РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дисертаційна робота виконана на базі обласного клінічного кардіологічного диспансеру та обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська.
2.1. Об'єкт дослідження
В процесі виконання роботи обстежено 262 підлітків, що хворі на нейроциркуляторну дистонію (НЦД) та 24 здорових їх однолітків. В дослідження відбирали лише підлітків віком 15-18 років.
Діагноз НЦД верифікували після детального клініко-інструментального обстеження хворих та вивчення медичної документації, на основі методичних підходів сформованих В. Г. Майданником [142, 143] та враховуючи рекомендації М. Н. Коваленка і О. Г. Несукай [113].
В дослідження не включали осіб з констатованими органічними ураженнями внутрішніх органів, тривалими інфекційними захворюваннями, важкими порушеннями обміну речовин, анеміями, ендокринними захворюваннями. Всіх хворих підлітків оглядав психоневролог.
Дослідження складалось із двох етапів (рис. 2.1).
На першому етапі, враховуючи вище вказані методичні підходи, включених у дослідження 171 хворих розподіляли за клінічними варіанти НЦД. Формували групи хворих з кардіальним (41 хворий), гіпертензивним (49 осіб), гіпотензивним (41 хворих) і змішаним (40 підлітків) типом перебігу НЦД.
На другому етапі методом випадкової вибірки хворих з відповідним варіантом НЦД розподіляли в підгрупи в залежності від застосованого лікування.
В контрольні групи (відповідно до варіанту НЦД сформовано чотири групи) включали хворих, які отримували стандартну терапію. Лікування включало: режим дня, праці, з достатньою тривалістю нічного сну та денного відпочинку, ЛФК з особливостями в залежності від типу НЦД (при гіпертензивному - масаж голови і комірцевої зони, кардіальному, гіпотензивному та змішаному - рефлексотерапія). Використовували і фізіотерапевтичні методи: електрофорез по Щербаку на комірцеву зону при гіпертензивному типі НЦД із бромідом натрію, при кардіальному - із кальцієм і бромідом натрію, при гіпотензивному типі - із мезатоном та кофеїном, при змішаному варіанті НЦД - із кальцієм. Харчування підлітків, хворих на НЦД теж мало особливості, що залежали від варіанту перебігу. Також застосовували єдиний мультивітамінний комплекс ''Юнікап''. При несприятливому перебігу захворювання упродовж дослідження, за показаннями, застосовували симптоматичну терапію.
Основні групи хворих, відповідно із різними варіантами НЦД лікували краталом, або кверцетином (відповідно до варіанту НЦД сформовано по чотири групи хворих).
Зважаючи на відомі фармакодинамічні і фармакокінетичні властивості препарату кратал [73, 74], а також констатовані на першому етапі дослідження особливі клініко-функціональні характеристики перебігу захворювання, кратал призначали диференційовано з врахуванням типу НЦД:
- у хворих на НЦД за змішаним (22 особи) і гіпотензивним (24 хворих) типом кратал застосовували по 1/2 таблетки двічі на день о 8-й і 16-й годині;
- при кардіальному (23 особи) і гіпертензивному (23 хворих) типах НЦД по 1 таблетці двічі на добу о 8-й і 20-й годині.
Такий підхід захищено як "Спосіб корекції функціонального стану серцево-судинної системи у підлітків, хворих на нейроциркуляторну дистонію краталом" раціоналізаторською пропозицією за №10/2500 від 13 березня 2003 р (Івано-Франківська державна медична академія) і рекомендований до впровадження інформаційним листом про нововведення в системі охорони здоров'я "Застосування препарату "Кратал" для корекції ендотеліальної дисфункції в процесі лікування хворих із нейроциркуляторною дистонією" (Укрмедпатентінформ №31-2003).
Кверцетин, використовуючи аналогічні підходи, застосовували за наступною технологією:
- у хворих із змішаним (23 хворих) і гіпотензивним (22 особи) типом НЦД двічі на добу (о 8-й і 20-й годині) в добовій дозі 2 гр.;
- у хворих з кардіальним (22 хворих) і гіпертензивним (22 особи) типом НЦД двічі на добу (о 8-й і 20-й годині) в добовій дозі 4 гр.
Відповідну дозу гранул кверцетину (1 г або 2 г) розчиняли у 100 мл теплої води. Кверцетин рекомендували приймати всередину після їди. "Спосіб лікування осіб старшого підліткового віку, хворих на нейроциркуляторну дистонію кверцетином" захищений раціоналізаторською пропозицією за №11/2501 від 13 березня 2003 р. (Івано-Франківська державна медична академія) і рекомендований до впровадження інформаційним листом про нововведення в системі охорони здоров'я "Застосування препарату "Кверцетин" у лікуванні хворих на нейроциркуляторну дистонію" (Укрмедпатентінформ, №32-2003).
Курс лікування як краталом, так і кверцетином складав 20-25 днів поспіль.
Обстеження хворих проводили на початку та після 3-ох тижнів лікування.
Розподіл обстежених хворих за віком та статтю наведений в табл. 2.1.
В дослідження було включено 62,3% (163) підлітків чоловічої статі і 37,8% (99) - жіночої. Слід зауважити, що в групах осіб з гіпотензивним і змішаним типом НЦД хворі чоловічої і жіночої статі розподілились порівну, а в групах з кардіальним і гіпертензивним переважали підлітки чоловічої статі, відповідно 70,7% і 75,5%.
Середній вік обстежених підлітків складав (16,0±0,13 років), в т.ч. вік 41,1% обстежених був 15 років, 21,2% - 16 років, 15,2% - 17 років і 22,5% хворих були у віці 18 років. В групі хворих з кардіальним і змішаним типом відповідно 41,4% і 45,0% підлітків були віком 15 років, з гіпертензивним - 53,1% осіб віком 18 років, а з гіпотензивним - 53,7% хворих були віком 15 років.
Таблиця 2.1Розподіл підлітків, що хворі на нейроциркуляторну дистонію
за віком і статтю.Тип НЦДВік, роківстать15161718чоловічажіночаКардіальний (n=65)30 (41,4%)16 (24,4%)8 (12,2%)14 (22,0%)46 (70,7%)19 (29,3%)Гіпертензивний(n=65)11 (16,3%)11 (16,3%)9 (14,3%)35 (53,1%)49 (75,5%)16 (24,5%)Гіпотензивний (n=66)35 (53,7%)13 (19,5%)10 (14,6%)8 (12,2%)