РОЗДІЛ 2
ОБСЯГ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика хворих, що спостерігаються
Під нашим спостереженням за період з 1996 по 1999 роки перебувало 300 дітей, хворих на бронхіальну астму. З них 211 дітей, що отримували лікування в спелеосанаторії "Донбас" (I група - основна) і 89 - у міській дитячій лікарні №3 м. Макіївки Донецької області (II група - група порівняння). Результати спостереження порівнювалися з даними 57 здорових однолітків (III група).
Діагноз бронхіальної астми формулювався відповідно до класифікації, затвердженої Пленумом дитячих пульмонологів і З'їздом пульмонологів України (Київ, 1998) і З'їздом пульмонологів-фтизіатрів (1999).
Для виявлення чинників, що спричиняють розвиток захворювання, його форми і тяжкість перебігу, стану при вступі, ефективності лікування вивчались анамнез життя та захворювання, ступінь бронхоспазму та бронхообструкції (методом пікфлоуметрії), стан систем адаптації (функціональний стан імунної та гормонопродукуючої систем). Дослідження проводилися при вступі хворих, при виписуванні, а також через 1, 3, 6, 9, 12 місяців після проведеного лікування.
Ідентичні дослідження проводились і у випадках вступу дитини до стаціонару, а також збиралися анамнестичні відомості у здорового контингенту дітей.
КАРТА
обліку анамнезу захворювання та життя хворих на бронхіальну астму дітей,
що вступають на лікування до санаторію "Донбас"
і до пульмонологічного відділення стаціонару
1. Прізвище, ім'я, по батькові.
2. Вік.
3. Клінічний діагноз (форма, тягар, період захворювання).
4. Ускладнення захворювання.
5. Супутня патологія.
6. Вік, в якому розвинулося захворювання.
7. Місце проживання (з вказівкою району - сільський, міський, промисловий, наявність шкідливих виробництв: хімічних, металургійних тощо).
8. Місце роботи батька, матері (звертається увага на шкідливість виробництва, тривалість роботи на ньому, зокрема й під час вагітності).
9. Попередні вагітності (їх перебіг, патологія, кількість народжених дітей, що народилися ).
10. Вік матері та батька в період народження дитини.
11. Хронічні захворювання батьків і родичів (зокрема алергічні, хронічні захворювання органів дихання, часті гострі респіраторні вірусні інфекції, аутоімунні захворювання).
12. Перебіг вагітності у матері хворої дитини (токсикоз, прийом лікарських засобів (яких), харчування під час вагітності, зловживання облігатними алергенами).
13. Перебіг полог (своєчасність, патологія в пологах).
14. Наявність перинатальної патології (незрілість, внутрішньопологова черепно-мозкова травма, гемолітична хвороба новонароджених, синдром дихальних розладів, асфіксія, гіпоксія, порушення мозкового кровообігу).
15. Вигодовування дитини на першому році життя (тривалість природного вигодовування, характер вигодовування, раціональність).
16. Захворюваність дитини в грудному віці (кишкові інфекції, захворювання органів дихання, порушення кишкового всмоктування).
17. Прояви алергії в грудному віці (харчова, лікарська).
18. Хронічні захворювання в дитини (носоглотки, шлунково-кишкового тракту, нирок, сечовивідних шляхів).
19. Частота загострень хронічних захворювань на рік.
20. Наявність у дитини природженої або спадкової патології.
21. Наявність у дитини аномалій конституції.
22. Частота гострих респіраторних захворювань на рік.
23. Наявність і вираженість у дитини алергічних реакцій (з вказівкою значущого алергену) і алергічних захворювань.
24. Реакції дитини на щеплення.
25. Результати реакції Манту.
КАРТА
обліку ефективності проведеного лікування в умовах
санаторію (пульмонологічного відділення стаціонару)
1. Стан здоров'я дитини після лікування в санаторії (стаціонарі): значне поліпшення, поліпшення, погіршення, без змін.
2. Тривалість поліпшення (у місяцях).
3. Кількість приступів (на місяць) до лікування в санаторії (стаціонарі) з вказівкою місця лікування - стаціонарно або амбулаторно.
4. Кількість приступів (на місяць) після лікування в санаторії (стаціонарі).
5. Наявність астматичних станів до лікування й після лікування в санаторії (стаціонарі).
6. Кількість і частота прийому лікарських препаратів під час приступу до і після лікування в санаторії (стаціонарі).
7. Проведення ступінчастої програми лікування захворювання згідно з Міжнародним консенсусом з бронхіальної астми.
8. Препарати, які були відмінені або додатково призначені після лікування в санаторії (стаціонарі).
9. Причини й час виникнення погіршення стану після лікування в санаторії (стаціонарі).
З I групи кількість хворих з атопічною формою бронхіальної астми становила 69 (32,7%), неатопічною - 113 (53,6%), змішаною - 29 (13,7%). У групі порівняння відповідно - 28 (31,5%), 48 (53,9%) і 13 (14,6%). Відповідно до класифікації, затвердженої Пленумом дитячих пульмонологів і З'їзду пульмонологів України (Київ, 1998), середньотяжкий перебіг захворювання відзначався у 88 (41,7%) дітей I групи і 36 (40,5%) - II групи. Тяжкий перебіг - у 123 (58,3%) і 53 (59,5%) відповідно. До санаторію в періоді загострення вступило 47 (22,3%) дитини, у періоді ремісії - 164 (77,7%). До пульмонологічного відділення всіх дітей госпіталізовано в періоді загострення. Віковий склад був практично однаковим і складав відповідно в І і ІІ групі: діти 4-6 років - 34 (16,1%) і 12 (13,5%), 7-11 років - 86 (40,8%) і 37 (41,6%), 12-15 років - 91 (43,1%) і 40 (44,9%). Хлопчиків у основній групі було 109 (51,7%), у групі порівняння - 48 (53,9%), дівчаток відповідно - 102 (48,3%) і 41 (46,1%). У контрольній групі (здорові діти) хлопчиків було 30 (52,6%), дівчаток - 27 (47,4%), віковий склад розподілився таким чином: діти 4-6 років - 8 (14,0%), 7-11 - 22 (38,6%), 12-15 - 27 (47,4%). Приступи бронхоспазму розвивалися відповідно 3,4±0,26 і 3,8±0,29 раза на місяць у хворих І і ІІ груп із середньотяжким перебігом захворювання
- Київ+380960830922