Ви є тут

Недиференційована дисплазія сполучної тканини та гіпермобільний синдром у дітей та підлітків: поширеність, особливості діагностики та лікування.

Автор: 
Подліанова Олена Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001818
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Об’ект та методи дослідження
Основні положення та висновки дисертації засновані на результатах
епідеміологічного та клінічного обстеження 759 учнів віком 7 – 16 років різних
регіонів України. Епідеміологічні дослідження проводили у чотирьох областях
України, а саме: у смт. Чинадієво, Закарпаття (I регіон), смт.Машевка,
Полтавська область (II регіон), м. Мерефа, Харківська область (III регіон), м.
Запоріжжя (IV регіон). Окремо по регіонам кількість обстежених дітей та
підлітків складала: I регіон – 166 дітей, II – 211 дітей, III – 182 дитини, IV
– 200 дітей. Дані області були вибрані для дослідження, завдяки особливостям їх
екологічного стану. Так, в Закарпатті реєструється зниження вмісту йоду, а в
Машевці – підвищений вміст фтору у питній воді. Запоріжжя є індустріальним
мегаполісом. Мерефа вважається найбільш екологічно безпечною зоною з усіх
перерахованих, бо у місті відсутні великі промислові підприємства, відповідає
нормі склад питної води.
При визначенні сполучнотканинної дисплазії використовували маркери, згідно з
роботами Г.Д.Дорофеєвой, А.В.Чуриліной [1], Е.В.Земцовского [2]. НДСТ
встановлювали при наявності у пацієнта п’яти та більше маркерів дисплазії
сполучної тканини.
Гіпермобільність суглобів оцінювали згідно до крітеріїв C.Carter, J.Wilkinson
[68, 69] в модифікації P.Beigthon [70], визначаючи пасивне приведення великого
пальця кисті до передпліччя, пасивне перерозгинання мізинця кисті на 900,
перерозгинання в ліктьовому суглобі на 100, перерозгинання в колінному суглобі
на 100, торкання підлоги долонями при нахилі вперед з розігнутими колінними
суглобами. Кожна ознака оцінювалась в 1 бал. Сума балів 0–2 – свідчила про
відсутність гіпермобільності, 3–4 балів – її легкий ступінь, 5–8 балів –
виражений ступінь, 9 балів – генералізовану форму.
З метою виявлення у школярів гіпермобільного синдрому та для виключення з
діагностичного процесу інших можливих причин суглобового синдрому, ми
дотримувались Брайтонських критеріїв [151], які надані нижче:
великі критерії:
– рахунок за шкалою Бейтона 4 та більше (на момент огляду або у минулому),
артралгія понад 3 місяця у 4 суглобах або більше;
2) малі критерії:
– артралгія менше 3 місяців у 1–3 суглобах або люмбалгія, спондильоз,
спондилолістез;
– вивих/підвивих більше ніж в одному суглобі або повторні вивихи в одному
суглобі;
– періартикулярні ураження понад 2-х локализацій (тендосиновіт, бурсит);
– марфаноїдність (високий зріст, худорлявість, співвідношення розмах рук/зріст
більше 1,03, співвідношення верхній сегмент/нижній сегмент тіла менше 0,83,
арахнодактилія);
– аномальна шкіра: тонкість, гіперрозтяжність, стрії, атрофічні рубці;
– очні ознаки: навислі повіки, міопія, антимонголоїдний розріз очей;
– варикозні вени, грижі, опущення матки або прямої кишки.
Для констатування діагноза ГС необхідна була присутність 2 великих критеріїв
або 1 великого та 2 малих, або 4 малих.
Епідеміологічні дослідження проводили на основі ретельного комплексного
обстеження, яке включало об’єктивний огляд педіатром та ортопедом, проведення
антропометрії та денситометрії, аналіз амбулаторних карт розвитку дитини та
сімейного анамнезу, при необхідності – проведення функціональних обстежень
(ультразвукових, рентгенологічних, електрокардіографічних), огляд родичів.
Вивчались сімейний та акушерський анамнези, історія розвитку хвороби. Особливу
увагу звертали на наявність факторів, які могли негативно впливати на стан
розвитку сполучної тканини дитини.
Стан кісткової тканини у школярів вивчали методом ультразвукової денситометрії,
яку проводили за допомогою апарату “Achilles+” (Lunar Corp., Medison, WI) на
п’яточній кістці. Даний метод був вибраний нами, зважаючи на цілий ряд переваг:
портативність, висока точність, неіонізуюче випромінювання, короткий час
обстеження [277, 280, 282]. Під час проведення денситометрії визначали наступні
параметри: швидкість поширення ультразвукового сигналу (ШПУ,м/с), яка залежить
від щільності та еластичності кістки; широкосмугове ослаблення ультразвуку
(ШОУ, дБ/МГц), яке відображає не лише щільність кісткової тканини, але й
кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул; індекс міцності кістки
(ІМ,%), який обчислюється за допомогою комп’ютерної програми на базі двох
попередніх показників.
Показники денситометрії обстежених порівнювали із аналогічними показниками
здорових дітей [146] європейської раси, які мешкають на Україні, відповідного
віку, статі, маси і зросту з наступним формуванням стандартного відхилення
(Z-критерію). За рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я при
відхиленні Z-критерію від середньостатистичної величини на -2,5 стандартних
відхилень і більше йшлося про остеопороз, на -2,1 – (-2,4) – остеопенію III
ступеня, -1,6 – (-2,0) – остеопенію II ступеня, -1,1 – (-1,5) – остеопенію I
ступеня. При коливаннях Z-критерію у межах ±1 стандартного відхилення
мінеральну щільність кісткової тканини вважали віковою нормою [146].
Оціека денситометричних показників проводилася у комплексі з оцінкою показників
фізичного розвитку відповідно до вікових та статевих норм [277]. Під час
опрацювання данних антропометричних вимірів вираховували індекс маси тіла (ІМТ)
за формулою: ІМТ = маса тіла (кг)/ зріст (м)2.
За показаннями пацієнтам епідеміологічної групи додатково проводили
рентгенологічне обстеження кісткової системи. Супутні патології встановлювали у
співпраці із оториноларингологом, невропатологом, ортопедом, стоматологом.
Клінічна група складалась із 225 пацієнтів 7 – 16 років із НДСТ, обстежених на
базі обласної дитячої клінічної лікарні міста Запоріжжя за періо