РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У другому розділі наведена загальна характеристика хворих, представлені методи та дизайн досліджень, відображені питання біоетики та вказані підходи до проведення статистичного аналізу.
2.1. Загальна характеристика хворих
Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених задач проведене комплексне обстеження 118 дітей шкільного віку від 6 до 14 років, хворих на бронхіальну астму.
Сформовано 2 клінічні групи спостереження. Першу, основну, клінічну групу склали 68 дітей, хворих на бронхіальну астму, з низькою активністю N-ацетилтрансферази (повільний тип ацетилювання). Другу клінічну групу порівняння сформували 50 хворих зі швидким типом ацетилювання. Групи формувалися за принципом простої випадкової вибірки. Дискретною величиною, що визначала належність дітей до різних фенотипів ацетилювання, виступав відсоток ацетильованого сульфадимезину в сечі. За наявності в сечі хворих більше 75% ацетильованого сульфадимезину, їх відносили до фенотипу швидких ацетиляторів, а при більш низькому відсотку його вмісту - до повільних "ацетиляторів" [205].
Загальна характеристика обстежених дітей наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей груп порівняння за віком і статтю
Клінічні групиКількість дітейСтатьСередній вік пацієнтів,
роки,
(95% ДІ)дівчатка,
%хлопчики,
%І клінічна група6820,6±6,879,4±5,511,8±0,4 (10,9-12,7)ІІ клінічна група5018,0±7,8
82,0±6,011,7±0,4 (10,8 - 12,6)р>0,05>0,05>0,05
Таким чином, за основними клінічними характеристиками групи спостереження були співставимі. Водночас, переважання кількості хлопчиків серед обстежених дітей пов'язане з їх анатомофізіологічними особливостями дихальних шляхів, чутливістю до впливу вірусних чинників, що загалом виражена у вигляді бронхообструктивного синдрому. Не виявлено відмінностей за місцем проживання обстежених дітей. Так, у першій клінічній групі в межах міста проживало 52,9±7,3 % хворих, а в сільській місцевості - 47,1±7,8 % дітей (p>0,05). У другій клінічній групі розподіл пацієнтів за місцем проживання відповідно становив 56,0±8,4 % та 44,0±9,5% (p>0,05).
У клінічних групах порівняння не відмічено суттєвих відмінностей за віком дітей, коли дебютувала бронхіальна астма. Так, у першій клінічній групі початок захворювання у віці до 3 років спостерігався у 23,6±5,6 % випадків, від 3 до 6 років - у 38,2±6,5%, та після 6 років - у 38,2±6,5 % спостережень. У хворих другої клінічної групи початок захворювання у вказані вікові періоди спостерігався із наступною частотою: 36,0±7,3%, 28,0±5,0%, та 36,0±7,3 % (p>0,05) відповідно.
Тяжкість перебігу бронхіальної астми у дітей груп порівняння оцінювалася за міжнародними рекомендаціями GINA-2004 та згідно наказу МОЗ України №767 від 27.12.2005 р. Так, у першій клінічній групі інтермітуючий, персистуючий: легкий, середньої тяжкості і тяжкий перебіг бронхіальної астми відмічалися у 2,9±1,1%, 4,5±1,3%, 44,1±6,0% та 48,5±6,8% пацієнтів відповідно. Серед представників другої клінічної групи розподіл за тяжкістю перебігу захворювання виявився наступним: 14,0±3,8% (p<0,05), 4,0±1,2%, 50,0±7,0% та 32,0±6,6% випадків (p>0,05).
У клінічних групах порівняння не виявлено відмінностей щодо сезону загострень бронхіальної астми, частки атопічної форми захворювання, а також соціально-економічного статусу сім'ї. Так, дослідження соціального статусу сімей пацієнтів І клінічної групи показало, що у 25,0±5,3% дітей батьки працювали робітниками, у 32,3±5,1% - службовцями, у 26,5±5,2% спостережень - реєструвалися як службовці, так і робітники, та у 16,2±5,2% батьки хворих дітей не працювали. У ІІ клінічній групі вказані співвідношення виявилися наступними: 18,0±6,4%, 42,0±5,2%, 22,0±6,2% та 18,0±6,4% (p>0,05).
Це давало можливість стверджувати, що за основними клінічними характеристиками групи порівняння були співставимі.
Для виявлення особливостей перебігу тяжкої персистуючої бронхіальної астми у дітей в залежності від типу ацетилювання, виходячи із загальної популяції пацієнтів, сформовані третя та четверта клінічні групи порівняння. Третю групу склали 33 хворих з тяжким персистуючим перебігом бронхіальної астми та повільним фенотипом ацетилювання. До четвертої клінічної групи порівняння увійшли 16 пацієнтів, хворих на тяжку персистуючу форму захворювання, проте зі швидким типом ацетилювання.
Загальна клінічна характеристика хворих вищевказаних груп порівняння наведена в табл.2.2
Таблиця 2.2
Розподіл дітей із тяжкою формою бронхіальної астми за віком та статтю
Клінічні групиКількість дітейСтатьСередній вік пацієнтів,
роки,
(95% ДІ)дівчатка,
%хлопчики,
%ІІІ група3327,372,711,1±0,6 (9,8 -12,4)ІV група1618,881,212,4±0,7 (10,8 - 13,9)P?>0,05>0,05>0,05
Таким чином, відмінностей за статтю та віком між представленими клінічними групами порівняння не виявлено. Не встановлено суттєвих відмінностей серед дітей груп порівняння за тривалістю перебігу захворювання та місцем проживання пацієнтів.
Це дає можливість вважати вказані групи порівняння співставимими, що дозволило проводити дослідження в клінічних групах порівняння з мінімальним ризиком системної похибки.
2.2. Методи об'єктивного дослідження
Дослідження проведене в паралельних клінічних групах порівняння, сформованих за принципом випадкової вибірки, методом "випадок-контроль", із дотриманням основних вимог до нього. Дизайн досліджень передбачав виявлення відмінностей у проявах бронхіальної астми в дітей шкільного віку з повільним та швидким типами ацетилювання та у пацієнтів із тяжким персистуючим перебігом захворювання. Окрім того, за результатами вивчення взаємозв'язків між основними характеристиками захворювання, проводили багатофаторний конвергуючий аналіз із метою створення математичної моделі тяжкої бронхіальної астми та виявлення тих показників комплексного обстеження, які доцільно використовувати в популяційних дослідженнях для верифікації тяжкого перебігу захворювання,