Розділ 2
Обгрунтування напрямку, об’єкти та методи дослідження
До дослідження залучено 170 дітей, віком від 1 місяця до 4-х років, з сімейним
анамнезом атопії. Під наглядом перебували діти без проявів атопічного
дерматиту, з шкірними проявами харчової алергії, з атопічним дерматитом різного
ступеню тяжкості, групи порівняння формували з пацієнтів, репрезентативних за
віком, статтю та іншими ознаками.
Комплексне клініко-лабораторне обстеження проводилось в умовах дитячої
поліклініки №1 Київської дитячої клінічної лікарні №4 впродовж 2003-2006р. У
всіх дітей початкові прояви АД відмічались на першому році життя. Дизайн
дослідження наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Розподіл дітей за віком та застосованими
профілактично-лікувальними заходами, абс.ч. (%)
Групи спостережень
Вікові групи
до 1 року
1до2-х
2-4-х
всього
Діти, з проявами харчової алергії, які вигодовувались сумішшю НАН 1 ГА
70 (100)
70 (100)
Діти, які приймали
дезлоратадин
9 (12,8)
29 (41,4)
32 (45,8)
70 (100)
Діти, які використовували
пімекролімус-крем
8 (26,6)
12 (40,1)
10 (33,3)
30 (100)
У проведеному дослідженні обстеження контрольних груп дітей здійснювали
одночасно з обстеженням пацієнтів основної групи.
При встановлені діагнозу „атопічний дерматит” керувались діагностичними
критеріями, запропонованими Hannifin, C.Rajka 1980. Ступінь важкості атопічного
дерматиту оцінювали за допомогою шкали SCORAD, розробленою міжнародною групою
експертів [47], яка включає оцінку трьох інформаційних блоків: поширеність
шкірних уражень (А), їх виразність та інтенсивність (В), суб’єктивні симптоми
(С). Поширеність шкірного процесу оцінювали за правилом „дев’ятки”, де за
одиницю прийнята площа долонної поверхні кисті. Інтенсивність клінічних проявів
визначали за допомогою 6 симптомів: еритема, набряк /папула, кірки/ мокнуття,
екскоріації, ліхенізація, сухість шкіри. Ступінь інтенсивності кожного симптому
визначався за 3-х бальною шкалою: 0 – симптом відсутній, 1 – слабо виражений, 2
– виражений помірно, 3 – різко виражений. Оцінка суб’єктивних симптомів
(свербіж і порушення сну, пов’язане з шкірним ураженням) оцінюється, у дітей
молодшого віку, за допомогою батьків, яким завчасно пояснювався принцип оцінки
в діапазоні від 0 до 10 балів.
Розрахунок індексу SCORAD проводили за формулою :
SCORAD= А/5 + 7 В/2 + С,
де А – сума балів розповсюдженості враження шкіри; В – сума балів інтенсивності
клінічних симптомів атопічного дерматиту; С – сума балів суб’єктивних порушень
за візуальною аналоговою шкалою. А також враховуючи, що межі коливань його
значень у дітей молодшої вікової групи (менше 7 років) становлять 0-83 бали.
Ступінь важкості оцінювали як легкий при сумі балів 0-20, середньотяжкий –
21-40 , тяжкий – 41 і більше [58].
Всім дітям проводили комплексне обстеження, яке включало загальноклінічні
аналізи (гемограму, загальний аналіз сечі, копрологічне дослідження, аналіз
калу на гельмінтоз), при необхідності проводили дослідження калу на
дисбактеріоз. За показаннями проводили інструментальні методи досліджень, огляд
фахівців (ЛОР, дерматолог, гастроентеролог та інші).
Алергологічне обстеження, за допомогою методу імуноферментного аналізу,
проводили всім дітям.
Системна терапія атопічного дерматиту включала в себе гіпоалергенну дієту, а
саме діти вигодовувались гіпоалергенною сумішшю НАН 1 ГА. Прийом
антигістамінного препарату дезлоратадину 0,25 мл один раз на добу. Використання
пімекролімус-крему нанесення на шкіру в ділянці клінічних проявів атопічного
дерматиту, 2-х кратно на добу. Катамнез оцінювався через один рік та через три
роки спостереження.
Динаміку шкірних уражень за допомогою індексу SCORAD, імунологічні дослідження
проводили до початку лікування та після закінчення курсу лікування.
Комплекс алергологічних методів обстеження включав: алергологічний анамнез,
визначення рівню загального та специфічного імуноглобуліну Е.
Рівень загального IgE в сироватці крові визначали методом твердофазного
імуноферментного аналізу (ІФА) за допомогою системного аналізатора
імуноферментного фотометра «Multiscan Plus» («Labsystems», Франція) на базі
імунологічної лабораторії УДСЛ «ОХМАТДИТ» (завідувач – В.Г. Яновська).
Оцінка стану кишечної мікрофлори проводилась класичним методом, при
бактеріологічному дослідженні, використовуючи рекомендації Р.В.Епштейн-Литвак,
Ф.Л.Вільшанської та співав. (1977) [69]. Ступінь виразності дисбіотичних
зрушень оцінювався по мікробіологічній класифікації дисбіоз товстої кишки,
запропонованій В.В.Бережним та співав. (2003) [122].
Для виявлення рівня сенсибілізації проводили алергологічне дослідження, яке
включало визначення в сироватці крові рівня IgE-специфічних антитіл до різних
антигенів методом ІФА з використанням стандартних наборів фірми “Аллерген”
(Росія). Дослідження проведені в імунологічній лабораторії Інституту
кардіології ім.М.Д.Стражеско (завідувач – Т.І. Гавриленко).
Отриманий цифровий матеріал був опрацьований по загальноприйнятих методах
варіаційної статистики (О.П.Мінцер та співавт., 1991) [116] з використанням
стандартної комп’ютерної програми “Microsoft Excel 2000”.
Отримані в процесі наших досліджень числові дані обробляли загальноприйнятими в
медичній статистиці математичними методами. Вираховували показники середніх
величин (М), помилок середніх величин (m) досліджуваних показників у групах
здорових та хворих дітей. Статистичну вірогідність обчислювали, використовуючи
критерій Ст”юдента [68], різницю показників вважали вірогідною при значенні
Р<0,05.
При проведенні клініко-статистичного аналізу і клінічної характеристики
обстежених дітей д
- Київ+380960830922