Розділ 2
ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. програма дослідження та принцип формування груп
Дослідження проводилось відповідно до міжнародних вимог: кодексу медичної
етики, міжнародних вимог етичного аналізу епідеміологічних досліджень, етичних
вимог при дослідженнях, які стосуються дітей [101].
Планування програми дослідження та формування груп було проведено відповідно
до сучасних вимог клінічної епідеміології за єдиними стандартами. Вибір методу
дослідження, забезпечення достовірності та узагальнення результатів
запланованого дослідження було проведено з мінімалізацією випадкових помилок.
Згідно мети дослідження для розробки алгоритму прогнозування розвитку ВШК було
проведено вивчення 178 історій розвитку новонароджених та історій пологів їх
матерів. В І основну групу увійшла 141 новонароджена дитина з
внутрішньошлуночковими геморагіями. Ця група була розділена на три підгрупи.
Першу підгрупу склали діти (n=68), які народилися доношеними з оцінкою за
шкалою Апгар 7 балів та вище, другу підгрупу (n=22) – доношені новонароджені
немовлята з асфіксією , у третю підгрупу (n=51) увійшли передчасно народжені
діти з гестаційним віком 34-36 тижнів. Групу контролю склали 37 здорових
доношених новонароджених без ВШК, які були відібрані шляхом випадкової вибірки
(рис. 2.1.1).
Популяція
Нозологічна
Географічна
Критерії
включення
виключення
Гестаційний
вік
Нозологічна
форма
Критерії
включення
Нозологічна
форма
Стратифікація по
грудному вигодовуванню
Гемостаз
Інтерлейкіни
Рис.2.1.1 Схема формування дослідних груп
На основі вивчення перинатального онтогенезу немовлят за допомогою
«послідовного аналізу A.Wald» були розроблені прогностичні коефіцієнти для
прогнозування розвитку ВШК.
За допомогою розроблених прогностичних коефіцієнтів було виділено 45
новонароджених дітей з високим ризиком розвитку ВШК (ІІ основна група) та 25
новонароджених з низьким ризиком розвитку ВШК (група порівняння). Усім дітям
обстежених груп проводилось дослідження окремих показників
судино-тромбоцитарного, коагуляційного гемостазу, фібринолітичної системи, а
також антикоагулянтної активності крові, зв’язаної з антитромбіном-ІІІ. Для
доведення зв’язку між внутрішньутробною гіпоксією плода та порушенням гемостазу
в ранній неонатальний період у пуповиній крові визначались маркери гіпоксії –
прозапальні цитокіни IL-1в, IL-6 та FNO-б.
Ураховуючи завдання дослідження – зв’ясувати основні особливості гемостазу у
новонароджених дітей при інфікуванні їх вірусом простого герпесу, ІІ основна
група була розподілена на 2 підгрупи залежно від виявленого у них методом
полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) вірусу. Для підтвердження або виключення
діагнозу ВШК усім дітям протягом 3-4 доби життя проводилось нейросонографічне
дослідження. У всіх новонароджених оцінювали результати стандартних і
додаткових методів дослідження, включаючи УЗД внутрішніх органів,
електрокардіографію, загальні аналізи крові та сечі, біохімічні показники
сироватки крові, а також стандартні бактеріологічні дослідження.
2.2. Клініко-лабораторні методи дослідження
Керівництво медичного закладу та матері обстежених дітей були повністю
інформовані стосовно мети нашого дослідження. Усі погодилися на проведення
дослідження, яке було схвалено локальним комітетом етики Української медичної
стоматологічної академії і було виконано відповідно принципів Хельсінскої
угоди, підписаного у Венеції в 1983 році.
Базовим дослідженням роботи було визначення стану гемостазу у дітей основної
та контрольної груп.
Забір крові для спеціальних досліджень проводили з периферичних вен одразу
після народження дитини та в динаміці на 5-6 добу життя. При необхідності
сироватку заморожували при температурі -20С0, зберігання замороженої сироватки
при даній температури не перевищувало п’яти діб.
Відповідно задач дослідження у новонароджених дітей, які знаходились під
спостереженням, вивчалися особливості гемостазу та фібринолізу, які оцінювали
за допомогою мікрометодик по Баркагкну [79].
Для вивчення стану гемостазу у доношених новонароджених ми використовували
реактиви фірми „SIMKO Ltd.” (Україна, м. Львів).
Визначення протромбінового часу, що характеризує активність зовнішнього шляху
згортання крові, проводилось шляхом фіксації часу згортання рекальцифікованої
плазми при додаванні до неї тканиного тромбопластину визначеної активності та
чутливості до дефіциту факторів протромбінового комплексу (VII, X, V, II).
Нормативні показники склали 21-24 секунди.
Міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) визначалось шляхом возведения в
ступінь МІЧ (міжнародний індекс чутливості) тромбопластину протромбінового
відношення (ПЧ – протромбіновий час хворого / протромбіновий час контрольної
нормальної плазми). Нормальне МНВ у здорових людей 1,3. Чим вище МНВ, тим
значніше отримана гіпокоагуляція і тим частіші та небезпечніші геморагічні
ускладнення.
Тромбіновий час (ТЧ) характеризує перебіг кінцевого етапу згортання крові –
швидкість перетворення фібриногену у фібрин і залежить від вмісту фібриногену
та інгібіторів, що блокують тромбін, а також самозбір фібрин– мономеру.
Нормативні показники складають 16-19 секунд.
Визначення активованого частково тромбопластинового часу дозволило виявити
функціональну недостатність усіх факторів внутрішнього шляху згортання, а також
дефіцит прокалікреїну (фактор Флетчера) та високомолекулярного кініногену
(фактор Фітцджеральда). АЧТЧ-тест визначався шляхом додаванням до цитратної
плазми активатора (елагової кислоти) та фосфоліпідів (сої). Час утворення
згустку ф
- Київ+380960830922