РОЗДІЛ 2 НАПРЯМКИ, КОНТИНГЕНТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єм клініко-лабораторних та інструментальних досліджень
Проведено клініко-лабораторне дослідження 122 хворих на ендемічний дифузний зоб
(ЕДЗ) дітей у віці від 5 до 15 років. Контрольну групу склали 31 соматично
здорові дитини. Обстеження проводились на базі ІІ дитячого відділення
Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні та
консультативного-лікувально-діагностичного центру Тернопільського державного
медичного університету ім. І.Я.Горбачевського впродовж 2001 - 2005 рр.
Дослідження включали детальний аналіз скарг, анамнезу захворювання та життя.
Особливу увагу звертали на наявність факторів, що сприяють виникненню ЕДЗ,
наявності супутніх хронічних захворювань, їх перебіг, тривалість та
ефективність проведеного лікування, ознаки генетичної схильності, вивчення
харчового раціону дітей.
Комплексне дослідження обўєктивного статусу досліджуваного контингенту
охоплювало оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку. При виявленні
супутньої патології, дітям проводився огляд вузькими спеціалістами, вносились
корективи у лікування згідно їх рекомендацій. Оцінку розмірів щитоподібної
залози (ЩЗ) робили пальпаторно у відповідності до вимог Швейцарської
класифікації ступенів збільшення ЩЗ.
В загальноприйнятому комплексі обстежень увага акцентувалась на загальному
аналізі крові (рівень анемії, лейкоцитів), загальному аналізі сечі, результатах
біохімічного дослідження.
В об?єм клініко-лабораторного обстеження окрім загальноприйнятих методів
включено визначення екскреції кальцію і фосфору з добовою сечею, дослідження
морфологічної структури та гормонопродукуючої функції ЩЗ, рівень забезпечення
організму йодом, оцінка кальцій-фосфорного гомеостазу, вивчення стану
мінеральної щільності кісткової тканини, маркери кісткового метаболізму (лужна
фосфатаза сироватки крові, вільна фракція оксипроліну).
Вивчення морфологічної структури ЩЗ проводилось шляхом аналізу результатів УЗД
за допомогою апарату TOSHIBA Sonolayer SSA- 250 на якому побудова зображення
відбувається за методом “сірої шкали” та подається в динаміці для обробки
компґютерною програмою, за результатами якої зроблено висновки про
функціональний стан та морфологічну структуру ЩЗ.
Гормонопродукуюча функція ЩЗ вивчалась шляхом визначення вмісту в сироватці
крові Т3 та Т4 за допомогою тест-систем для кількісного визначення загальної
кількості Т3 та Т4 фірми “Хема-медіка” за технологією та з компонентів фірми
Diatech Diagnostics Inc., (США) методом імуноферментного аналізу (ІФА). Для
остаточної верифікації гіпо-, гіпер- та еутиреозу визначали кількість
тіреотропного гормону (ТТГ) передньої долі гіпофіза, що визначає рівень
виділення Т3 та Т4 і перебуває у оберненопропорційній залежності від кількості
даних гормонів. Кількісне визначення ТТГ проводилось за допомогою набору для
ІФА фірми “Хема-медіка” за технологією та з компонентів фірми Fizgerald
International Industries, Inc., ( США).
Уявлення про забезпеченість організму йодом було отримано шляхом визначення
вмісту білковозвґязаного йоду в сироватці крові, який визначався за допомогою
титрування у присутності амоній - церію. Принцип методу полягає в якісному
знебарвленні амоній - церієвого реактиву під впливом іонів йоду, чим більше
йонів йоду в крові, тим більше знебарвлюється розчин [132, 134 ].
Стан фосфорно-кальцієвого гомеостазу визначався за рівнем кальцію в сироватці
крові та виділення останнього з добовою сечею. Визначення проводилось
титрометричним методом у присутності мурексиду, який утворює в лужному
середовищі з йонами Са комплексні сполуки рожево-фіолетового забарвлення [133].
Фізіологічно найважливішою фракцією є іонізований кальцій, саме його вміст
найчастіше знижується при ендокринному остеопорозі [133]. Рівень іонізованого
кальцію в сироватці крові визначали розрахунковим методом за допомогою формули
Саі = ((6 х Са) – (0,3 х Б)) / (Б + 6), (2.1)
де Саі – іонізований кальцій (ммоль/л); Са – загальний кальцій (ммоль/л);
Б - вміст в крові загального білка [224].
Неорганічний фосфор крові та добової сечі визначали уніфікованим методом за
відновленням фосфорно-молібденової кислоти аскорбіновою кислотою до
молібденового синього з наступною фотометрією [134 ].
Мікроелементний склад кісткової тканини оцінювався за допомогою двофотонної
рентгенівської денситометрії поперекового відділу хребта на апараті фірми
“Lunar Inc.'' Сканування проводилось на рівні 1 –4 поперекових хребців у режимі
“Pediatric” в горизонтальному положенні дитини. Тривалість обстеження складала
близько 5 хв., пацієнт отримував дозу 0,96 mrem. Результати сканування за
допомогою компўютерної програми порівнювались з аналогічними стандартизованими
показниками здорових дітей відповідного віку, статі, маси і зросту з наступним
формуванням показника Age-Matched, який включає відсоткове значення МЩКТ та
Z-критерій. ВООЗ при відхиленні від стандартної величини на – 2,5 стандартних
відхилень і більше діагностують остеопороз, на – 2,1 – (-2,4) – остеопенію
ІІІст., - 1,6 – (-2,0) – остеопенію ІІ ст., - 1,1 – (-1,5) – остеопенію І ст..
При коливаннях Z-критерію в межах від –1 до +1 стандартного відхилення МЩКТ
вважають віковою нормою. Крім цього, компўютер визначає BMD (Bone mineral
density) – вміст мінералів в досліджуваній ділянці хребта виражену в г/см2, BMC
(Bone mineral content) – фактичний вміст мінералів у кожному хребці (г), Area
(см2), Width (см), Height (см) – відповідно площа, ширина та висота кожного
xребця [196 ].
Проводилось також визначення біохімічних маркерів метаболізму кістково
- Київ+380960830922