153,2±4,846,8±4,671,2±6,1Р>0,05>0,05>0,05>0,05
Таким чином, за основними клінічними характеристиками діти груп порівняння були зіставимі.
Враховуючи можливість відміннностей у клініко-лабораторних показниках, в залежності від тривалості захворювання, нами вивчено особливості анамнезу хвороби у пацієнтів груп порівняння. Показники тривалості перебігу БА у пацієнтів клінічних груп порівняння наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Тривалість захворювання у дітей груп порівняння (%)
Клінічні групиКількість дітейТривалість хворобиДо 1-го рокуВід 1-го до 2-х роківБільше 2-х років1 - БА з ХА11220,7±4,244,6±6,734,8±4,9ІІ - БА без ХА10934,4±5,040,0±5,225,6±4,6P=0,05>0,05>0,05
Таким чином, БА у дітей з харчовою алергією виникає у більш ранньому віці. Це знайшло своє відображення у тривалішому перебізі даного захворювання у пацієнтів І клінічної групи. Слід також зауважити, що клінічних проявів харчової алергії у пацієнтів клінічних груп порівняння при їх надходженні до шпиталю не виявлено. Не виявлено також вірогідних відмінностей у частоті атопічного варіанту бронхіальної астми, сезонності загострень, вираженістю бронхообструктивного синдрому при надходженні дітей до стаціонару, що, в цілому, дозволяє вважати сформовані групи зіставимими за основними клінічними показниками перебігу бронхіальної астми.
Окрім того, нами не виявлено вірогідних відмінностей в частоті обтяженості сімейного алергологічного анамнезу у дітей клінічних груп порівняння.
При вивченні мікросоціального статусу пацієнтів клінічних груп порівняння відмінностей також не виявлено. Зокрема, у І клінічній групі задовільні матеріально-побутові умови проживання реєструвалися у 84,0±5,2 % випадків, а у ІІ групі - у 78,0±5,9 % спостережень (Р>0,05). За показниками частоти шкідливих звичок у батьків в сім'ях обстежених пацієнтів (тютюнопаління, зловживання алкоголю), за соціальним статусом батьків в групах порівняння вірогідних відмінностей не знайдено.
Таким чином, за основними клініко-анамнестичними показниками групи порівняння можна вважати зіставимими.
Усі діти перебували на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному та інфекційному відділенні для дітей 1-го року життя обласної дитячої клінічної лікарні в м. Чернівці.
Таким чином, клінічні групи порівняння, сформовані у відповідності до методу дослідження "випадок - контроль" для досягнення мети дослідження і вирішення його конкретних завдань, були зіставлюваними і репрезентативними. Робота виконана у дизайні рандомізованого порівняльного дослідження у паралельних групах.
Для отримання регіонарної норми імунологічних показників проведено імунологічне дослідження у 50 практично здорових однолітків, які сформували контрольну групу. За статтю, віком, місцем помешкання ці діти вірогідно не відрізнялись від хворих, що увійшли до І і ІІ груп спостереження. У дітей контрольної групи не спостерігалось гострих та хронічних захворювань, були виключені приховані вогнища інфекції, в анамнезі не спостерігалося але