РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обгрунтування робочої програми
Для вивчення впливу немедикаментозної імуномодулюючої терапії на адаптаційні
можливості новонароджених, їх імунний стан, фізичний, нервово-психічний
розвиток та здоров’я дітей першого року від матерів з ускладненим та
неускладненим перебігом вагітності, проведений ретроспективний аналіз
537 індивідуальних карт перебігу вагітності, історій пологів та 540 карт
новонароджених дітей за архівними матеріалами Полтавського міського та
Чернівецького пологових будинків за період з 1992-2001 роки. Нами проведені
клінічні обстеження 192 новонароджених, 265 дітей першого року життя та
імунологічні дослідження у 57 новонароджених. З метою вивчення впливу
лімфоцитотерапії, проведеної під час вагітності, на адаптацію в період
новонародженості немовлята були поділені на три групи: основну групу склали
282 новонароджених, матері яких мали такі ускладнення вагітності: загрозу
переривання, конфлікт за АВО-системою, хронічну фетоплацентарну недостатність,
гестоз, анемію вагітних і приймали поряд з загальноприйнятою терапією
(папаверин, рібоксин, вітамін Е, фолієва кислота, хофітол та ін.)
імунокорегуючу терапію – лімфоцитотерапію.
Другу контрольну групу склали 167 новонароджених дітей від матерів з
аналогічними ускладненнями вагітності, які приймали лише загальноприйняту
терапію без ЛЦТ. Групу здорових дітей склали – 91 новонароджений від матерів з
нормальним перебігом вагітності та пологів.
Для вивчення взаємозв’язку медико-соціальних факторів, перебігу вагітності та
пологів на стан адаптації немовлят та їх подальший розвиток на першому році
життя нами була розроблена спеціальна карта обстеження, яка могла дати повну
характеристику перебігу вагітності та пологів, їх ускладнення, лікування в цей
період з урахуванням віку жінки та її соціального статусу.
Клінічне обстеження за новонародженими відбувалось відразу після народження, на
третю, п’яту добу та при виписці. Крім того, у цих дітей проводилась оцінка
нервово-психічного, фізичного розвитку та захворюваності протягом першого року
життя.
Ставлячи за мету дослідити характер адаптації у новонароджених залежно від
використання лімфоцитотерапії у матерів під час вагітності, ми вважали за
доцільне вивчення стану вегетативного гомеостазу у немовлят, який є одним із
критеріїв адаптації новонароджених. Це дає можливість, на сучасному рівні
оцінити ефективність вказаного немедикаментозного методу на стан і розвиток
дітей.
Як відомо, лімфоцитотерапія під час вагітності забезпечує імунокорегуючий
ефект, тому велику цікавість представляє дослідження імунної системи у дітей
основної та порівняльної груп дослідження. Імунологічні дослідження проводились
на третю добу життя новонародженого.
Крім того, обстеженим новонародженим проводили: загальний аналіз крові (на
першу добу життя), вивчалась кількість загального, прямого та непрямого
білірубіну, визначення резус фактору та групи крові.
Для виконання завдань, поставлених в межах нашої наукової роботи ми
користувались різноманітними клініко-лабораторними, біохімічними,
інструментальними та статистичними методами дослідження, які відповідають
сучасним вимогам медичної хімії та медичних технологій.
2.2. Клініко-лабораторні методи дослідження
Базовим дослідженням у роботі було визначення імунологічного статусу у дітей
основної та порівняльної груп. Імунологічні дослідження були проведені у
57 новонароджених дітей від матерів з ускладненим та неускладненим перебігом
вагітності. З них у 21 новонародженого основної групи, 18 новонароджених дітей
з контрольної групи та 18 новонароджених з групи здорових дітей (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Обсяг проведених обстежень у дітей
Методи обстеження
Кількість проведених обстежень
Всього
2 контрольна група
основна група
1 контрольна група
Імуноглобуліни A, M, G
18
21
18
57
СD3+, 4+, 8+, 16+, 20+
– маркери
18
21
18
57
Фагоцитоз
18
21
18
57
НСТ-тест
18
21
18
57
Інтерлейкін-1 в
18
21
18
57
Загальний аналіз крові
91
282
167
540
Білірубін крові
282
167
449
У цих дітей визначали:
* Функціональний стан В-клітинної ланки імунітету, який характеризували за
рівнем головних класів імуноглобулінів: А, М, G. Лабораторне визначення фракцій
імуноглобулінів проводили методом імуноферментного аналізу з використанням
імуноферментних тест-систем для кількісного визначення імуноглобулінів А, М, G
у сироватці крові людини згідно ТУ 20121033.001-93, серія Е-600 затвердженими
рішенням комісії по клінічній хімії МОЗ України від 11.03.1994. (фірма «БАТ»,
м. Харків).
* Вміст субпопуляцій лімфоцитів: СD 3+, СD 4+, СD 8+, СD 16+, СD 20+, методом
моноклональних антитіл із застосуванням “стандартної” СD-панелі з фарбуванням
клітин в імунофлуоресцентному тесті, згідно ОТК “Сорбент”, ліцензія №42/98 –
065 – 0509 від 6.05.1998, м. Москва, Росія – 11.08.2000.
Хід роботи: лімфоцити виділяють із гепаринізованої крові центрифугуванням на
градієнті Фіколл-Верографіна (щільність 1,077 г/мл). 1-0,1 млн. лімфоцитів в
об’ємі 50 мкл вносять у центрифужні пробірки. До клітин добавляють 5 мкл
моноклонального антитіла і інкубують 30-45 хвилин при температурі +4єС. Потім
добавляють 150 мкл розчину Хенкса та центрифугують 5 хвилин при 200g. Видаляють
супернатант. Вносять 50 мкл розчину Хенкса, клітини суспензують, добавляють
150 мкл розчину Хенкса та центрифугують 5 хвилин при 200g. Видаляють
супернатант. До осаду відмитих клітин добавляють 50 мкл F(ab)2-фрагментів
овечих антитіл до Ig пацюків, мічених ФІТЦ та розведених 1:100. Для розведення
використо
- Київ+380960830922