РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Під нашим спостереженням знаходилось 138 хворих дітей з діагнозом ГЕР.
Діагноз ГЕР ставився на основі ретельного аналізу анамнестичних даних, наявності характерних клінічних симптомів та результатів фіброезофагогастродуоденоскопії.
Серед 138 хворих з ГЕР було 78 (56%) дівчаток та 60 (44%) хлопчиків віком від 7 до 16 років. Середній вік цих дітей склав 12,6±4,0 років. У 30 хворих мало місце поєднання ГЕР з ДГР, що було проявом комбінованого порушення МЕФ верхніх відділів ШКТ. Обстеження проводились у Київському міському центрі вегетативних дисфункцій у дітей при кафедрі педіатрії №4 Національного державного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м.Київ) та міській дитячій лікарні м.Ужгород, котра є клінічною базою кафедри дитячих хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету.
Комплекс обстежень дітей включав загальноклінічні обстеження, оцінку вегетативного гомеостазу, а також інструментальні дослідження (КІГ, КОП, ХМ ЕКГ, ЕКГ спокою, ЕхоКГ, реоенцефалографія, сонографія органів черевної порожнини та щитовидної залози, при потребі - амбулаторне моніторування АТ), консультації спеціалістів (невропатолог, гастроентеролог, хірург, офтальмолог, отоларинголог).
Загальноклінічні обстеження включали загальний аналіз крові, аналіз крові на цукор, загальний аналіз сечі, кал на яйця гельмінтів і інші.
Клінічна характеристика хворих дітей з ГЕР представлена в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика 138 хворих дітей з ГЕР (абс. та %)
Клініко-анамнестичні дані Кількість хворихАбс.% Анамнестичні дані
Пре- чи/та перинатальна обтяженість
Токсикози вагітності
Швидкі та стрімкі пологи
Внутрішньоутробна гіпоксія та асфіксія
Слабкість родової діяльності
Хвороба матері під час вагітності
Клінічні дані
Біль за грудиною та в епігастрії
Відрижка
Печія
Скарги невротичного характеру
Головний біль
Лабільність артеріального тиску
Швидка втомлюваність, слабкість
Запаморочення
Кардіалгії
Відчуття браку повітря
Немотивоване серцебиття
Непереносимість поїздок у транспорті
Непритомність
110
78
44
33
25
11
138
88
58
130
114
114
106
85
74
58
52
38
16
80
57
32
24
18
100
64
42
94
83
83
77
62
54
42
38
28
12
Аналіз анамнестичних даних засвідчив, що в 80% дітей з ГЕР мала місце пре- чи/та перинатальна обтяженість. Домінуючими були токсикози першої та другої половини вагітності (57%), швидкі та стрімкі пологи (32%), слабкість родової діяльності, яка вимагала стимуляції (18%), захворюваність матерів під час вагітності (8%). Вутрішньоутробна гіпоксія та асфіксія новонародженого мала місце в 24% випадків. Клінічна діагностика захворювання здійснювалась за клініко-діагностичними критеріями (35), серед котрих вирішальне значення мав біль (100% хворих) за грудиною та в епігастрії під час або одразу після їжі, при швидкій ходьбі, бігові, стрибках, глибоких вдохах чи в положенні лежачи на спині. Біль частіше характеризувався як ниючий (62%) чи приступоподібний (38%). Наявними були відрижка (64%) та/чи печія (42%) після їжі, фізнавантаження, котрі також мали вирішальне значення для постановки клінічного діагнозу.
Крім клінічних проявів ГЕР, в переважній більшості дітей (89%) наявними були скарги невротичного характеру: головний біль, дратівливість, швидка втомлюваність, розсіяність, головокружіння, неспроможність до концентрації уваги, розлади сну.
Серед інструментальних методів досліджень для постановки діагнозу ГЕР найважливішою була фіброезофагогастродуоденоскопія, котра проведена в 138 хворих дітей (катаральні зміни слизової оболонки в нижній 1/3 стравоходу, шлунково-стравоходний рефлюкс).
2.2. Характеристика методів дослідження вегетативного
гомеостазу
Комплексна оцінка вегетативного гомеостазу проводилася з використанням диференційно-діагностичних таблиць О.М.Вейна, адаптованих до дитячого віку, КІГ та ХМ ЕКГ.
Оцінка ВВТ проводилась з використанням таблиці, запропонованої О.М.Вейном [6], котра містить суб'єктивні дані, анамнез, особливості психоемоційного статусу, об'єктивні дані, результати загального аналізу крові, показники ЕКГ. Для оцінки ВВТ користувались тестовим і комп'ютерним варіантом таблиці О.М.Вейна.
ВР оцінювали за допомогою КІГ. Її записували на триканальному кардіографі "Біосет-3" у ІІ стандартному відведенні. Аналізували динамічний ряд із 100 послідовних циклів R-R за допомогою спеціального обчислювального комплексу на базі ПК за спеціальною програмою. Дослідження проводилось лежачи на спині після 10-хвилинного відпочинку, в проміжку з 9 до 11 годин, до проведення болючих процедур чи маніпуляцій. Після цього хворого переводили в ортоположення і знову реєстрували 100 послідовних кардіоциклів.
Розраховували наступні показники КІГ:
?Х - варіаційний розмах - різниця між максимальним та мінімальним значеннями тривалості інтервалів R-R у даному масиві кардіоциклів, відображає рівень активності парасимпатичної ланки ВНС;
Мо - мода - найбільш часте значення кардіоінтервалу, характеризує гуморальний канал регуляції і рівень функціонування системи;
АМо - амплітуда моди - число значень інтервалів, котрі відповідають Мо, виражене в процентах загального числа кардіоциклів масива, визначає стан активності симпатичної ланки ВНС;
ІН - індекс напруги, котрий визначається за формулою АМо(%) / 2 ? Мо ? ?Х(с) і найбільш повно інформує про напруження компенсаторних механізмів організму та рівень функціонування центрального контуру регуляції ритмом серця;
ВПР - вегетативний показник ритму, визначається як 1/Мо??Х;
ПАПР- показник адеква