Ви є тут

Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси: зв’язок з соматичною патологією.

Автор: 
Фролова Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000429
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Концептуальна модель програми дослідження: загальна характеристика об'єкту, об'єму та програми

Для досягнення мети та виконання задач дослідження опрацьовано стандартизовану програму (рис.2.1), якою передбачено кілька етапів та вивчення проблеми на кількох рівнях складності:
на першому рівні визначено показники структурно-функціонального стану кісткової тканини і обґрунтовано їх регіональні нормативи щодо ультрасонометричної діагностики залежно від віку та статі дітей, а також досліджено здоров'я дітей регіону у популяції з урахуванням частоти і ступеня остеопенії та його взаємозв'язок з фізичним розвитком;
на другому етапі - при порівняльному багатофакторному аналізі 212 дітей з різним ступенем остеопенії та групи дітей (914 осіб) без денситометричних ознак порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини визначено діагностичну цінність, прогностичне значення генеалогічних, анте- та постнатальних факторів; розроблено алгоритми скринінгової діагностики і оцінки ризику остеопенії. Досліджено віко-статеві закономірності мікроелементного складу волосся та особливості формування його розладів;
на третьому етапі - на основі вивчення спільних механізмів формування остеопенічних порушень та адаптаційних реакцій у практично здорових та хворих на хронічні соматичні захворювання (всього 265 осіб) досліджена частота та ступінь тяжкості остеопенічних порушень з обґрунтуванням діагностичної тактики в системі диспансеризації дітей.

ОСТЕОПЕНІЯ

МЕТА
Рис.2.1. Основні компоненти програми комплексного дослідження
Збір первинного матеріалу виконано методом експедиційних обстежень організованих колективів дітей віком 9-16 років (їх розподіл за віком і статтю, наведено у табл.1) у попередньо визначених районах Харківської області.
Таблиця 2.1
Розподіл остежених за віком, статтю та екологічними кластерами регіону
(популяційний рівень досолідження)
Розподіл дитячого населення районів за ознакою приналежності до ЕКРхлопчикидівчаткаразом9-12 р13-16р9-12 р13-16р9-12 р13-16р ЕКР-1414346458788
ЕКР-2ЕКР-2.1424140418282
ЕКР-2.2ЕКР-2.2.1 343331326565ЕКР-2.2.2303133306361ЕКР-2.2.3 313235316663ЕКР-2.2.4 313432366370ЕКР-354816175115156Всього обстежених дітей2632952782905415855585681126
ЕКР-1 - вибіркова сукупність дитячої популяції Нововодолажського району
ЕКР-2 - вибіркова сукупність дитячої популяції Харківського сільського району (2.1) та районів Харкова (2.2): Московського (2.2.1), Київського (2.2.2), Джержинського (2.2.3), Фрунзенського (2.2.4)
ЕКР-3 - вибіркова сукупність дитячої популяції Зміївського району
Всього комплексно обстежено 1126 дітей: 516 постійних мешканців Харкова (4 адміністративних районів) та 610 дітей, які мешкають у сільських районах Харківської області. Популяційні групи дітей були стратифіковані за ознаками віку (9-12 та 13-16 р), та екологічного кластеру регіону.
Програма експедиційного обстеження реперезентативної кількості дітей адміністративних районів м.Харкова структурно складалась із кількох фрагментів: клініко-анамнестичного тестування, денситометрії, антропометрії, вивчення аліментарного забезпечення нутрієнтного гомеостазу та (у частині випадків) взяття для подальшого аналізу крові і волосся. Урахування впливу факторів довкілля на частоту та характер остеопенії у дітей, а також екологічна кластеризація регіону виконана за спеціальною методикою.
З урахуванням впливу факторів довкілля виконано еколого-етіологічну кластеризацію районів Харківської області. З цією метою нами проведена реґіонарна еколого-етіологічна кластеризація дитячої популяції регіону, основою якої став розподіл дитячого населення адміністративних районів за рівнем екологічного благополуччя. Для вивчення взаємозв'язків між екологічними чинниками та рівнем поширеності остеопенії серед дітей, використовуючи кількісно-аналітичні методи та дані офіційних державних досліджень проведених НАН України, а також даних спеціальних досліджень за результатами яких була складена "Екологічна карта Харківської області" виконано угрупування еколого - етіологічних факторів. У якості кількісних індикаторів - екологічних факторів по кожному із районів використано значення прямих вимірів окремих характеристик довкілля. Ці показники розподілені на три групи: агро-екологічні фактори (АГЕФ), фактори антропогенного навантаження на компоненти природного середовища (АЕФ), гідро-екологічні фактори (ГЕФ). Значимість окремих екологічних факторів утотожнювалась з показником кореляційного взаємозв'язку між поширенням остеопенії та показником, який характеризує стан довкілля. Результатом проведеного вивчення кореляційних взаємозв'язків між показниками поширення остеопенії серед дитячого населення регіону та характеристиками довкілля стала кореляційна решітка, яка відображає взаємозв'язок між поширенням остеопенії та окремими факторами довкілля.
Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини проводили за допомогою ультразвукового денситометра "Sonost - 2000" на п'ятковій кістці. Для оцінки результатів денситометрії за міжнародними стандартами ВООЗ (щільність КТ, яка відповідає 1,0 SD (стандартній девіації); І ступінь остеопенії діагностували у разі зменшення показника до (1,0ч1,5) SD; ІІ ступінь - до (1,5ч2,0) SD; ІІІ ступінь - до (2,0ч2,5) SD [2, 194]. При визначенні структурно-функціонального стану кісткової тканини (еластичніст