РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У роботі було проведено дослідження розповсюдженості алергічних захворювань - БА, АР і АД - серед підлітків великого промислового центру південного сходу України - м.Запоріжжя. Дослідження проводилося згідно|згідно з| критеріям міжнародної стандартизованої програми ISAAC|, визнаної на сьогоднішній день найбільш адаптовано|пристосувати|ю для проведення широкомасштабних епідеміологічних досліджень. Для підтвердження діагнозу алергічного захворювання нами проводилося клінічне обстеження, яке ґрунтувалося на оцінках регіональних особливостей епідеміології, структури етіологічни|етіологія|х і тригерних чинникі|факторів|в АЗ у дітей, моніторингу динаміки клінічної картини захворювань і комплексу клініко-параклінічних маркерів для діагностики цієї групи патології.
Базовими установами, в яких проводилися спостереження і обстеження, були|з'являлися| кафедра факультетської педіатрії Запорізького державного медичного університету (ректор - д.мед.н., проф|. Ю.М.Колесник, завідувач кафедри - д.мед.н., проф|. С.М.Недельська, алергологічне відділен|відокремлення|ня 5-ї міської дитячої клінічної лікарні (головний лік|лікарка|ар - Н.А.Бабанська), лабораторія "Брайт-біо" (ліцензія МЗ України АЗ № 014190, завідуюча лабораторією - О.А.Бондарюк, лабораторія "Біолайн" (ліцензія МЗ України АБ № 299961, завід|завідуючий|увач -
К.К.Залевський), центральна науково - дослідна лабораторія ЗДМУ (завід|завідуючий|увач - д.мед.н., проф. О.В.Абрамов).
Показники розповсюдженості АЗ серед підлітків в місті Запоріжжя вивчалися шляхом проведення суцільного анкетування школярів з використанням стандартних анкет ISAAC|, які були доповнені нами питаннями, що стосуються сімейног|родинного|о анамнезу, анамнезу життя дитин|дитяти|и і екологічних умов мешкання (Додато|застосування|к 1).
2.1. Методика вивчення розповсюдженості алергічних захворювань
На першому етапі дослідження у 2002 р. школярам 13 - 14 років було роздано 4556 анкет, з яких 3349 (73,5 %) було повернено респондентами. Діти 13 років склали 52,0 %, діти 14 років - 48,0 %. Серед обстежуваних більшу частину склали дівчатка (1783 особи, 53,2 %). Через три роки, у 2005 р., з метою оцінки динаміки отриманих результатів в часовому аспекті, було роздано 4000 анкет, повернено 3050 (76,3 %) анкет. Підлітки 16 років склали 44,7 %, 17 років - 55,3 %. Серед респондентів також переважали дівчатка - 2263 особи
(57,0 %).
Програмою передбачена випадкова вибірка шкіл, в яких проводилося суцільне анкетування дітей 13-14 і 16-17 років.|потім| Для отримання|здобуття| репрезентативних даних були обстежені учні 23-х шкіл міста Запоріжжя. Якщо вибрана школа відмовлялася брати участь у дослідженні, її замінювали на іншу по ланцюжку випадкових чисел. Анкетування проводилося на підставі опитування|опитування| про кардинальні симптоми, а не на підставі встановлених|установлених| діагнозів. Робота в школах починалася зі встановлення контакту з|із| адміністрацією і пояснення необхідності вивчення стану здоров'я учнів. Інформована згода|злагода| батьків була обов'язковою умовою при проведенні анкетування. Батьки дітей були обізнані|інформовані| про організацію, яка проводила дослідження, про мету|ціль| його проведення, мали номер телефону, за яким вони могли зв'язатися і отримати|одержувати| відомості, що їх цікавлять.
Після|потім| отримання інформованої письмової|здобуття| згоди|злагоди| батьків учні заповнювали запропоновані анкети. Заповнення анкет проводилося в школі протягом 40-45 хвилин|мінут|. Діти заповнювали анкети самостійно, окрім|крім| питань, що стосуються сімейного|родинного| і перинатального анамнезу. Цю частину|частку| анкети пропонувалося заповнити батькам. При проведенні дослідження були виконані вимоги випадковості і репрезентативності досліджуваних вибірок дитячого населення; одночасності дослідження; комплексності оцінок основних ланок явищ, що вивчаються; максимальної уніфікації медичної документації і всіх методів дослідження.
За результатами анкетування були відібрані діти, що дали позитивні відповіді на три і більше запитань, пов'язані з симптомами БА, або відповіді, що дозволяють запідозрити наявність АР або АД. З метою встановлення або виключення діагнозу підлітки і їх батьки запрошувалися на огляд. Батьки дітей письмово отримували інформацію про причини, цілі і методи додаткового обстеження дітей. Під час візиту дітей і батьків в клініку проводився детальний збір сімейного анамнезу, анамнезу життя і хвороби, а також аналізувалася амбулаторна карта дитини. За наявності показань проводилося загальноклінічне обстеження, дослідження ФЗД, визначення загального та специфічних імуноглобулінів Е в сироватці крові і шкірне алерготестування для встановлення причинно-значущого алергену. Алерготестування проводилося в умовах алергологічного відділення Запорізької міської дитячої багатопрофільної лікарні №5 після отримання письмової інформованої згоди батьків. Використовувалися алергени кліщів домашнього пилу, кішок, собак і амброзії полинолистної. Вибір алергенів визначався реагін-опосередкованою гіперчутливістю, що превалює в даному регіоні [14, 22, 47]. Нами використовувалися стандартні алергени виробництва ТОВ "Імунолог" (Україна, ІК 13303050, ліцензія МОЗ України АА №8760576). Оцінку скарифікаційних тестів проводили за загальноприйнятим методом по розмірах папули і гіперемії через 20 хвилин після постановки [41]. Провокаційні проби нами не проводилися.
Дослідження функції зовнішнього дихання проводилося за допомогою автоматизованого комплексу "Пульмовент-1.002" виробництва ТОВ "Сенсорні системи" (м. Київ, ІК 22904481). Аналізували наступні|слідуючі| показники: життєву ємність|місткість| легенів (ЖЄЛ), форсовану життєву ємність|місткість| легенів (ФЖЄЛ), об'єм|обсяг| форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), індекс Тіффно (ІТ), пікову об'ємну швидкість видиху (ПОШ) і середню об'ємну швидкість видиху на ділянці бронхіального дерева від 25 до 75 % ФЖЄЛ (СОШ 25-75 %).
Встановлення діагнозу
- Київ+380960830922