РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дисертація присвячена проблемі вивчення психосоматичних аспектів розвитку
хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей молодшого шкільного віку та
розробці комплексу ефективних реабілітаційно-профілактичних заходів у дітей із
групи ризику.
На підставі договорів, укладених із Інститутом педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України, дана робота є самостійним фрагментом науково-дослідної
роботи Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України:
“Скринінг-оцінка, прогнозування та рання профілактика порушень здоров’я у дітей
шкільного віку” (2002-2005 рр.), номер держреєстрації 01.03U000666; “Вивчити
особливості функціонального стану органів травлення у здорових дітей молодшого
шкільного віку у період адаптації до систематичного навчання та розробити
заходи щодо профілактики його порушень” (2005-2008 рр.), номер держреєстрації
01.01U000253. Дана робота також є фрагментом сумісної науково-дослідної роботи
з Дитячою клінічною лікарнею № 9 Подільського району м. Києва «Психодіагностика
та психологічна реабілітація дітей із хронічними захворюваннями органів
травлення» (2005 р.).
2.1 Загальна характеристика об’єкта дослідження
Об’єктом дослідження стали 375 дітей. З них:
134 дитини з хронічним гастритом (64 дитини) та хронічним гастродуоденітом (70
дітей) віком від 8 до 15 років; з них 106 дітей перебували на стаціонарному
лікуванні в гастроентерологічному відділенні Полтавської обласної дитячої
клінічної лікарні та 28 дітей - в гастроентерологічному відділенні №5 Дитячої
міської лікарні №9 м. Києва.
241 дитина - учні загальноосвітньої школи №17 м. Полтави - (195 практично
здорових дітей від 8 до 15 років і 46 дітей молодшого шкільного віку (8-9
років) з групи високого ризику розвитку хронічних гастродуоденальних
захворювань) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Групи спостереження
Групи спостереження
Обстежено дітей
Діти з ХГДЗ
Діти з ХГ
64
Діти з ХГД
70
Група високого ризику розвитку ХГДЗ
46
Практично здорові діти
195
ВСЬОГО:
375
Діагноз „хронічний гастрит” установлювався згідно з рекомендованими критеріями
діагностики хронічних захворювань гастродуоденальної зони в дітей на підставі
даних загальноклінічного, лабораторного та інструментального обстеження
відповідно до „Сіднейської класифікації” (1990), адаптованої для дитячого віку
співробітниками Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України і
кафедри дитячої гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної
освіти [17, 145-148]. Для встановлення діагнозу „хронічний гастродуоденіт”
використовували класифікацію А.В. Мазурина [149-150].
Під час проведення аналізу комплексного впливу факторів ризику розвитку ХГДЗ у
дітей була створена прогностична таблиця для виявлення ступеня ризику
формування в дитини ХГДЗ і апробована на 227 практично здорових дітях, учнях
загальноосвітньої школи №17 м. Полтави (до цієї групи не включені 14 дітей, які
входили до груп порівняння із дітьми, хворими на ХГДЗ).
На першому етапі під час проведення батьківських зборів батьки заповнювали
спеціально розроблену анкету, яка містила питання, що стосувались спадковості,
наявності патології вагітності та пологів у матері, вигодовування дитини,
захворювань на першому році життя і надалі, особливостей сімейної ситуації,
наявності в родині шкідливих звичок, додаткового навчального навантаження
дитини.
На другому етапі проводили антропометрію, фізіометрію, психологічне тестування,
кардіоінтервалографію з кліноортостатичною пробою, обчислювали індекси
адаптивності.
На третьому етапі обчислювали діагностичний бал за факторами ризику та
визначали ступінь ризику формування хронічної гастродуоденальної патології в
дитини.
Діти з групи високого ризику розвитку ХГДЗ (діти молодшого шкільного віку)
також були поділені на підгрупи: в першій підгрупі діти отримували комплекс
профілактичних заходів (26 дітей), тоді як у другій групі (20 дітей) корекція
не проводилась.
Комплексна профілактична програма складалася з психокорекційного тренінгу, за
показаннями – фармакотерапії, а також рекомендацій щодо підвищення фізичної
адаптації, нормалізації режиму та характеру харчування.
Тренінг для дітей молодшого шкільного віку був розроблений за участю викладача
кафедри психології та педагогiки Національного медичного університету ім.
О.О.Богомольця Тамакової Тетяни Анатоліївни, асистента кафедри психіатрії,
наркології та медичної психології УМСА, к.мед.н. Смоліна Георгія Сергійовича та
психолога загальноосвітньої школи №17 м. Полтави Савісько Оксани Анатоліївни.
Психокорекційний тренінг передбачав проведення занять 1 раз на тиждень протягом
6 місяців, спрямованих на психодіагностику, подолання стану емоційного
дискомфорту, корекцію тривожності, зняття емоційної напруженості, освоєння
нових моделей поведінки. Під час проведення тренінгу використовували техніки
арт-терапії з гештальт-підходом [140-144]. Відвідували тренінг 26 дітей із
групи високого ризику, 20 дітей склали групу контролю.
За умови наявності гіпердинамічного синдрому з гіперсимпатикотонією, а також із
метою покращення концентрації уваги, пам’яті, зниження тривожності, емоційної
лабільності 16 дітям групи високого ризику розвитку ХГДЗ у комплексі з
психотерапевтичним тренінгом призначався ноотропний препарат ноофен (фенібут)
дозою 125 мг 3 рази в день протягом 4 тижнів.
Ноофен (г- аміно -в-фенілолійної кислоти гідрохлорид) належить до препаратів
нейрометаболічної дії (група ноотропних засобів, код АТС - ІМ06В). Механізм
фармакологічної дії фенібуту базується на впливі на ГАМК-ергічні рецептори
головного мозку. Домінуючою, за даними дослідників
- Київ+380960830922