РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ЗАКЛАДІВ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ І ОСНОВНІ МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
При розробці програм дослідження по кожній із задач дисертаційної роботи
використовувалися основні положення та рекомендації щодо методики сучасних
комплексних медико – соціальних досліджень [33, 58, 191], необхідності
організації репрезентативної вибірки [126, 240], об'єктивної оцінки значення
кожного із факторів комплексів, що вивчаються [95, 213, 214], застосувань нових
технологій у наукових дослідженнях [215, 217] та правил використання
„вибіркового” методу у медико – соціальних дослідженнях [138].
Рішенням XVII сесій XXIII скликання Харківської обласної ради від 19 червня
2001 року було затверджено обласну Програму „Про удосконалення медичної
допомоги жителям сільської місцевості на принципах сімейної медицини на 2001 –
2003 роки”, де визначено три типи закладів сімейної медицини: І тип –
амбулаторії сімейної медицини, створені на базі фельдшерсько – акушерського
пункту з населенням 1000 і більше чоловік; ІІ тип – амбулаторії сімейної
медицини, перепрофільовані з сільських лікарських амбулаторій або дільничних
лікарень; ІІІ тип – відділення (дільниці) загальної практики – сімейної
медицини, створені у складі поліклінік центральних районних лікарень.
Для виконання дослідження нами було вибрано декілька типів закладів загальної
практики – сімейної медицини в районах області, де впроваджені різні моделі
організації медичної допомоги дитячому населенню.
Перший тип - амбулаторія сімейної медицини МЖК „Інтернаціоналіст” Харківського
району, яку створено у 2001 році шляхом реорганізації фельдшерсько –
акушерського пункту. Харківський район є одним з найбільших на території
області – в ньому проживає 183,5 тис. населення, в. т.ч. 24 тис. дітей, 7,6
тис. підлітків, сільське населення складає 60,8 тис. Територіально
вищезазначена амбулаторія розташована на відстані 40 км. від центральної
районної лікарні Харківського району та в 3-х км. від поліклініки в м. Харкові.
Сама ж амбулаторія розміщена в пристосованому приміщенні у 9-ти поверховій
будівлі в компактному мікрорайоні, який побудований переважно для „воїнів
-афганців”. Територіальна віддаленість мешканців від безоплатної
спеціалізованої допомоги протягом багатьох років викликала значне невдоволення
населення організацією медичної допомоги та чисельні скарги з його боку. Спроби
організаційно вирішити це питання у 2000 році шляхом укладання угод між
Харківським районом та поліклінікою м. Харкова для надання спеціалізованої
допомоги мешканцям у міському закладі не привели до позитивних результатів.
Спеціалізована медична допомога населенню району в поліклініці м. Харкова
залишалася платною, що справедливо викликало невдоволення населення. Ще гірша
ситуація склалася з медичним обслуговуванням дітей, які, фактично, для надання
медичної допомоги зверталися в обласні дитячі клінічні лікарні і, тим самим,
перевантажували лікарів спеціалістів на третинному рівні. Після відкриття
амбулаторії загальної практики - сімейної медицини в амбулаторії почали
працювати два сімейних лікаря (один з терапевтів, один з педіатрів), три
молодших медичних працівники, укладені договори з лікарем – невропатологом та
лікарем – хірургом, які вели прийом в амбулаторії двічі на тиждень. Медична
допомога дітям в цьому закладі надається сімейними лікарями відразу після
народження дитини. Амбулаторія оснащена комплектом медичного обладнання та
автотранспортом
Другим типом закладу ЗПСМ стала амбулаторія сімейної медицини в с. Коробочкіно
Чугуївського району Харківської області, яка створена шляхом перепрофілювання
лікарської амбулаторії в межах українсько – американської програми розвитку
первинної медико – санітарної допомоги. Американською стороною амбулаторія була
забезпечена комплектом необхідного обладнання. Навчання сімейного лікаря та
молодшого медичного персоналу проводилося як в Харківській медичній академії
післядипломної освіти, так і в американському госпіталі Ла – Кросс. В даному
типі закладів до реформування працював лікар, як правило, терапевт за фахом,
який не мав знань з питань педіатрії, медичного обладнання для діагностики
найбільш поширених захворювань та відповідних нормативно закріплених
повноважень.
Третій тип – дільниці сімейного лікаря у відділенні сімейної медицини, які
створено у структурі відділення загальної практики – сімейної медицини
центральної районної лікарні. Дослідження проведено у відділенні сімейної
медицини поліклініки Балаклійської ЦРЛ. У даному типі закладів медична допомога
дітям до реформування ПМСД допомоги на принципах сімейної медицини надавалася
дитячою поліклінікою чи консультацією, з наявністю певної кількості „вузьких”
спеціалістів. До функціональних обов'язків педіатра, який працював в дитячій
поліклініці чи консультації, входило не тільки надання медичної допомоги
прикріпленому населенню, а і, як правило, консультативна допомога в сільській
місцевості, участь у роботі бригад по профілактичним оглядам школярів, надання
медичної допомоги в дитячих оздоровчих таборах, організація роботи у дитячих
садках та школах, чергування у дитячих соматичних, інфекційних відділеннях.
У контрольну групу увійшли Роганська лікарська амбулаторія Харківського
району, Малинівська лікарська амбулаторія Чугуївського району та дільниця
лікаря – педіатра дитячої консультації Балаклійської ЦРЛ, де медична допомога
дітям надавалися по-старому.
Дані про стан здоров'я дітей були одержані з усіх „Історій розвитку дитини”
шляхом викопіювання, а також медико – статистичної звітності про захворюванн
- Київ+380960830922