РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ, ОБ’ЄМ, МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкт та об’єм досліджень
Набір матеріалу для наукових досліджень, спрямованих на вирішення поставлених у
роботі завдань, проводився під час експедиційних виїздів у місто Соснівка
Сокальського району Львівської області.
З 1995 року серед дітей, що постійно мешкають на згаданій території, де
сконцентровані вугільні шахти та збагачувальний комбінат, спостерігається різке
підвищення частоти гіпоплазії емалі зубів (ГЕЗ). У 1996 році, під час
стоматологічного огляду, ознаки такого ураження зареєстровано у 2808 дітей, що
складає 78% дитячого населення міста. 69% дітей, що захворіли, знаходились у
віковому інтервалі від 7 до 12 років.
Санітарно-епідеміологічною службою Львівської області у період 05.10 –
19.10.1995р. проведено лабораторне дослідження 106 проб водопровідної води та
деяких харчових продуктів у м. Соснівка. Установлено підвищення вмісту фтору у
воді до 2,58 мг/л (норма – до 1,5 мг/л), наявність ртуті в концентрації
0,000125 – 0,0008 мг/л (за ДОСТом 2874-82 “Вода питна” ртуть не повинна
виявлятись) та свинцю – в межах 0,032 – 0,042 мг/л (при нормі за згаданим
ДОСТом – до 0,03 мг/л). Зареєстровано підвищення вмісту ряду важких металів у
ґрунті, зокрема – Pb, Mn, Cr, Cd, Ni та Fe. При лабораторному дослідженні
молока, проведеному у листопаді 1995 року вміст свинцю перевищував припустимий
у 1,1 – 2,4 раза [7]. Усе це дає підстави вважати територію міста Соснівка
забрудненою генотоксичними чинниками – солями важких металів та фтору.
Протягом 1996 – 2003 років обстежували дітей із забрудненого регіону у віковому
інтервалі від 3 до 15 років, з них 2/3 – із проявами гіпоплазії емалі різного
ступена та 1/3 без ознак ураження зубів. Виділено 2 клінічні варіанти перебігу
екологічно детермінованого захворювання. До легшого клінічного варіанта
відносили дітей з ізольованим ураженням зубів, а також таких, що мали супутні
неважкі відхилення у вигляді гіперплазії щитовидної залози I-го ступеню,
дисметаболічної нефропатії. До більш важкого типу віднесли дітей із залученням
у патологічний процес декількох систем, найчастіше – сечовидільної та системи
травлення.
Об’єм дослідження. Клінічно обстежено 280 дітей з ЕНР. У 176 дітей встановлено
важчий клінічний перебіг симптомокомплексу, у 104 – більш легкий.
До групи контролю увійшли 57 дітей з екологічно чистого регіону (ЕЧР). 40 із
них взято за методом випадкової вибірки [184]. Вони склали загально-популяційну
групу контролю (ЗПГК). Решта 17 дітей з різноманітною соматичною патологією у
неважкому клінічному стані знаходились на обстеженні та стаціонарному лікуванні
у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні.
Усім дітям проводився збір анамнезу (включно з генеалогічним), клінічний огляд,
вимірювання артеріального тиску, ультразвукове дослідження внутрішніх органів
та щитовидної залози, ряд лабораторних тестів.
47 дітям, що проживають у м. Соснівка, проведено визначення вмісту токсичних
мікроелементів у сироватці крові.
Біохімічні показники, що пов’язані з метаболізмом кальцію, а саме – рівні
лужної фосфатази (ЛФ), її кісткового ізоферменту, а також кальцію, фосфору,
магнію, визначено у сироватці крові 39 дітей з ЕНР.
Рівень активності паратгормону та кальцитоніну досліджували у 35 дітей з
м. Соснівка та 43 дітей з незабруднених регіонів. Активність естрадіолу
дослідили у 80 дівчат-підлітків, а тестостерону – у 30 хлопців з ЕНР.
Контрольну групу склали 20 дівчат та 20 хлопців із незабруднених регіонів.
У 27 дітей із ЕНР вивчали розподіл алелей гена GSTM1, а у 36 дітей, що постійно
проживають у м. Соснівка та 48 дітей з незабрудненого регіону вивчали розподіл
алелей гена DQA1 головного комплексу гістосумісності.
Препарати метафазних хромосом 26 дітей віком від 3 до 14 років із м. Соснівка
досліджували на предмет виявлення передчасної анафази. На препараті кожного
індивіда аналізували по 100 метафазних пластинок. На загал, проаналізовано 4600
метафазних пластинок.
Люмінесцентна мікроскопія із прижиттєвим забарвленням клітин акридином
оранжевим для визначення частоти явища апоптоза проводилась на матеріалі 39
зразків нативної крові дітей із забрудненого регіону та 15 зразків нативної
крові осіб контрольної групи. Виявлення клітин з ознаками апоптоза із
застосуванням цитологічного аналізу мазків периферійної крові проводилось на
матеріалі 21 проби Соснівських дітей та 15 пробах контрольної групи.
Дослідження частоти апоптоза за допомогою проточної цитофлуориметрії проведено
на 12 зразках крові дітей із ЕНР та 15 пробах дітей із ЕЧР.
Шляхом безвибіркового аналізу амбулаторних карток (форма 112/у) проведено
ретроспективне вивчення стану здоров’я 1062 дітей із групи диспансерного
спостереження дитячої поліклініки м. Соснівка з метою визначення факторів, що
сприяють маніфестації екопатології.
Динаміку частоти та спектра ПВР у дітей вивчали за даними первинної
документації пологових установ (форма 112/у), що надавали акушерську допомогу
населенню Сокальського району протягом 9 років до (1986–1994) та 7 років після
(1995–2001) спалаху епідемії гіпоплазії емалі у дітей. Результати порівнювали з
показниками інших популяцій. Усього проаналізовано стан 348942 новонароджених
(Н) за 1986-2001 рр., в т.ч. у Сокальському районі – 32783, у Львівській
області – 316159.
Дані про обсяги проведених досліджень наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Обсяг та характеристика проведених досліджень
Проведені обстеження
Діти із забрудненого регіону
n = 280
Діти з екологічно чистого регіону
n = 57
Важчий перебіг симптомо-комплексу
Легший перебіг симптомо-комплексу
ЕЧР здорові
ЕЧР хворі
Клінічний огляд
176
104
40
- Київ+380960830922