РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ
2.1.Статистико-епідеміологічний аналіз захворюваності дітей на
гастродуоденальну патологію
Зростання поширеності функціональних та органічних порушень ШКТ, обтяження їх
перебігу та обумовленого ними збільшення кількості хронічних захворювань має
місце в усьому світі. З точки зору сучасних концепцій розвитку ГДП, небезпечним
моментом є ХА [124; 125; 126; 127; 128; 129; 130; 131, 132, 133]. Показники
захворюваності значно коливаються в залежності від стану соціо-економічної
ситуації та екології в регіонах, де проводилися дослідження [134, 135, 136,
137, 138, 139].
З метою вивчення зустрічальності, виникнення й розвитку захворюваності ФД і ОД
у дітей з проявами ХА, проведено аналіз 4300 амбулаторних карт дітей м.
Запоріжжя. Дослідження проводилося на базі дитячої клінічної лікарні № 1
(головний лікар В.І. Лихачова), поліклінічних відділень №№ 1, 2, дитяче
поліклінічне відділення центральної лікарні Жовтневого району (головний лікар
Н.В. Василенко), імунологічної лабораторії дитячого міського імунологічного
центру (завідуюча лабораторією Т.Д. Волкова).
Серед них виявлено 984 (22,9%) дитини в віці від 7 до 12 років із ГДП (рис.2.1
– 2.9), серед яких було 413 з ФД (41,9%) та 571 дитина з ОД (58,1%), серед них
із ХГ - 509 (89,1%), з язвою шлунку або ДПК - 62 дитини (10,9%).
Серед усіх дітей, як з наявністю ГДП так і без неї ХА виявлена у 615 осіб, що
склало 14,3% від загальної кількості проаналізованих амбулаторних карт. Серед
дітей з патологією ШКТ (984 особи) – ХА виявлена у 288 (29,3%).
В групі дітей з ГДП було виділено 2 умовні групи: 1-а - з ФД: 413 дітей
(41,9%); 2-а - з ХГ 571 дитина (58,1%). В обох групах вивчалась
розповсюдженість ХА. У 135 дітей (32,7%) з ФД встановлено ХА, у 278 дитини
(67,3%) захворювання перебігало без ХА.
Рис.2.1. Частота виявлення ФД та ХГ у дітей
У дітей з ОД 153 хворих (26,8%) страждали на ХА, 418 дитини (73,2%) проявів ХА
не мали (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розповсюдженість харчової алергії у дітей з ФД або ХГ
Найменування патології
Діти без патології ШКТ
Діти з ФД
Діти з ХГ
Усього хворих
4300
413
571
Усього хворих на ХА
475 (11,0%)
135 (32,7%)
153 (26,8%)
Рис.2.2. Співвідношення захворюваності на ХА у дітей в залежності від наявності
патології ШКТ
Рис.2.3. Частота виявлення ХА у дітей загальної популяції
Рис.2.4. Частота виявлення ГДП у дітей загальної популяції
Рис.2.5. Частота виявлення ХА у дітей з ГДП
Рис.2.6. Розподіл форм ГДП
Рис.2.7. Зустрічальність ХА у дітей з ФД
Рис.2.8. Зустрічальність ХА у дітей з ХГ
Рис.2.9. Структура захворюваності на патологію ГДП та ХА у загальній популяції
дітей:
– діти без патології ШКТ і ХА;
– діти з ХГ без ХА;
– діти з ХГ та ХА;
– діти з ФД та ХА;
– діти з ФД без ХА.
Тобто, діти із захворюваннями ШКТ значно частіше мають наявність ХА. У той же
час, постає питання щодо первинності виникнення ХА або патології з боку ШКТ. Ці
дані наведені у таблиці 2.2, з якої видно, що майже уся гастродуоденальна
патологія розвинулась на фоні проявів харчової алергії в анамнезі.
Таблиця 2.2
Черговість виникнення ХА та патології ШКТ
Найменування алергічної патології
Діти з ФД
Діти з ХГ
абс.
абс.
Усього хворих на ХА
135
100
153
100
Первинна ХА
57
42,2
144
94,12
Первинна патологія ШКТ
42
31,1
3,92
Одночасне реєстрування
36
26,7
1,96
З наведених в таблиці 2.2 даних видно, що майже завжди ХА передує або
реєструється одночасно з виникненням патології ШКТ, особливо ОД, яка
виявляється у більш дорослому віці. Подібний сценарій розвитку ГДП повинен
налаштовувати лікаря на активне “очікування” можливих захворювань у дітей з
проявами ХА в анамнезі. У дітей з ФД, у яких ГДП передувала проявам ХА,
гастроінтестинальні скарги виникали переважно у ранньому віці під час введення
прикорму та розширення спектру потенційно алергенних продуктів.
Виникнення диспепсичних порушень, що формуються після маніфестації ХА, надає
можливість вважати їх ускладненням алергічного процесу. Суттєва частина ФД, що
реєструється разом із маніфестацією ХА, виникає за рахунок порушень
нейровегетативної регуляції, до яких призводить антигенне навантаження на
слизову оболонку верхніх відділів ШКТ.
Нерідко ХА супроводжувалася ураженням шкіри (атопічний дерматит, кропивниця,
набряк Квінке та ін.). Це спостерігалося у 88 (65,7%) дітей з 135, хворих на ФД
в 1-й групі, у 68 (44,7%) зі 153 з ХГ у 2-й групі. Враховуючи провідну роль в
етіології алергодерматозів у дітей, сенсибілізованих до харчових алергенів та
алергенів мікрокліщів [28], у наступному можна передбачити при цих станах
виникнення і генералізацію алергічного процесу у вигляді ураження не тільки
респіраторного тракту, шкіри, а й пошкодження слизової ШКТ, бо при цьому
важливе місце займає підвищена чутливість саме до антигенів кліщів [140; 141],
а ентеральна сенсибілізація є стартовою [26; 142; 143].
Відомо, що процес становлення імунної системи не є лінійним, а має свої
критичні періоди [144], коли однакові подразники спроможні призводити до
розвитку різних реакцій з її боку. З урахуванням цього, були досліджені вікові
аспекти формування ГДП у дітей з ХА.
Найвища кількість алергічного ушкодження шкіри у більшості дітей груп
спостереження була встановлена у віці до 2 років - 275 (95,5%) (рис.2.1). У
дітей старшого віку спостерігається значне зниження кількості алергодерматозів
до 5 (1,8%). Це, можливо, пов’язано з перебудовою структури шкіри дітей, та
зміною чутливості (або агресії) до груп алергенів. Бо у більшій частки дітей
спостерігалася наявність жорсткості ш
- Київ+380960830922