РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених хворих
Протягом 2000-2003 рр. ми спостерігали 164 дитини віком від 12 до 16 років з
метаболічною кардіоміопатією, що перебували на стаціонарному лікуванні в
дитячому кардіохірургічному відділенні Інституту невідкладної і відновної
хірургії ім. В.К.Гусака АМН України. Всім хворим в умовах клініки, крім
з’ясування скарг, анамнестичних даних, об'єктивного огляду, здійснювалися
лабораторні загально клінічні, біохімічні та інструментальні обстеження. Крім
цього, на базі науково-лікувального центру "Вікторія" Донецького медичного
університету пацієнтам виконували електрофізіологічні дослідження. Групу
порівняння склали 20 практично здорових дітей такого ж віку, як і хворі.
Дітям із групи порівняння проводився аналогічний комплекс клінічних,
лабораторних та інструментальних досліджень, результати яких дозволили одержати
нормативи за різними використовуваними методиками.
Обстеження хворих проводилося двічі: перший раз – до лікування, другий – після
курсу терапії. Діагноз метаболічної кардіоміопатії (МКП) формулювали відповідно
до класифікації, запропонованої Об'єднаним пленумом кардіологів, ревматологів і
кардіохірургів України в 1999 р. [82] і затвердженої на VI Конгресі кардіологів
України (вересень 2000 р.).
Дані, наведені у табл. 2.1.1, свідчать про те, що спостерігалося кількісне
переважання хлопчиків над дівчатками. Хворі були переважно пубертатного віку.
У всіх обстежених дітей визначалася вегето-судинна дисфункція: у 26 (16%) дітей
за гіпотензивним типом, у 108 (65,8%) – за кардіальним типом, у 30 (18,2%)
пацієнтів – за гіпертензивним типом. У 84 (51,3%) випадках метаболічна
кардіоміопатія була у дітей із хронічним декомпенсованим тонзилітом і проявами
тонзилогенної інтоксикації (ХДТ). У 80 (48,7%) випадках прояви МКП були у дітей
із хронічним гастродуоденітом. У 154 (94,6%) дітей було виявлено супутню
патологію. Так у 12 (7,3%) хворих була тубінфікованість, у 15 (9,1%) осіб –
кишковий дисбактеріоз, у 48 (29,2%) дітей виявлено множинний карієс зубів,
глистяну інвазію – у 37 (22,5%) пацієнтів, сколіоз – у 23 (14,0%) хворих і
атопічний дерматит – у 19 (11,5%) дітей. У 64 (39,0%) хворих в анамнезі були
часті респіраторно-вірусні інфекції.
Таблиця 2.1.1
Кількість обстежених дітей з метаболічною кардіоміопатією
залежно від віку та статі
Стать дитини
Вік дітей
10-12 років
13-16 років
Всього
абс.
абс.
абс.
Хлопчики
41
25,0
55
33,5
96
58,5
Дівчатка
31
19,0
37
22,5
68
41,5
Всього
72
44,0
92
56,0
164
100
Беручи до уваги, що у всіх пацієнтів із МКП було діагностовано вегето-судинну
дисфункцію, у клінічній картині переважали вегетативні розлади, що
характеризувалися різноманітністю, нечіткістю проявів, метеозалежністю.
Найчастіше скарги мали церебростенічний характер. Так головний біль виявлено у
143 (87,1%) обстежених. Він був різної інтенсивності, тривалості й локалізації
і мав періодичний характер, і лише у 5 (3,0%) дітей він був постійним. У
більшості хворих цефалгія спостерігалась у другій половині дня, переважно після
фізичного та психоемоційного навантаження, частіше в скроневій та лобовій
частках і мала стискаючий або тиснучий характер. Слід відзначити, що у 82
(50,0%) дітей головний біль був у ранкові години та після денного сну й
супроводжувався відчуттям важкості в голові, розпиранням, тиском на очні
яблука. Провокуванню нападів таких цефалгій сприяли контрастні зміни
температури навколишнього середовища, а також фізичні навантаження. У 54
(32,9%) обстежених дітей із МКП спостерігалися запаморочення. Виникнення
запаморочень у 31 (18,9%) хворого було у зв'язку з фізичним навантаженням, у 23
(14,0%) пацієнтів – із психоемоційними факторами.
Крім того, обстежені скаржилися на підвищену втомлюваність (143 (87,1%)), яка
особливо виявлялася в разі розумового перевантаження й у третини хворих
супроводжувалась сонливістю. Різноманітні форми порушення сну відзначено в 44
(26,8%) хворих. У більшості дітей (71 (43,2%)) було діагностовано емоційну
нестійкість, дратівливість. Скарги на біль різного характеру в ділянці серця
було виявлено у 153 (93,2%) обстежених. Докладна клінічна характеристика змін
серцево-судинної системи у дітей із МКП подається в розділі 3.1.
Залежно від сукупності факторів, що сприяли виникненню захворювання,
збільшувалася частота суб'єктивних симптомів. Так у дітей із хронічним
гастродуоденітом до астеноневротичних скарг приєднувалися скарги на болі в
животі (66 (40,3%)). У 41 (25,0%) дитини болі виникали через кілька хвилин
після прийому їжі й зберігалися протягом декількох годин. У 25 (15,2%) вони
виникали натщесерце й зменшувалися після прийому їжі. Локалізація болю була
переважно в епігастральній ділянці (51 (31,0%)), і лише 15 (9,1%) хворих дітей
скаржилися на болі в правому боці. На неприємний запах із рота і відрижку
"тухлим" вказували 34 (20,7%) дитини. На печію скаржився 21 (12,8%) хворий.
Однією з частих скарг у дітей з цією патологією була нудота, яка відзначалась у
54 (32,9%) осіб. Нудота частіше виникала в ранкові години або була пов'язана з
погрішністю в дієті. У 23 (14,0%) хворих нудота іноді завершувалася блюванням.
Частіше воно приносило полегшення й мало одноразовий характер. На нестійке
випорожнення вказували 32 (19,5%) дитини.
У дітей із хронічним декомпенсованим тонзилітом і проявами тонзилогенної
інтоксикації симптоми порушення діяльності вегетативної нервової системи
виявлялися більш яскраво. Так у 72 (43,9%) дітей відзначалася блідість шкірних
покривів, підвищеною пітливістю страждало 17 (10,3%
- Київ+380960830922