РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виконання роботи проводилось у декілька етапів: первинний скринінг школярів для
виявлення дітей зі скаргами, які характерні для захворювань ВВТС; поглиблений
огляд цих дітей в школі для виявлення об’єктивних симптомів, які б
підтверджували захворювання ВВТС; інструментальні і лабораторні методи
обстеження відібраних дітей для підтвердження діагнозу хронічного захворювання
ВВТС і його етіологічного фактору; розподіл дітей з хронічними захворюваннями
ВВТС на асоційовані з H. рylori та такі, які не асоційовані з H. Рylori;
дослідження ефективності різних схем ерадикаційної терапії у дітей з хронічними
захворюваннями ВВТС, які асоційовані з H. рylori.
2.1. Методика анкетного тестування школярів
На першому етапі роботи було проведено анкетування 20000 школярів м. Львова, з
першого по одинадцятий класи включно, з наступним формуванням комп’ютерної бази
даних і аналізом отриманої інформації. Анкетування школярів проведено в 4
районах міста для зменшення впливу регіональних особливостей проживання і
навчання дітей. Після проведеного анкетування ми отримали 17420 анкет – 87,4 %
від розданих. Найменший відсоток повернутих анкет спостерігався у випускних
класах. Серед опитаних було 8596 хлопців (49,3%) і 8824 дівчинки (50,7%).
Розподіл дітей за класами навчання, серед опитаних, був таким (табл. 2.1).
Анкета складалась з питань, які стосувалися дитини та її родичів, соціального і
побутового оточення, характеру харчування дітей в школі і дома, особливостей
відпочинку дитини. Значна увага приділялась скаргам дитини. Їх інтенсивність і
частота визначалась за 4 варіантами: відсутність скарг, виникають рідко, часто,
постійно. Така градація дозволила не тільки визначити наявність скарг і їх
вікову поширеність, але і дослідити їх інтенсивність у школярів різного віку.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей, яким проведено анкетування, за класами навчання
Класи навчання
Всього дітей
З них
хлопчиків
дівчат
абс.
абс.
1470
746
50,7
724
49,3
1535
751
48,9
784
51,1
1672
828
49,5
844
50,5
1864
942
50,5
922
49,5
1784
914
51,5
870
48,5
1795
935
52,4
860
47,6
1825
890
48,5
935
51,5
1852
900
48,3
952
51,7
1622
781
48,2
841
51,8
10
1176
507
43,1
669
56,9
11
825
402
48,7
423
51,3
Загалом
17420
8596
49,3
8824
50,7
Анкета складалась з питань, які стосувалися стану здоров’я дитини та її
родичів, соціального і побутового оточення, характеру харчування дітей в школі
і дома, особливостей відпочинку дитини. Значна увага приділялась скаргам
дитини. Їх інтенсивність і частота визначалась за 4 варіантами: відсутність
скарг, виникають рідко, часто, постійно. Це дозволило не тільки визначити
наявність скарг і їх вікову поширеність, але і дослідити їх інтенсивність у
школярів різного віку.
Таке анкетування дозволило нам провести своєрідний скринінг на наявність
різноманітної патології у школярів, виділити групу дітей з імовірною патологією
травної системи, дослідити вікову поширеність основних скарг, характерних для
захворювань ВВТС, відібрати дітей для подальшого їх огляду в школах і, за
наявності об’єктивної симптоматики, провести додаткове обстеження і лікування.
2.2. Загальна характеристика дітей з хронічними захворюваннями ВВТС.
Для досягнення мети роботи, з числа дітей, які були відібрані в результаті
анкетування, поглибленого огляду в школі і додаткових інструментальних і
лабораторних досліджень було сформовано 2 групи. Основну групу склали 120 дітей
(середній вік – 12,52±1,83 років) із запальними захворюваннями ВВТС,
асоційованими з H. рylori. Структура захворювань цієї групи була представлена
хронічним дифузним гастродуоденітом із підвищеною секреторною функцією у стадії
загострення – 78 (65,0 %) дітей і хронічним вогнищевим гастродуоденітом – 42
(35 %) дитини, на фоні яких у 13 (10,8 %) дітей ендоскопічно діагностовано
виразку дванадцятипалої кишки, у 16 (13,3 %) дітей – ерозивний гастродуоденіт.
Ці захворювання супроводжувалися функціональною недостатністю кардії (ФНК) у
106 (88,3 %) дітей, пептичним дистальним рефлюкс-езофагітом у 94 (78,3 %)
дітей, дуоденогастральним рефлюксом 1-3 ст. у 58 (48,3 %) дітей,
гастроезофагальним пролапсом (ГЕП) – у 11 (9,2 %) дітей.
Групу порівняння становили 30 дітей (середній вік – 12,40 ±2,06 років) з
клініко-ендоскопічними ознаками хронічних захворювань ВВТС, які не були
асоційовані з H. рylori. Структура захворювань у цій групі за основними
діагнозами була такою: хронічний дифузний гастродуоденіт із підвищеною
секреторною функцією у стадії загострення – 21 (70 %) дитина, хронічний
вогнищевий гастродуоденіт – 9 (30 %) дітей. Ці захворювання супроводжувалися
функціональною недостатністю кардії у 27 (90 %) дітей, пептичним дистальним
рефлюкс-езофагітом у 21 (70 %) дитини, дуоденогастральним рефлюксом 1-3 ст. –
у 19 (63,3 %) дітей, гастроезофагальним пролапсом у 1 (3,3 %) дитини.
В свою чергу діти основної групи, залежно від схеми ерадикаційної терапії, були
поділені на 4 підгрупи:
1 підгрупа – 30 дітей, які отримували де-нол (колоїдний субцитрат вісмуту) +
флемоксин-солютаб + кларитроміцин (ДФК);
2 підгрупа – 30 дітей, які отримували де-нол + флемоксин-солютаб + фуразолідон
(ДФФу);
3 підгрупа – 30 дітей, які отримували нексіум + флемоксин-солютаб +
кларитромицин (НФК);
4 підгрупа – 30 дітей, які отримували: де-нол + флемоксин-солютаб +
кларитромицин + нексіум (ДФКН).
Сформувавши таким чином підгрупи дітей ми отримали можливість оцінити
ефективність традиційних схем потрійної терапії на основі препаратів вісмуту і
на основі ІПП, які вва
- Київ+380960830922