Ви є тут

Прогнозування розвитку, діагностика та лікування синдрома подразненого кишечника у дітей.

Автор: 
Шадрін Олег Геннадійович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000130
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана в клініці гастроентерології (керівник – доктор мед. наук,
професор М.Ф. Денисова), лабораторії патологічної фізіології та клінічної
фармакології (керівник – професор А.Г. Ципкун), відділенні функціональної
діагностики (керівник – доктор мед. наук І.С.Лук’янова), відділенні
реабілітації дітей з патологією органів травлення і дихання (керівник –
професор В.Ф.Лапшин), лабораторії ендокринології (керівник – доктор мед. наук
З.Б.Хомінська) Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України
(директор – академік НАН і АМН України, РАМН О.М.Лук’янова).
Для виконання поставлених завдань нами було обстежено 624 дитини віком від 5 до
15 років, в тому числі 293 мешканці Дніпровського району м.Києва, 129 учнів
школи-інтернату Шевченківського району м.Києва та 202 хворих на СПК.
При постановці діагнозу СПК використовували сучасну класифікацію Weber і
McCallum (1992) та рекомендації Римського комітету (1999), згідно яких
виділяють три варіанти СПК:
- переважно з діареєю (diarrhoea predominaut IBS);
- переважно з закрепом (constipation predominant IBS)
- переважно з болями в животі та метеоризмом (abdominal pain/gas predominant
IBS).
З метою оцінки розповсюдженості СПК та вивчення особливостей клінічної картини
різних форм захворювання були проведені дослідження в Дніпровському районі
м.Києва в рамках наукової програми “Сім’я та діти України”, що є українським
фрагментом Європейського дослідження ELSPAC (європейське довготривале
дослідження вагітності та дитинства) і виконуються під загальним керівництвом
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України за участю Центру
Великих Озер Іллінойського Університету США (Чікаго) та за підтримки
Міжнародного Центру Фогарті Національних Інститутів Здоров’я США. Були
обстежені всі діти 1993-1994 років народження (293 дитини), що народилися в
районі і перебувають під систематичним поглибленим наглядом співробітників
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Крім стандартного
запитника “Анкета дитини”, яка заповнювалась батьками в рамках дослідження
“Сім’я та діти України” вони додатково заповнювали розроблену нами спеціальну
анкету, яка вміщувала питання, що поглиблено характеризують
соціально-гігієнічне середовище дитини, інформацію про можливі етіологічні
фактори СПК та перебіг захворювання. Одночасно були проведені антропометричні
дослідження. Група порівняння складалась з 50 практично здорових дітей того ж
віку і статі, які мешкають в дослідженому районі.
Формування бази даних проводилось за допомогою програми SPSS for DOS.
Статистичний аналіз даних виконувався за допомогою статистичного пакету SAS
Інституту (USA) – система статистичного аналізу SAS.
Для верифікації діагнозу дітям проводилось лабораторно – інструментальне
обстеження.
Стан слизової оболонки верхніх відділів шлунково – кишкового тракту (стравохід,
шлунок, дванадцятипала кишка) вивчали методом езофагогастродуоденоскопії, за
допомогою гастроінтестинальних фіброскопів фірми „Olympus” (Японія).
Ендоскопічне обстеження кишечника у дітей проводилося класичною методикою
ректороманоскопії для виявлення патології нижніх відділів кишечника [39].
Поріг ректальної чутливості (ПРЧ) – мінімальний об’єм повітря, що викликає
суб’єктивне відчуття наповнення прямої кишки та позив до дефекації визначали за
допомогою балонно-дилятаційного тесту, який проводили через 1-2 години після
клізменної очистки кишечника.
Термографія проводилась на апараті „Радуга МТ” до вживання їжі в
горизонтальному та вертикальному положенні дитини. Обстежувалась шкіра обличчя,
кінцівок, грудної клітини, передньої черевної стінки. Для оцінки теплового
зображення використовувались показники, які характеризують зміни температури в
ділянках проекції внутрішніх органів: прямі проекції, які відповідають
топографічно певним анатомічним областям та рефлексогенні проекції внутрішніх
органів, які топографічно відповідають зонам Захаріна-Геда і характеризують
ступінь судинної напруги в досліджуваних ділянках. Температурний фон грудної
клітини був прийнятий за базовий. Оцінка показників заснована на різниці
температури в ділянках проекції внутрішніх органів відносно сусідніх
анатомічних ділянок і реєструвалась як градієнт температури (Т).
Вивчення морфологічного стану органів черевної порожнини (печінка, жовчний
міхур, підшлункова залоза, селезінка) проводилось у всіх обстежених дітей
методом ультразвукового дослідження за допомогою апарату „Aloka – 280”
(Японія). Для уточнення функціонального стану жовчовивідних шляхів проводили
багатомоментне фракційне дуоденальне зондування, функціональний стан печінки
вивчали за показниками білок-синтезуючої функції (протеїнограма), пігментної
функції (білірубін), активності органоспецифічних ферментів (трансамінази –
АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза), ліпідного обміну. Зовнішньосекреторну діяльність
підшлункової залози оцінювали за рівнем панкреатичних ферментів – амілази,
ліпази, трипсину, результатами копрологічного дослідження.
З метою вивчення рівня спроможності до адаптації організму дитини
досліджувались особливості вегетативного гомеостазу за допомогою методу
кардіоінтервалографії (КІГ) в поєднанні з кліноортостатичною пробою [6, 7].
Реєстрацію показників в динаміці спостережень здійснювали за допомогою
трьохканального електрокардіографу СЗЧ (Італія) з наступним проведенням
кореляційно-спектрального аналізу на ЕОМ – 1840. Кардіоінтервалографію (КІГ)
проводили в ранковий час, не раніше, ніж через 2 години після їжі: спочатку в
лежачому п