Ви є тут

Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок

Автор: 
Фармазей Тетяна Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003061
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Загальна характеристика обстежених жінок
Протягом 2001-2004 років нами було проведено клініко-лабораторне обстеження 267
жінок, які були розділені на 2 групи: контрольну групу- 100 жінок та основну
групу – 167 жінок.
Вагітні основної групи знаходилися у відділенні патології вагітних з приводу
акушерської або екстрагенітальної патології, їм проводилася допологова
підготовка. Основна група була розділена на 4 групи (ІІ – V групи). У другій
групі 60 жінок готувалися до пологів глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвим
фоном. Застосовували сінестрол по 20000 ОД внутрішньом’язево протягом 3-х та
більше діб, в середньому 7,2±0,4 доби. Підготовка шийки матки ламінаріями
проводилася у 57 жінок. Але в зв’язку з тим, що у 35 вагітних ламінарії
застосовували як другий етап після першого етапу – створення естрогенного фону,
57 пацієнток були розподілені на дві групи: ІІІ – 22 жінки з підготовкою шийки
матки ламінаріями, ІV – 35 жінок з комплексною поетапною підготовкою. При
підготовці ламінаріями в цервікальний канал вводили від 4 до 8 паличок великих
ламінарій, в середньому – 5 ламінарій. Повторних турів підготовки не було. У ІV
групі застосовували комплексну поетапну підготовку в 35 жінок: перший етап –
естрогенний фон, другий етап – ламінарії (другий етап застосовували при
неефективності першого етапу, через 1-2 дні після попереднього). Естрогенний
фон створювали в середньому на протязі 7,1 ±0,4 доби. Під час другого етапу
вводили від 3 до 8 паличок ламінарій, в середньому – 5 великих ламінарій.
Повторних турів підготовки не було. У 50 пацієнток V групи шийку матки готували
локальними аплікаціями простагландинів (препіділ-гель та простін Е2 вагінальний
гель ). Препіділ-гель, що містить 0,5 мг дінопростону, вводили
інтрацервікально, а простін Е2 вагінальний гель (1 мг дінопростону) вводили в
заднє склепіння піхви. Повторні тури підготовки спостерігалися у 5 випадках, що
склало 10,0±4,2 % від усієї кількості вагітних з підготовкою простагландинами.
До І (контрольної) групи увійшло 100 вагітних без допологової підготовки
(поступили у пологовий будинок “із дому”). Детальна клінічна характеристика
обстежених жінок подана в розділі 3.
Дослідження та аналіз перебігу пологів проводилися на базі клінічних пологових
будинків №1 та №2 м. Чернівці.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Визначення “зрілості” шийки матки у вагітнмх жінок перед пологами.
Доцільність та необхідність допологової підготовки визначається ступенем
“зрілості” шийки матки. На сучасному етапі ступінь“ зрілості” шийки матки за
кордоном визначають згідно класифікації E.H. Bishop (1964) [147], яка включає
параметри вітчизняної класифікації, але в більш розширеному вигляді. За шкалою
E.H. Bishop для оцінки ступеню “зрілості” шийки матки визначають наступні
параметри:
розкриття шийки матки , см;
згладженість шийки матки, %;
місце знаходження передлежачої частини плода;
консистенція шийки матки;
положення шийки матки (по відношенню до осі таза).
Сумарна оцінка в балах виражає ступінь “зрілості” шийки матки та може
коливатися від 0 до 10 балів. При оцінці 0-2 бали шийку матки вважають
“незрілою”, 3-5 балів – “недостатньо зрілою” та і6 балів – “зрілою” (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Шкала оцінки ступеня “зрілості” шийки матки ( за Е.Н.Вishop, 1964)
Ознака
Ступінь“ зрілості” шийки матки , бал
Розкриття шийки матки, см
1-2
3-4
Згладженість шийки матки, %
Довжина, см
0-30,0
40,0-60,0
60,0-70,0
Місце знаходження передлежачої частини плода
-3
-2
-1,0
Консистенція шийки матки
щільна
пом’якшена
м’яка
Положення шийки матки
(щодо провідної осі тазу)
дозаду
серединне
допереду
2.2.2. Визначення стану вегетативної нервової системи. У кінці вагітності
процес формування родової домінанти впливає на центри регуляції вегетативних
функцій, що проявляється у зміні взаємовідносин між симпатичним та
парасимпатичним відділами нервової системи [42]. Регуляція частоти та ритму
скорочень матки здійснюється гуморальним та нервовими шляхами. У підтриманні
певного темпу та ритму маткових скорочень значну роль відіграє стан
симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Усе
вищевказане стосується й періоду “спокою” матки, й підготовчих перейм. Однак,
дотепер залишається маловивченим зв’язок між функціонуванням вегетативної
нервової системи та підготовкою шийки матки до пологів. У зв’язку з цим
дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи при вагітності
є актуальним [42]. Теоретичним обгрунтуванням диференційованого підходу до
преіндукційної підготовки шийки матки в залежності від переважання типу
вегетативної нервової системи стало положення про відмінності вегетативної
інервації дна, тіла та шийки матки [126].
Оцінка стану вегетативної нервової системи проводилася за “вегетативним
портретом” (Агтэ Б.С.,1981) [6], який розроблявся для кожної вагітної (табл.
2.2).
Таблиця 2.2
Стан вегетативної нервової системи.
“Вегетативний портрет” вагітної жінки

Симптом
Симпатичні прояви
Парасимпатичні прояви
Відкладення жиру
недостатнє
надмірне
Колір шкіри
бліда
схильність до гіперемії
Салівація, склад слини
зменшена, густа
збільшена, рідка
Потовиділення
зменшене
посилене
Дермографізм
рожевий, білий
яскраво-червоний
Вегетативний індекс Кердо
0<, симпатикотонія
<0, парасимпатикотонія
Вегетативний портрет
Симпатикотонія
Парасимпатикотонія
Вегетативний індекс Кердо: співвідношення діастолічного АТ (Д) до пульсу (П) ІК
= (1 – Д