РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У відповідності до мети та поставлених завдань була розроблена структура роботи, вибрані об'єкт спостереження і комплекс клініко-лабораторних методів дослідження та медичних технологій лікування.
2.1 Об'єкт, структура та методи дослідження
Робота проводилася на базі нефрологічного відділення з гематологічними ліжками ОДКЛ м. Івано-Франківська з 2002 по 2005 рік.
Згідно з поставленими завданнями робота проводилася в два етапи. На першому етапі об'єктом дослідження був ретроспективний аналіз медичної документації дітей, хворих на залізодефіцитну анемію, що лікувались в ОДКЛ з 1993 по 2002 рік включно.
Ретроспективне дослідження проводилося шляхом формування суцільної бази даних з усіх карт стаціонарного хворого 602 дітей віком від чотирьох місяців до шести років трьох місяців, які знаходилися на лікуванні у гематологічному відділенні ОДКЛ м. Івано-Франківська з приводу ЗДА за десятирічний період. Аналізу підлягали також поліклінічні карти.
Формували базу даних у вигляді електронної таблиці у програмі Excell XP. Кожному пацієнту відповідало поле бази даних, а кожному оцінюваному показнику - відповідний стовпчик таблиці. При цьому оцінювали кількість випадків захворювання, поширеність ЗДА в Прикарпатському регіоні залежно від клімато-географічної зони (Лісостеп, Прикарпаття, Північно-східні схили Східних Карпат) серед дітей раннього та дошкільного віку. Також враховували наявність промислових підприємств в регіоні, що значно забруднюють атмосферу промисловими викидами (Бурштинська ДРЕС, нафтопереробний завод в м. Надвірна, концерн "Оріана" в м. Калуші, завод тонкого органічного синтезу, м. Івано-Франківськ).
В процесі роботи оцінювали стандартний набір клініко-анамнестичних показників, дані клінічних, лабораторних та інструментальних обстежень, застосовані лікувальні заходи, клініко-діагностичні висновки - ступінь важкості анемії, супутні захворювання. Особливо виділяли показники ефективності лікування, зокрема тривалість стаціонарного лікування, необхідність застосування гемотрансфузій, дані про повторне поступлення хворих. Використавши сформовану базу даних по всіх 602 пацієнтах, ми визначили залежність ряду лабораторних параметрів від швидкості зростання гемоглобіну при застосуванні стандартної схеми лікування ЗДА. Показники, які вивчалися як критерії низького терапевтичного ефекту анемії були обрані нами емпірично, виходячи з тих клініко-лабораторних даних, які наявні у більшості карт стаціонарного хворого. Зокрема, вивчали клінічні показники для виключення запального процесу: лейкоцитоз та лімфоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), швидкість зсідання еритроцитів (ШОЕ), середньодобову температуру тіла (СДТ).
Аналізували сформовану базу даних шляхом статистичного опису як усієї сукупності пацієнтів, так і окремих груп дітей, сформованих відповідно до поставлених завдань. Основний поділ сформовано згідно ступеня важкості ЗДА у дітей: важкого ступеню - 351 (58,3%), середнього ступеню - 174 (28,9%), легкого ступеню - 77 (12,8%).
Зокрема, звертали увагу на особливості показників ефективності лікування в залежності від супутньої патології, застосованих терапевтичних засобів. Окремо виділяли групу дітей з недостатнім ефектом від лікування анемії. Критеріями низького ефекту лікування вважали тривалість госпіталізації, яка суттєво перевищувала середній показник з статистичним відхиленням (М±m), повторну госпіталізацію з причини даного захворювання, а також лікарський висновок про недостатній ефект лікування анемії.
Другим етапом дослідження було проспективне детальне обстеження 151 дитини, що проходили медичне обстеження та лікування в ОДКЛ м. Івано-Франківська (88 дітей) та в дитячих стаціонарах області: в дитячій лікарні м. Долини (29 дітей), дитячій лікарні м. Калуша (9 дітей) та будинку дитини м. Надвірної (25 дітей). Вони були поділені на відповідні клінічні групи. Виявлена 121 дитина раннього та дошкільного віку (57 хлопчиків та 64 дівчинки), хвора на ЗДА. Розподіл дітей по групах проходив наступним чином: перша група - 20 дітей з легким ступенем ЗДА, друга група - 41 дитина з середнім ступенем ЗДА, третя група - 60 дітей з важким ступенем ЗДА. В процесі обстеження цих пацієнтів була сформована ще одна клінічна група - 23 дітей, хворих на ЗДА, у яких виявлено знижений рівень сЕПО. Вік дітей коливався від чотирьох місяців до шести років (медіана віку - 2,0 роки). Контрольну групу склали 30 практично здорових дітей (15 хлопчиків і 15 дівчаток), віком від 10 місяців до п'яти років п'яти місяців.
Окрім того, з метою корективної номографічної оцінки та клініко-експериментальної перевірки рівня сЕПО нами обстежено десять дітей з постгеморагічною анемією на ґрунті носової, шлунково-кишкової та травматичної кровотеч, 10 дітей, хворих на гострі запальні захворювання легень, 10 - на хронічний пієлонефрит з хронічною нирковою недостатністю, 10 - онкогематологічних хворих та 10 - з ревматоїдним артритом.
При аналізі приймали до уваги соціально-економічні фактори (умови проживання сім'ї, достаток, вплив професійно-шкідливих факторів, пасивне куріння, кількість дітей в сім'ї), біологічні (вік і стан здоров'я батьків, анте- і пренатальний анамнез, зокрема стан при народженні, наявність пологової травми, внутрішньоутробної інфекції, генеалогічне дерево, характер вигодовування на першому році життя, термін введення прикорму, інфекційні та неінфекційні захворювання, якими перехворіла дитина до поступлення в стаціонар з приводу даної патології). У дітей, хворих на ЗДА, вивчали анамнез захворювання, його тривалість до поступлення в стаціонар, а також кратність поступлень в стаціонар. Найважливішим моментом аналізу медичних карт стаціонарних хворих було детальне вивчення об'єктивного статусу дитини, клініко-лабораторних даних, зокрема даних гемограми, протеїнограми, імунограми, вивчення функції печінки і нирок. В зв'язку з цим усім пацієнтам визначали вміст у сироватці крові АСТ, АЛТ, білірубіну, лужної
- Київ+380960830922