РОЗДІЛ II
ОБ’ЄКТ ТА ОБ’ЄМ ДОСЛІДЖЕННЯ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана у Буковинській державній медичній академії впродовж 1999-2001
рр. на базі Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні (головний лікар –
к.мед.н. Сторожук С.М.), обласної дитячої консультативної поліклініки, обласної
дитячої клінічної лікарні №2 (ендокринологічне відділення, головний лікар –
к.мед.н. Шевчук Н.М.), Обласного клінічного медичного діагностичного центру
(головний лікар – к.мед.н. Пенішкевич І.Т.). Нами проводились також дослідження
під час експедиційних виїздів в різні географічні зони Чернівецької області
(Путильський, Кельменецький, Вижницький, Хотинський райони).
Природа Буковинського регіону представлена складною системою територіальних
одиниць, що створюють гірський та рівнинний райони мешкання. Дані райони
виділені відповідно до географічних понять та природно-кліматичних і
соціально-економічних особливостей.
В програму обстеження входило:
Збір анамнезу і заповнення анкет.
Оцінка фізичного розвитку.
Оцінка нервово – психічного розвитку.
Оцінка статевого дозрівання.
Ультрасонографія щитовидної залози, яєчників та яєчок .
Дослідження гормонального статусу дітей.
Визначення йоду в сечі.
Об’єктом дослідження були діти шкільного віку (1973 особи), які мешкають у м.
Чернівці та різних районах області. Діти були розподілені на групи щодо районів
мешкання, віку та статі. Основну групу склали діти із зобом (989 осіб), групу
порівняння – діти (984 особи) із ідентичних територій мешкання без відхилень з
боку щитовидної залози. Детальне клініко-лабораторне дослідження з визначенням
гормонального профілю проведено у 207 дітей.
У відповідності з метою та завданням дослідження проводилось багатопланове
анкетування з уточненням анамнестичних, соціальних, побутових, екологічних та
інших особливостей проживання дітей. Анкети розроблені співробітниками кафедри
дитячих хвороб №2 Буковинської державної медичної академії спільно з Київським
НДІ ПАГ АМН України. При анкетуванні визначались паспортні дані, місце
проживання дітей, їх сімейний стан, умови проживання, склад сім’ї, сімейний
дохід. Зверталась увага на спосіб життя дитини та сім’ї в цілому. Уточнювався
режим харчування, склад їжі (вживання продуктів моря, йодованих продуктів),
користування шкільною їдальнею, а також режим дня (перебування на свіжому
повітрі, час приготування уроків, фізична активність). В анкети заносились дані
фізичного та статевого розвитку, оцінка функціонального стану та стану здоров’я
дитини. Усі діти (частково батьки), згідно європейського протоколу [143, 205]
були опитані про факт проведення контрастного рентгенологічного дослідження
(отримано 2 позитивних результати, ці діти були виключені із дослідження).
Впродовж 6 місяців всі досліджувані особи не отримували лікування тиреоїдними
гормонами. Захворюваність дітей вивчалась за індивідуальною картою розвитку
дитини, частотою звернення по медичну допомогу та результатами комплексного
обстеження.
2.1. Оцінка фізичного розвитку
Для оцінки фізичного розвитку дітей проводились антропометричні вимірювання які
виконувались стандартизованим інструментом у базових умовах: в ранкові години,
натще. Зріст вимірювався стандартним медичним ростоміром (стадіометром).
Одержаний результат закруглювався до найближчих 0,5 см.
Визначення маси тіла проводилось на стандартній медичній вазі, збалансованість
якої перевірялась на початку та в кінці обстеження. Одержана маса тіла
закруглювалась до найближчих 0,5 кг.
Обвід грудної клітки вимірювався сантиметровою стрічкою.
Отримані результати співставлялись з табличними чи графічними стандарта ми.
Якщо показники дитини потрапляли у 25 – 75‰ коридори, то вони вважались
середніми. Проміжки від 25 до 10‰ та від 75 до 90‰ коридорів є тенденцією до
відхилення у показнику і розцінювались нами як нижче та вище середнього. Межі
від 10 до 5‰ та від 90 до 95‰ коридорів свідчать про наявність відхилення у
розвитку дитини [117].
Гармонійність фізичного розвитку оцінювали за допомогою арифметичного індексу
гармонійності розвитку (ІГР) для школярів. Для розрахунку цього індексу
використовували формулу:
ІГР = L – P, де L – зріст у см, Р – вага у кг.
Отриману цифру порівнювали у номограмі для показника відповідності вікової
групи за регіональними стандартами [117].
2.2. Методи дослідження нервово – психічного розвитку
Вивчення показників нервово – психічного розвитку дітей проводили після
ознайомлення з станом їхнього здоров’я, виключення психічних розладів та
неврологічної патології, оцінки стану слухового та зорового аналізаторів ( за
даними огляду відповідних спеціалістів).
Сформованість інтелектуальної функції визначали за допомогою фрагменту тесту Р.
Кеттела (Адаптований модифікований варіант дитячого особистісного опитувальника
Р. Кеттела) [3]. Методика сконструйована з 10 питань, де вірна відповідь
оцінювалась в один бал. Сума балів переводилася в стандартні оцінки – «стени»
за якими визначали низький (1-3 стена), середній (4-7) і високий (8-10) рівень
інтелекту.
Визначення показників розумової діяльності дітей шкільного віку, оцінку темпу
психомоторної діяльності та здатності до виконання монотонної роботи, яка
потребує концентрації уваги, проводили за допомогою коректурної проби у
поєднанні з перевіркою швидкості читання [128] .
Для визначення швидкості читання пропонувався текст, який підбирався відповідно
до віку і містив від 140 до 400 слів. Текст був віддрукований на окремих
листках і роздавався певній групі дітей (6-8 осіб), щоб можна було контролювати
якість виконання завдання. Швидкість читання визначалась кількістю прочитаних
мовчки слів за одну хвилину.
Для коректурної проби викор
- Київ+380960830922