РОЗДІЛ 2
Методи досліджень
У даній роботі використовувались наступні методи досліджень: анамнестичні,
клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні. Складена програма
дослідження передбачала повне клінічне обстеження новонародженого, комплексне
визначення стану вегетативної нервової системи, проведення диференціальної
діагностики рівня ураження ВНС - рецепторний, медіаторний.
Клінічні характеристики немовлят доповнювались широким спектром лабораторних та
інструментальних обстежень, результатами погодинного моніторування основних
життєвих показників, даними антенатально, інтра- та постнатального анамнезу.
Все це проводилося з метою діагностики основного захворювання, динаміки
показників стану дитини в процесі лікування, визначення стану
симпатико-парасимпатичного балансу у новонароджених і вирішення кінцевої мети
дослідження - встановлення особливостей перебігу основного захворювання на фоні
зміненої вегетативної реактивності.
При роботі з даною категорією пацієнтів ми строго виконували деонтологічні
правила [211,270,482], які передбачали дотримання щадячого режиму, мінімальні
інвазивні втручання, та ретельне виконання на усіх етапах засад санітарного
контролю. Для визначення стану вегетативної регуляції використовували лише
методики, апробовані до використання в неонатології [342, 511].
При виконанні роботи аналізувались виписки з пологових будинків, карти
вагітних, медичні карти стаціонарного хворого, а також розроблена у ІІ дитячому
відділенні Львівської ОКЛ документація - форми погодинного спостереження,
респіраторні карти, карти результатів лабораторного обстеження.
Динаміка маси тіла та зросту дитини протягом неонатального періоду оцінена за
кривими основних антропометричних показників для недоношених новонароджених з
врахуванням гестаційного і постнатального віку [184, 420, 480].
Cтупінь тяжкості енцефалопатії діагностовано за Amiel-Tison C., Ellison P.
[172, 379]. Діагноз гіпоксично-ішемічної енцефалопатії І-го ступеня виставлявся
при виражених ознаках тремору, гіперестезії, підвищеної збудливості. Другий
ступень ГІЕ характеризувалась летаргією, м’язовою гіпотонією, симптомами
пригнічення, відсутністю примітивних рефлексів, судомами. Для третього ступеня
були характерні коматозний чи сопорозний стани, часті клоніко-тонічні судоми.
Ступінь тяжкості перенесеної інтранатальної асфіксії визначено з врахуванням
рекомендацій МСКХ 10-го перегляду [98] і сучасних рекомендацій [209,387, 513],
що передбачають поряд з оцінкою за шкалою Апгар [210, 298, 318, 380, 464]
базуватися на наявності протягом перших трьох діб життя дитини патологічних
змін зі сторони ЦНС, дихальної, серцево-судинної систем, сечовидільної системи,
шлунково-кишкового тракту.
Тяжкість стану новонароджених оцінено за Шкалою гострої фізіології
новонароджених за Richardson, 1993 [255,256, 444, 445, 440,526, 539, 339].
Оцінка стану проводилась протягом першої доби після поступлення дитини в
стаціонар, та 3 і 7-й день постнатального віку.
Ступінь тяжкості респіраторного дистресу немовлят, які не отримували
інтенсивної дихальної терапії визначили за шкалою Доунеса [59], а у
новонароджених на СДППТ чи ШВЛ за методом [414].
При клінічному огляді новонародженого основна увага приділялась симптомам, які
характеризують стан вегетативної регуляції: колір, вологість шкіри, склер,
локальний ціаноз, мармуровість, шкірна температура та інші.
Систолічний, діастолічний, середній артеріальний тиск, частоту серцевих
скорочень, частоту дихання визначали протягом доби, коли проводилося визначення
показників стану вегетативної регуляції. За даними погодинного моніторування за
показниками неонатологічних моніторів Hewlett-Packard 78801В та апаратів для
неівазивного виміру артеріального тиску Dinamap 847 були розраховані середні
показники за добу (A), максимальні (Max) та мінімальні (Min) величини, середнє
квадратичне відхилення (SD); також фіксували величини на момент обстеження
дитини, з врахуванням рекомендації [547].
Численні параметри моніторування артеріального тиску аналізувались через те, що
величини і коливання (варіабельність) АТ знаходяться під контролем автономної
регуляції [259, 374, 375, 413]. За нормативи артеріального тиску
використовували дані літератури [186, 298, 299, 237, 425, 477] і результати
обстеження контрольної групи. Аналогічно розраховувались показники сатурації за
даними транскутальної пульсоксиметрії з використанням пульсокиметрів Ohmeda
5250RGM, Nellcor N180 (згідно рекомендацій [295, 246])
у недоношених основної і контрольної груп розраховували стан центральної
гемодинаміки (хвилинний об'єм, систолічний індекс) і показники периферичного
кровообігу (питомий периферичний опір) за методиками, поданими у [68, 426].
Електрокардіограми записували на 3-х канальному електрокардіогафі Marquette
Electronic inc. S 4000 та розшифровували за рекомендаціями [100, 110, 146].
Нейросонографію проводили новонародженим на апараті Sigma SA 5500 за
методиками, запропонованим [36, 175, 279, 451]. По показах проводилося
ультразвукове дослідження серця та внутрішніх органів.
Параклінічні методи дослідження передбачали щоденне проведення всім немовлятам
з основної групи загального аналізу крові з визначенням гематокриту, кількості
тромбоцитів, розрахунком лейкоцитарного індексу (співвідношення незрілих форм
лейкоцитів до загальної кількості лейкоцитів) [538], загального аналізу сечі,
копрологічного дослідження. Основою для диференціальної діагностики
бактеріальних інфекцій були результати бактеріологічних посівів крові, сечі,
ліквору, серологічних досліджень. Забір матеріалу для бакобстеження проводився
також
- Київ+380960830922