РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Для створення діагностичних і прогностичних критеріїв позалікарняної
бактеріальної пневмонії в дітей грудного віку при поступленні їх до стаціонару
в порівнянні з дітьми, хворими на гостру вірусну інфекцію нижніх дихальних
шляхів, проведено комплексне обстеження 225 дітей. Дослідження проводили
методом “дослід-контроль” із дотриманням усіх вимог, що до нього ставлять з
позицій клінічної епідеміології [193].
Першу клінічну групу склали 100 дітей грудного віку без клінічних проявів
імунодефіциту, які поступили до стаціонару з приводу позалікарняної
бактеріальної пневмонії. У подальшому вона умовно визначатиметься як “І група”
чи “бактеріальна пневмонія”. До другої клінічної групи увійшло 77 пацієнтів із
гострою вірусною інфекцією нижніх дихальних шляхів у вигляді гострого бронхіту
(45 дітей), бронхіоліту (15 випадків) і пневмонії (17 хворих). В подальшому ця
клінічна група визначатиметься як “ІІ група” або “вірусна інфекція нижніх
дихальних шляхів”. Загальна клінічна характеристика дітей груп порівняння
представлена в таблиці 2.1
Таким чином, за основними клінічними характеристиками діти клінічних груп
порівняння були однорідні за віком, статтю та місцем проживання. Не було
відмічено також суттєвих відмінностей і за іншими клінічними характеристиками,
які могли б призвести до системної помилки дослідження. Так, середній вік дітей
І групи склав 8,0±0,7 місяця, а пацієнтів ІІ - групи – 8,3±0,8 місяця (P>0,05).
Хворі на бактеріальну пневмонію поступали до стаціонару взимку в 38,0±4,9%
випадків, навесні – в 19±3,9%, влітку – в 14,0±3,5% спостережень і восени – в
29,0±4,5% випадків. У ці ж пори року діти групи порівняння поступали до лікарні
відповідно в 32,5±5,3% випадків (P>0,05), 19,5±4,5% (Р>0,05), 6,4±2,8% (Р>0,05)
і 41,6±5,6% (Р>0,05) спостережень.
Таблиця 2.1
Загальна клінічна характеристика хворих І та ІІ клінічних груп
Клінічні групи
К-сть дітей
Частота випадків, %
хлопчиків
вік, міс.
міські мешканці
1-6 міс.
7-12 міс.
І (бактеріальна пневмонія)
100
57,0±4,9
49,0±5,0
51,0±5,0
24,0±4,3
ІІ (вірусна інфекція нижніх дихальних шляхів)
77
64,9±5,4
52,0±5,7
48,0±5,7
24,7±4,9
Рt; НВ - немає відмінностей
НВ
НВ
НВ
НВ
Виявлена тенденція до переважання серед дітей, що поступили до стаціонару в
осінню пору року, хворих на вірусну інфекцію дихальних шляхів, а в літній
період – хворих на бактеріальну пневмонію, загалом, збігається з даними
літератури [1, 7, 46].
Не виявлено суттєвих відмінностей у віці батьків, сімейній схильності до
алергічних та інфекційних захворювань, а також кількості попередніх пологів у
матері. Все ж відмічена тенденція до більш частого розвитку вірусної інфекції
нижніх дихальних шляхів у дітей із багатодітних сімей та Будинку дитини, а
також у тому випадку, якщо вік матері був менше 18 років, а батька – старше 40
років. Мабуть, у цих випадках реалізувався ризик контакту дітей із джерелом
вірусної інфекції.
Вказівки на обтяжений акушерський анамнез (анемію, гестоз вагітної, ознаки
інфекції та загроза переривання вагітності) спостерігалися дещо частіше в
анамнезі життя у дітей І клінічної групи, а наявність перинатальної патології
(інфекція, недоношеність, постасфіктичні порушення) реєструвалися частіше серед
хворих на вірусну інфекцію нижніх дихальних шляхів.
У малюків І клінічної групи вказівки на патологію вагітності визначались в
27,0±4,4% спостережень, а на перенесені захворювання перинатального періоду – в
30,0±4,6% випадків. У дітей ІІ клінічної групи ці дані визначалися відповідно в
19,5±4,5% (P>0,05) і 41,6±5,6% (Р>0,05) випадків.
У дітей І та ІІ клінічних груп не було виявлено суттєвих відмінностей в
характері їх вигодовування та наявності таких преморбідних станів, як
гіпотрофія і рахіт. Відмічено, що серед дітей із бактеріальною пневмонією
частіше визначали анемію середнього ступеня тяжкості, яка відповідно до
еритроцитарних індексів могла бути віднесена до дефіцитних. Серед хворих ІІ
клінічної групи достовірно частіше визначалися клінічні прояви атопічного
діатезу. Так, серед пацієнтів І клінічної групи анемія реєструвалася в 66%
випадків, а ознаки атопічного дерматиту – в 6,0% спостережень. У дітей групи
порівняння ці показники визначали відповідно в 37,7% (Рц=0,01) та 19,2%
(Рц=0,017) випадків. Отримані дані відображають добре відомі факти про вплив
сидеропенії та атопічної реактивності організму на чутливість дітей до
респіраторної інфекції [3].
Таким чином, за основними клінічними характеристиками і анамнестичними даними
діти представлених клінічних груп порівняння були однорідні.
Крім основних клінічних груп, для оцінки діагностичної цінності параклінічних
показників у підтвердженні бактеріально-запального процесу обстежено 2 групи
дітей. Групу ІІІ склали 19 хворих на бактеріальний сеспис, групу IV сформували
29 дітей без інфекційно-запальних захворювань (гіпотрофія, анемія, атопічний
дерматит). За загальною клінічною характеристикою діти даних клінічних підгруп
були однорідні між собою та з хворими на бактеріальну пневмонію. Більш детально
клінічна характеристика представників ІІІ та IV груп наведена в підпункті
3.1.5.1.
Таким чином, діти груп порівняння, сформованих відповідно до методу дослідження
“дослід-контроль” [194] для досягнення мети дослідження і вирішення його
конкретних завдань, були однорідними і репрезентативними.
2.2. Методи дослідження
Всі хворі на бактеріальну пневмонію та вірусну інфекцію нижніх дихальних
шляхів, а також їх однолітки із сепсисом і неінфекційно-запальною патологією,
лікувалися в 1998-2000 рр. у відділенні для
- Київ+380960830922