РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ВАГІТНИХ ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ ТА
ЇХНІХ НЕМОВЛЯТ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених вагітних із ЗДА
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії (науковій
лабораторії кафедри акушерства, гінекології і перинатології факультету
післядипломної освіти) на базі міського клінічного пологового будинку № 2 м.
Дніпропетровськ протягом 1999-2004 р.р.
Усього обстежено 140 вагітних жінок і, в подальшому, їхні новонароджені діти в
ранньому неонатальному періоді. Із загальної кількості жінок, за якими велось
спостереження, у 120 (основна група) вагітність протікала на фоні гіпохромної
залізодефіцитної анемії різного ступеня важкості. У 20 жінок вагітність була
нормальною і вони склали групу контролю. Усі новонароджені (140 дітей) були
обстежені в три етапи: відразу після народження, а також на 3 і 7 добу.
Вікова характеристика основної групи вагітних представлена в таблиці 2.1., з
якої видно, що це були жінки від 20 до 27 років.
Таблиця 2.1
Вікова характеристика основної групи вагітних (n=120)
Вік (роки)
20
20-23
23-25
25-27
Усього
Основна група вагітних
12
36
57
15
120
Процентне співвідношення
10%
30%
47,5%
12,5%
100%
Для порівняння була обстежена група здорових вагітних (n=20), вікова
характеристика яких представлена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Вікова характеристика контрольної групи вагітних (n=20)
Вік (роки)
20
20-23
23-25
25-27
Усього
Контрольна група вагітних
20
Процентне співвідношення
25
35
35
100
З даних анамнезу встановлено, що у всіх жінок цієї групи відзначене своєчасне
menarche – 12,6±0,2 роки, фізіологічні гормональні параметри менструального
циклу і репродуктивної функції.
У той час як у жінок основної групи середній вік появи menarche склав
13,40±0,18 року, а у 47(39,1%) навіть відзначалися порушення
оваріально-менструального циклу.
Екстрагенітальна патологія в жінок основної групи мала місце в кожної другої
пацієнтки (47,6%), з яких: у 21(36,2%), виявлялися захворювання органів
сечовидільної системи, у 13 – хвороби серцево-судинної системи, у 8 -
захворювання шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи в 7(12,4%)
хворих. Необхідно відзначити, що в 50(41,7%) жінок із ЗДА були виявлені
хронічні вогнища екстрагенітальної інфекції, причому, мався високий інфекційний
індекс з дитинства. У 69 (65,8) жінок вагітність протікала на фоні гострих
захворювань верхніх дихальних шляхів, хронічного тонзиліту, визначаючи в
наступному групу ризику по внутрішньоутробному інфікуванню плоду, тому що
загальновідома імунологічна компетентність піднебінних мигдаликів, їхня роль у
порушенні нейрогуморального забезпечення імунного гомеостазу.
Вагітні основної групи після обстеження були розподілені на підгрупи в
залежності від показників гемоглобіну. У першу підгрупу були віднесені вагітні
з рівнем гемоглобіну 109-90г/л, у другу жінки, гемоглобін яких був у межах
89-70г/л, у третю підгрупу були віднесені жінки з рівнем гемоглобіну 69г/л і
нижче. Аналіз клінічних показників крові в обстежених вагітних представлений у
таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Лабораторні показники крові вагітних із ЗДА, M±m
Показники,
одиниці виміру
Основна група
Контроль-на
ЗДА І ступеня
ЗДА ІІ ступеня
ЗДА ІІІ ступеня
здорові вагітні
Гемоглобін,
г/л
101,3±1,28*
81,20±0,99*
65,65±0,72*
123,75±1,01
Еритроцити,
10№І/л
3,79±0,02*
3,52±0,01*
3,48±0,04*
5,23±0,04
Гематокрит,
36,62±0,06*
31,63±0,12*
36, 06±0,13*
37,02±0,06
Еозинофіли,
3,20±0,21*
4,70±0,36*
6,50±0,77*
1,75±0,14
Примітка:
*- вірогідність розходжень між хворими і здоровими дітьми (p< 0,05).
Збільшення маси тіла протягом вагітності у хворих і здорових жінок відрізнялась
і склала 11,1± 0,5 кг в основній групі і 6,8±2,1 кг у контрольній групі. У
35,9% вагітних основної групи й у 100% контрольної групи вагітність закінчилася
фізіологічними пологами.
Що стосується основної групи, то в пологах ми зустрічалися з наступними
ускладненнями: у 48 (40%) випадках – з передчасним розривом плодових оболонок,
у 43 (35,8%) – патологічним прелімінарним періодом, у 36(30%) – аномаліями
пологової діяльності, у 9,7% випадків – обвиттям пуповини . Народження дітей в
асфіксії зафіксоване в 94 (78,3%) жінок. У 23 (19,4%) дітей відзначалася
затримка внутрішньоутробного розвитку, у 47,4% – перинатальне ураження ЦНС,
немовлята з внутрішньоутробним інфікуванням були виключені з дослідження .Усі
немовлята основної групи і контрольної групи були доношеними.
Усі пацієнтки, що склали контрольну групу, мали нормальний перебіг вагітності,
гладкий перебіг пологів і післяпологового періоду. Перший період пологів
продовжувався 12,6±2,4 годин, ІІ період – 1,6±0,8 години, ІІІ період 30-50
хвилин.
Слід зазначити, що 73 (60,8%) жінки основної групи лікувалися у відділенні
патології вагітних міського клінічного пологового будинку № 2, під час якого
вони одержували препарати заліза, вітаміни, спазмолітичні засоби, а також за
терміновими показниками проводилися трансфузії білкових препаратів і
еритроцитарної маси, однак найбільше часто вагітним із ЗДА призначали вітаміни
(32,5%) і спазмолітичні засоби (26,5%). Лікарська терапія визначалася в
основному відповідною патологією вагітності, з якої найчастіше спостерігалася
погроза переривання вагітності – 43%, вегетосудинна дистонія по гіпо- і
гіпертонічному типу – 15%, гестаційоний піелонефрит – 10%, загострення
виразкової хвороби дванадцятипалої кишки або гастрити – 5,5%, патологія
гепатобіліарної системи – 3,5%.
За даними анамнезу алергійні
- Київ+380960830922