РОЗДІЛ 2
НАУКОВИЙ НАПРЯМОК, ОБ’ЄКТ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика об’єкта дослідження
Для вирішення поставлених задач було проведено спостереження за 394 учнями
10-15 років; з них 204 дитини (96 хлопчиків та 108 дівчаток) – основна група,
мешканці смт. Машівка, Полтавська область – регіон з підвищеною концентрацією
фтору у воді джерел водопостачання (до 9,9 мг/л) та 190 дітей (100 хлопчиків та
90 дівчаток), аналогічних за віком - група порівняння, жителі м. Полтави -
регіону із нормативним вмістом фтору у питній воді (1,15–2,2 мг/л). Дані про
вміст зазначеного галогену у воді одержані із звітів обласної та районних
санітарно-епідеміологічних станцій за останні 5 років.
Розробка отриманих даних про захворюваність проводилася з урахуванням віку та
статі згідно з рекомендованою ВООЗ Міжнародною статистичною класифікацією
хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям, десятого перегляду (МКХ - 10).
2.2. Характеристика джерел водопостачання обстежених регіонів Полтавської
області
За даними санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області, основним
джерелом водопостачання більшості населених пунктів є водопровід. Однак, у
різних населених пунктах вода має різний склад. Так, у м. Полтаві рівень фтору
у воді водопроводу складає 1,15 мг/л. Крім того, спорадично, особливо в
сільській місцевості, населення використовує для потреб і воду з колодязів та
колонок, а також очищену мінеральну газовану чи негазовану воду. Для проведення
дослідження в умовах помірно вираженої хронічної фтористої інтоксикації в нього
було включене смт. Машівка зі змішаним характером водопостачання й верхньою
межею фтору у воді 9,9 мг/л. Характеристика населених пунктів, включених у
дослідження, з переліком джерел водопостачання й вмісту в них кальцію і фтору
подана в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Джерела водопостачання населених пунктів та вміст у них
фтору й кальцію
Показники
Основне джерело водопостачання
Вміст фтору
(мг/л)
Вміст кальцію (мг/л)
рН
м. Полтава
водопровід
1,15
17,7
7,97
смт. Машівка
змішаний
8,4-9,9
6,5-11,8
7,68-8,87
За даними санітарної служби, населення смт. Машівки приблизно однаковою мірою
використовує для питних потреб воду як із водопроводу, так і з шахтних
колодязів. Відсоток забезпечення населення централізованим водопостачанням
становить 76%. Джерелом централізованого водопостачання в місті служать
підземні води (артезіанські свердловини – 4 шт.). Нині діють 3 свердловини
глибиною від 160 до 180 м. Крім того, в селищі експлуатуються приблизно 126
колодязів глибиною від 10 до 25 м. Останнім часом у зв’язку з відключенням
електроенергії виникають гострі проблеми в роботі централізованого
водопостачання, тому населення все більше використовує воду з шахтних
колодязів. Водні горизонти центральної частини Полтавської області внаслідок
геолого-морфологічних особливостей містять підвищені концентрації фтору. Тому
дослідження змін, спричинених фтором, на рівні організму в цілому та органів є
нині актуальними для розробки ефективних заходів профілактики фторозалежних
хвороб у дітей, які проживають в умовах підвищеного надходження фтору.
2.3. Клініко-анамнестичні, загальноклінічні, спеціальні лабораторні та
інструментальні методи обстеження
Для обстеження дітей і підлітків використовували такі методи дослідження:
1. Загальноклінічні методи (анамнестичні, об’єктивне обстеження, ортопедичне
обстеження).
2. Антропометричне обстеження (методика В.В. Бунака в модифікації П.Ф.
Шапаренко), яке охоплювало визначення маси тіла, лінійних (поздовжніх та
поперечних), обхватних та кутових розмірів. Вимірювали такі параметри: маса
тіла; довжина тіла, голови, шиї, лопатки, руки, плеча, передпліччя, кисті,
таза, ноги, стегна, гомілки, ступні; обхват голови, шиї, грудей, живота,
сідниць, плеча, вузької та широкої частин передпліччя, кисті, стегна, широкої
та вузької частин гомілки, стопи; товщина складки на животі, спині, плечі,
стегні, гомілці; висота і ширина голови та ін. За загальноприйнятою формулою
обчислювали індекс маси тіла (ІМТ).
Фізичний і статевий розвиток обстежених дітей оцінювали шляхом порівняння їхніх
індивідуальних антропометричних показників із нормативними [18], використовуючи
метод антропометричних стандартів сигмального типу. Різниця одержаних фактичних
вимірювань у дитини й середніх стандартів, наведених у таблицях, свідчить про
значущість відставання або випередження маси, зросту чи інших показників
фізичного розвитку. Для оцінки антропометричних даних використовували такі
критерії:
а) середні – якщо відхилення показників знаходяться в межах одного сигмального
відхилення (1 д) за сигмальними таблицями;
б) вище або нижче середнього - показники в межах від 1 до 2 стандартних
відхилень (±1 – 2 д);
в) низькі або високі – показники в межах понад 2 стандартні відхилення (± 2
д).
Крім того, враховуючи пропорційність показників фізичного розвитку, оцінювали
його гармонійність чи дисгармонійність. Гармонійним вважали фізичний розвиток,
при якому показники зросту, маси, периметрів та антропометричних індексів не
відрізняються від середніх і при цьому маса тіла та периметр грудної клітки
відповідали зросту. Дисгармонійним вважали фізичний розвиток, при якому
величина маси чи периметра грудної клітки не відповідала зросту [23,34].
Статевий розвиток оцінювали за методикою А.Б.Ставицької та Д.І. Арон (1959),
яка дозволяє встановити ступінь статевого розвитку за вираженістю вторинних
статевих ознак. Обстежуючи дівчат, оцінювали розвиток молочних залоз (Ма),
пахвового та лобкового оволосіння (відповідно Ах та Р), а також вік настання
першої менструації - ме
- Київ+380960830922