РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених дітей
Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження нами обстежено 140 дітей
грудного віку, хворих на гостру пневмонію та гострий обструктивний бронхіт. Усі
діти перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні дітей раннього віку на
базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні упродовж 2006 – 2008 рр. та
склали основну групу дослідження. У дослідження включались діти грудного віку,
які напередодні поступлення у стаціонар отримували антибіотикотерапію без
профілактичного призначення пробіотиків.
Контрольну групу склали 30 практично здорових дітей. Дослідження дітей
контрольної групи виконано на базі дитячої поліклініки міської клінічної
лікарні “Центр матері та дитини”. Діти були доношеними і народжені від здорових
матерів, у яких вагітність та пологи протікали без патології. Фізичний та
нервово-психічний розвиток дітей контрольної групи відповідав їх віку.
Обстежені діти грудного віку, хворі на гострі бронхо-легеневі захворювання,
були розподілені на дві групи. До першої групи увійшло 80 дітей грудного віку
(57,1%), хворих на гостру пневмонію. Другу групу склали 60 дітей (42,9%),
хворих на гострий обструктивний бронхіт.
Діагноз гострої пневмонії та гострого обструктивного бронхіту формулювали
згідно Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча
пульмонологія” від 13.01.2005 р. №18. Усі діти, які були залучені до
дослідження, пройшли ретельне клінічне, лабораторне та інструментальне
обстеження, оцінку функціонального стану усіх органів і систем, рентгенографію
органів грудної клітини. Крім того, була проведена оцінка клінічної картини
порушення мікробіоценозу товстої кишки, аналіз бактеріологічного дослідження по
визначенню мікробіологічного пейзажу та аналіз імунологічного дослідження стану
місцевого імунітету товстої кишки в групах дослідження.
Розподіл хворих в залежності від віку та статі представлено в табл. 2.1. Як
видно, серед обстежених дітей було 79 хлопчиків (56,4%) та 61 дівчинка (43,6%).
Співвідношення між хлопчиками і дівчатками в групах обстеження відповідає
літературним даним, за якими у хлопчиків, особливо раннього віку, гостра
бронхо-легенева патологія зустрічалась частіше.
Нами був також проведений віковий аналіз обстежених дітей. Так, у першій групі
дослідження до 3 місяців життя було 31 дитина (38,8%) та 22 дитини (36,7%) у
другій групі. Від 4 до 6 місяців життя обстежено 24 дитини (30,0%) в першій
групі та 21 дітей (35,0%) відповідно в другій групі. Дещо менше серед
обстежених було дітей віком 7-9 місяців – 13 (16,2%) та 9 (15,0%) відповідно в
першій та другій групах дослідження. Решту склали діти віком від 10 до 12
місяців – 12 (15,0%) та 8 (13,3%) відповідно у двох групах. Таким чином серед
обстеженого контингенту переважали діти першого півріччя життя.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих в залежності від віку та статі
Вік
Перша група
Друга група
Хлопчики
Дівчатка
Всього
Хлопчики
Дівчатка
Всього
%
1 – 3 місяці
17
38,6
14
38,9
31
38,8
13
37,1
36,0
22
36,7
4 – 6 місяців
13
29,6
11
30,5
24
30,0
12
34,3
36,0
21
35,0
7 – 9 місяців
18,2
13,9
13
16,2
11,4
20,0
15,0
10–12місяців
13,6
16,7
12
15,0
17,1
8,0
13,3
Всього
44
55,0
36
45,0
80
100
35
58,3
25
41,7
60
100
За літературними даними [67], одними із важливих чинників, які сприяють
виникненню та впливають на важкість перебігу гострої бронхо-легеневої патології
є фонові захворювання. Тому ми детально проаналізували основні фонові
захворювання, які спостерігались у обстежених нами дітей (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за основними фоновими захворюваннями
Фонові захворювання
Перша група
n=80
Друга група
n=60
Усі хворі
n=140
%
Анемія
29
36,3
22
36,7
51
36,4
Рахіт
18
22,5
19
31,7
37
26,4
Гіпотрофія
5,0
5,0
5,0
Паратрофія
11,3
10
16,7
19
13,6
Лімфатико-гіпопластичний діатез
5,0
3,3
4,3
Як видно з таблиці 2.2, у більшості обстежених дітей (36,4%) спостерігалась
дефіцитна анемія, дещо меншою була кількість дітей з рахітом – 37 дитини
(26,4%). З меншою частотою діагностувалась паратрофія (13,6%). Гіпотрофія
відмічалась лише у 7 хворих (5,0%), а лімфатико-гіпопластичний діатез – у 6
дітей (4,3%).
Іншою ознакою обтяженого преморбідного фону та предиктором важкості перебігу
основного захворювання у дітей грудного віку є наявність перинатальної
патології (табл. 2.3). Аналіз анамнестичних даних засвідчує, що найчастіше в
період новонародженості у обстежених дітей діагностувалась внутрішньоутробна
гіпоксія (20,0%). Дещо рідше мало місце перінатальне пошкодження ЦНС (15,7%).
Серед обстежених було 9 дітей (6,4%), які народились недоношеними. При цьому
асфіксія новонародженого діагностувалась лише у 7 дітей (5,0%).
В ході дослідження проведений аналіз акушерського анамнезу в групах обстеження
(табл. 2.4). Найчастіше вагітність у групах обстеження супроводжувалась
загрозою переривання І та ІІ половини (відповідно 23,6% та 12,9%). Гестоз І
половини вагітності відмічався у 14 матерів (10,0%), а ІІ половини лише у 7
жінок (5,0%). У деяких жінок вагітність ускладнилась анемією (5,0%). Попередні
вагітності закінчились завмерлою вагітністю у 3 жінок (2,1%) та викиднем – у 1
жінки (0,7%). Теперішня вагітність у 7 жінок (5,0%) відбувалась шляхом
кесарського розтину.
Окрім основних захворювань (гостра пневмонія та гострий обструктивний бронхіт),
у обстежених нами дітей було виявлено цілий ряд супутніх захворювань, які
- Київ+380960830922