Ви є тут

Особливості стану здоров'я та шляхи корекції вегетативних дисфункцій у підлітків, мешканців Вінницької області

Автор: 
Островська Людмила Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000152
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Медико-соціальна характеристика підлітків
Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.
Пирогова, на базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні за період
2000-2003 роки.
Були обстежені 600 підлітків віком 14 років, що мешкали в містах Вінницької
області. Детально проаналізовані „Обмінні картки дитини” – форма 113/у,
„Історії розвитку дитини” – форма 112/у.
Відбір досліджуваної групи проводився методом суцільної вибірки. За одиницю
спостереження було взято кожний випадок виявлення вегетативної дисфункції у
підлітків. Основну групу склали 600 підлітків віком 14 років, які мали різні
прояви вегетативних порушень на фоні того чи іншого вихідного вегетативного
тонусу.
В свою чергу, в основній групі були виділені три підгрупи. Перша підгрупа
становила 280 підлітків (35,00%) з вихідною симпатикотонією та різними проявами
вегетативної дисфункції. Другу підгрупу склали 220 підлітків (27,50%) з
вихідною ейтонією та проявами ВД. Третя підгрупа – 100 підлітків (12,50%) з
ваготонічним вихідним тонусом та вегетативними порушеннями. В основній групі
дівчаток було 330 (55,00%), хлопчиків 270 (45,00%).
Групу порівняння склали 200 практично здорових підлітків (25,00%) віком 12-15
років з нормотонічним вихідним вегетативним тонусом, які не мали проявів
вегетативної дисфункції. Обстеження підлітків групи порівняння проводилось
співробітниками науково-дослідницького Вінницького національного медичного
університету ім. М.І.Пирогова (керівник центру – д.м.н., проф. Гунас І.В.),
матеріали дослідження надані для порівняльного аналізу.
Співвідношення дітей в залежності від статі було однакове в основній та групі
порівняння. Виділення групи порівняння необхідне для аналізу показників стану
здоров’я та соматометричних характеристик у дітей основної групи.
Підлітки всіх груп мали постійне місце проживання, характер харчування та
звички були схожими. Підлітки основної групи відрізнялись від групи порівняння
лише наявністю вегетативної дисфункції.
Згідно стану здоров’я дітей та підлітків, останні були розділені на наступні
групи здоров’я: перша група – здорові, друга група – здорові з функціональними
та деякими морфологічними відхиленнями. В цю групу входять особи, в яких
відсутня будь-яка хронічна патологія, але мають місце різні функціональні
відхилення або стани після перенесених захворювань, несуттєві відхилення у
фізичному розвитку без ендокринних хвороб, часті гострі респіраторні
захворювання. Третя група – хворі хронічними захворюваннями в компенсованому
стані. Четверта група – хворі хронічними захворюваннями в субкомпенсованому
стані, які порушують працездатність і функції органів та систем. П’ята група –
тяжкі хронічні хворі в некомпенсованому стані та інваліди 1 і 2 груп. Підлітки
четвертої та п’ятої групи здоров’я в наше дослідження не входили.
Всі підлітки досліджуваних груп навчались в загальноосвітній школі. Серед
юнаків основної групи палили 81 із 270 (30,12%), групи порівняння 19 із 90
(21,80%), серед дівчат основної групи 24 із 330 (7,53%), групи порівняння – 5
із 110 (4,71%). Систематично займались спортом лише 43 підлітків (7,24%)
основної групи і 16 (8,43%) – групи порівняння. Порушення режиму дня
спостерігалось в 27 (45,62%) випадках із основної та 64 (32,18%) із групи
порівняння. В неблагополучних сім’ях проживало 50 підлітків (8,43%) основної та
15 дітей (7,90%) контрольної групи. З неповних сімей було 67 дітей (11,20%)
основної та 13 (6,53%) групи порівняння, із багатодітних сімей 27 підлітків
(4,56%) основної та 7 (3,86%) контрольної. Незадовільні матеріально-побутові
умови відмічені у 206 сім’ях (34,40%) із основної групи та 43 (21,56%)
контрольної. Безробіття одного з батьків відмічено у 144 пацієнтів (24,12%)
основної та 34 (17,45%) контрольної груп. Середній місячний прибуток на одного
члена сім’ї як в основній, так і в групі порівняння на 2002 рік складав 40-45
гривень.
2.2. Методи обстеження підлітків
Виходячи з поставленої мети та завдань дослідження проведено комплексне
обстеження підлітків для вивчення захворюваності, соматостатевого розвитку,
стану серцево-судинної і нервової системи. До програми обстеження також були
включені інструментальні методи дослідження: електрокардіографія,
кардіоінтервалографія, ехокардіографія, реоенцефалографія та інші при
необхідності (ехоенцефалографія, ультразвукове дослідження внутрішніх органів,
спірографія). Обстеження проводилось, як правило, взимку, восени та навесні,
тобто в період навчання в школі. Клінічний огляд здійснювався групою
спеціалістів: педіатром, кардіологом, неврологом, отоларингологом,
ендокринологом, пульмонологом. Всім дітям були проведені загальноклінічні
гематологічні обстеження та інші в залежності від потреби. Збір даних про
підлітків також ретроспективно проводився з медичної документації (форма 113/у
– „Обмінна картка дитини”, форма 112/у – „Історія розвитку дитини”).
Комплексна оцінка фізичного розвитку підлітків проводилась за оціночними
таблицями з урахуванням зросту, маси тіла, обхвату грудної клітки. Гармонійно
розвинутими вважали дітей, маса, зріст і обхват грудної клітки яких коливались
в межах сигмальних відхилень за регіональними оціночними таблицями (М±д) [30].
При різниці між показниками від ±1д до ±2д фізичний розвиток вірогідно вищий
або нижчий середнього, а при різниці від ±2д до ±3д – високий або низький.
Антропометричні параметри усіх підлітків вивчали за методикою В.В.Бунака [18].
Для цього визначались тотальні розміри тіла – довжина, маса тіла, площа
поверхні тіла, а також вимі