РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ДІТЕЙ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Основні положення і висновки дисертації базуються на результатах епідеміологічного і клініко-статистичного дослідження особливостей вигодовування немовлят і стану лактації годувальниць 800 пар матерів і дітей, що мешкають в умовах промислового центру - міста Запорожжя та 400 пар - в сільськогосподарських Токмацькому і Якимівському районах Запорізької області за час 1996-2004 рр.. При проведенні анкетування матерів дітей використовувалася адаптована анкета створена на основі відомої анкети - опитувальника ВООЗ (анкета В).
Нами була проведена робота з модифікації вказаної анкети ВООЗ з метою її удосконалення. Запропонована модифікація анкети ВООЗ базується на індивідуальному підході до визначення особливостей кожної матері і дитини і містить такі розділи, як соціально-економічний стан родини, акушерський анамнез матері, особливості вигодовування дитини, думку матері щодо тривалості грудного вигодовування, інформацію про фізичний та нервово-психічний розвиток малюка, стан його здоров'я та характер захворюваності. Отримані за цією анкетою дані дозволяють оцінити вплив соціально-економічного становища родини і перебігу вагітності у матері на тривалість і якість грудного вигодовування немовлят, виявити закономірності між якістю вигодовування і психофізичним станом та здоров'ям дитини, а також врахувати регіональні особливості ПВ (Додаток 1).
Крім опитування матері в анкету вносились дані з історії розвитку дитини (форма №112-у) про динаміку показників фізичного, психомоторного розвитку та захворюваності на першому році життя. Вибірка респондентів проводилась за методикою простої випадкової вибірки "без заміни" (P. Levy, 1990) з дотриманням основних правил формування груп, їх співставленістю.
При статистичному аналізі частоти і тривалості ПВ користувались міжнародними стандартами ВООЗ [226]:
* Виключно ПВ (ВПВ) - це грудне вигодовування без додатку іншої їжі або напоїв, в тому числі і води (за виключенням ліків, вітамінів або мінеральних додатків, допускається зціджене жіноче молоко).
* Майже виключно ПВ (МВПВ) - крім грудного молока дитина отримує води або напоїв не більш ніж 30 мл.
* Змішане (часткове або доповнене) грудне вигодовування (ЗГВ) - грудне вигодовування із введенням густого прикорму не більше ніж 30 мл або молочної суміші більш ніж 100 мл на добу.
* Штучне вигодовування (ШВ) - вигодовування дитини штучними молочними сумішами при повному виключенні грудного годування.
Середній вік дітей на момент анкетування матері становив 19,12±0,36 місяців, середній вік опитаних жінок - 28,2±0,27 років. За статево-віковими характеристиками групи порівняння були співставимими. Це дозволило з позиції клінічної епідеміології оцінити ефективність природного вигодовування залежно від місця мешкання матері та дитини з мінімальною ймовірністю системних помилок [140].
Отримані дані про розподіл дітей опитаних матерів за статтю з урахуванням місця мешкання і статі дитини наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей в залежності від місця мешкання і статі дитини
Місце мешканняЧоловіча статьЖіноча статьАбс. %Абс. %Місто 40250,2539849,75Село 20651,519449,0Всього60850,6759249,33
Отже, за статевим розподілом діти, які мешкали у місті і селі, були співставимими.
Середній вік опитаних матерів у місті і селі відрізнявся таким чином, що на момент пологів, більш молодшим був у жінок в сільській місцевості (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл за віком на час пологів матерів - мешканок міста і села
Вік матері на час пологівМешканки міста
n=800 Мешканки села
n=400Абс. числа%Абс. числа%До 20 років11113,96917,320-30 років56971,129473,5Старші 30 років12015,0379,2
Вивчення загальноосвітнього рівня матерів показало, що він був достатньо високим у жінок кожної групи, але дещо вищим у місті (рис. 2.1). Так, вищу і неповну вищу освіту мали 34,6% матерів у місті і 28,9% у сільській місцевості. Переважна більшість жінок мала середню або середню спеціальну освіту: 64,3% - у міських матерів і 69,7% - у сільських.
Рис. 2.1. Рівень освіти матерів в місті і селі ( у %)
Вивчення даних акушерського анамнезу показало, що як у місті, так і в сільській місцевості більшість дітей були народжені в перших пологах. Більшість опитаних родин (71,5% -у місті та 69,3% - у селі) мали лише одну дитину, що служить підтвердженням несприятливої демографічної ситуації в Україні. Дітей, народжених у четвертих або п'ятих пологах, було 2 (0,3%) в місті і 4 (1,0%) - в селі. Відомості про розподіл матерів в залежності від порядкового номеру пологів наведені у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл за порядковим номером пологів матерів у місті і селі
Пологи Мешканки міста
n=800Мешканки села
n=400Абс. числа%Абс. числа%Перші57271,527769,3Другі 16720,98120,2Треті 597,3389,5Четверті - п'яті20,341,0
Вивчався влив на розвиток і стан здоров'я дитини медико - біологічних особливостей материнського організму, перебігу вагітності, а також інших факторів. Усі опитані жінки за особливостями перебігу вагітності були розподілені на наступні групи - с нормальним перебігом вагітності, з ранніми гестозами та з пізніми гестозами вагітності. Розподіл проводився відповідно рекомендаціям ВООЗ (1989) і згідно з МКХ - 10 (1995) з урахуванням даних акушерського анамнезу.
2.2. Методи дослідження
Дослідження ефективності впровадження "10 принципів успішного грудного вигодовування " ВООЗ - ЮНІСЕФ і їх впливу на тривалість ПВ у місті та сільській місцевості проводилось у відповідності з вимогами клінічної епідеміології. Оцінка включала т