РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В умовах спеціалізованого відділення Тернопільської обласної дитячої клінічної
лікарні, міської дитячої лікарні м. Тернополя та на базі
консультативно-лікувального діагностичного центру Тернопільської державної
медичної академії ім. І.Я. Горбачевського, обстежено 129 дітей, хворих на БА.
Верифікація клінічного діагнозу проводилася згідно міжнародного консенсусу з БА
(1992) та наказу МОЗ України №311 від 31.12.1999 року. Дослідження передбачало
вивчення провідних скарг, особливостей анамнезу захворювання та життя дитини.
Зокрема, детально проаналізовані дані харчового анамнезу: тривалість
природнього вигодовування, причини переводу на штучне годування на першому році
життя, склад харчового раціону та вміст в ньому продуктів, багатих кальцієм.
Особлива увага зверталася на якість і тривалість проведення профілактики
(лікування) рахіту на першому році життя.
Клінічне дослідження передбачало оцінку фізичного та нервово-психічного
розвитку, детальну характеристику стану кістякової системи з метою виявлення
патології. Усім дітям повне фізикальне дослідження доповнювалося
загальноклінічними, лабораторними обстеженнями. При наявності супутньої
патології пацієнти оглядалися вузькими спеціалістами та призначалися
диференційовано спеціальні методи обстеження.
Комплекс досліджень передбачав оцінку функціональних резервів органів дихання
(спірографія, пікфлоуметрія). Для досягнення поставленої мети проводилися
спеціальні методи обстеження: біохімічний аналіз крові (загальний білок,
кальцій, фосфор, магній, лужна фосфатаза) [76]. Оцінка стану обмінних процесів
у сполучній тканині базувалася на аналізі вмісту в крові оксипроліну [52],
румалонових антитіл [2]. За вмістом малонового диальдегіду [58] визначали
інтенсивність процесів пероксидації ліпідів, а за вмістом супероксиддисмутази в
гемолізаті [93] і церулоплазміну [92], активність антиоксидантної системи.
Зважаючи, що БА – це хронічне захворювання, яке може мати різні типи
патоімунологічних механізмів, в роботі проводилось визначення в крові основних
імуноглобулінів методом радіальної імунодифузії за Mancini G. [186], а також
імуноглобуліну Е в реакції споживання комплементу [23] та вивчення стану
клітинної ланки імунітету методом моноклональних антитіл, розробленим
Інститутом імунології МОЗ Російської Федерації [87]. Повне імунологічне
обстеження охоплювало визначення імунних комплексів методом Haskova V. [157] в
модифікації Гриневича Ю.А. і співав.(1981) та рівня загального комплементу
шляхом титрування за 50 % гемолізом [26].
Визначення кісткової щільності у дітей проводилося методом двофотонної
рентгенівської денситометрії на апараті DPX-A фірми “LUNAR”. Метод базується на
аналізі поглинання рентгенівських променів кістками хребта на рівні L1-L4 з
наступною комп’ютерною обробкою даних. А саме: BMD - рівень щільності кісткової
тканини (г/см2), Age - виражена у процентах щільність кісткової тканини
відносно молодих здорових даної вікової групи (%), Z-критерій, який вимірюється
у величинах стандартного відхилення від вікового статевого нормативу, що
показує рівні остеопенії (від +1 до –3), ВМС - вміст мінералів в кістці (гр),
Area - площа хребців (см2), Width - ширина хребців (см), Height - висота
хребців (см), BMC/W - вміст мінералів в кістці на ширину хребця (г/см).
Обстежено групу практично здорових дітей (n=30) аналогічного віку хворих на
апараті “Lunar”, оскільки база нормативів, що містить денситометр не є етнічно
і регіонарно відповідною (табл.2.1).
Групу контролю склали 25 дітей віком понад 5 років, анамнез яких не має даних
про обтяжений алергологічний чи спадковий анамнези, перенесені травми і при
огляді не було виявлено соматичної та ортопедичної патології. Результати
обстеження здорових дітей наведені у таблицях 2.2., 2.3.
Таблиця 2.1 - Середні денситометричні показники обстежених здорових дітей
Група дітей за віком
Ділянка
Мінеральна щільність кістки,
г/см2
Відсотковий вміст мінералів у хребцях,
Стандартне відхилення,
Вміст мінераліву хребцях,
Площа,
cм2
Ширина, cм
Висота,
cм
Діти
до 10 років,
n= 15
L1
0,54±0,02
92,40±2,39
-0,44±0,04
3,29±0,18
6,03±0,24
2,73±0,11
2,21±0,07
L2
0,60±0,02
90,20±1,29
-0,64±0,08
3,84±0,17
6,38±0,21
2,76±0,11
2,31±0,03
L3
0,64±0,02
96,20±1,14
-0,26±0,08
4,44±0,28
6,92±0,37
2,88±0,09
2,40±0,11
L4
0,65±0,02
99,00±2,00
-0,10±0,03
5,10±0,28
7,78±0,48
3,20±0,10
2,42±0,11
Діти
після 10 років,
n= 15
L1
0,80±0,04
96,75±1,56
-0,28±0,05
7,10±0,58
8,76±0,31
3,17±0,08
2,76±0,08
L2
0,87±0,04
96,25±1,66
-0,35±0,06
8,40±0,74
9,51±0,42
3,24±0,08
2,93±0,09
L3
0,91±0,05
100,37±2,86
0,03±0,05
9,42±0,84
10,25±0,49
3,48±0,07
2,94±0,10
L4
0,90±0,04
99,75±2,51
-0,06±0,03
11,12±1,23
12,13±0,80
3,95±0,12
3,05±0,11
Таблиця 2.2 - Середній вміст кальцію, фосфору, магнію, лужної фосфатази,
загального білка, церулоплазміну, супероксиддисмутази, малонового диальдегіду,
оксипроліну, румалонових антитіл в крові у здорових дітей, (n=40).
Показник
Результат
Загальний кальцій, ммоль/л
2,39±0,03
Неорганічний фосфор, ммоль/л
1,74±0,06
Магній, ммоль/л
0,95±0,03
Активність загальної лужної фосфатази, мкмоль/(гЧл)
1,09±0,06
Церулоплазмін, мг/л
198,00±3,31
Супероксиддисмутаза, ум.од.Ч106 еритроцитів
68,02±1,33
Малоновий диальдегід, мкмоль/л
3,36±0,02
Оксипролін, мкмоль/л
29,70±2,12
Румалонові антитіла, ум.од.
16,53±1,32
Загальний білок, г/л
70,67±1,29
Таблиця 2.3 - Середні показники клітинного і гуморального імунітету у здорових
дітей (n=25).
Показник
Результат
Ig A, г/л
1,52±0,09
Ig M, г/л
1,06±0,05
- Київ+380960830922