РОЗДІЛ 2
НАПРЯМОК, КОНТИНГЕНТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Напрямком дослідження було вивчення ранніх етапів формування БА у дітей,
визначення основних факторів ризику розвитку захворювання, оптимізація
діагностики, лікування та імунопрофілактики астми у дитячому віці.
Для вирішення поставлених задач за період 1990-2003 рр. було залучено до
дослідження 553 дитини віком від 1,5 місяців до 15 років. Серед обстежених
хворих 150 дітей були з рецидивами обструктивного бронхіту (ОБ), 88 дітей – з
рецидивами гострого стенозивного ларинготрахеїту (ГСЛТ, псевдокрупу), 315
хворих страждали на БА (119 - на тяжку астму, 153 – на середньотяжку, а 43 - на
легку). У якості контрольних груп на різних етапах до дослідження було залучено
141 практично здорову дитину відповідного віку. До груп порівняння для оцінки
ефективності терапевтичних та імунопрофілактичних заходів увійшло 104 хворих на
БА. Основні етапи дослідження і групи дітей спостереження наведені у таблиці
2.1.
При плануванні дослідження приймались до уваги ступінь тяжкості і період
захворювання, вживання медикаментозних препаратів, супутня патологія, що
впливало на умови включення пацієнтів у дослідження, до якого діти залучалися
тільки у разі отримання згоди дітей та їх батьків.
Серед основного контингенту дітей раннього віку з метою визначення вагомих
факторів ризику розвитку БА і проведення диференційного діагнозу з іншими
схожими хворобами було обстежено 150 дітей віком від 2 місяців до 3 років, які
поступали до стаціонару з приводу повторних (3 і більше на рік) епізодів
бронхообструкції з діагнозом обструктивного бронхіту (ОБ). Для визначення
подальшої еволюції захворювання ці діти спостерігались протягом 6 років, після
чого був проведений катамнестичний аналіз особливостей перебігу хвороби у 128
дітей цієї групи. Контрольною групою для визначення імунологічних показників
були 30 практично здорових дітей відповідного віку.
Таблиця 2.1 – Дизайн дослідження: основні етапи дослідження і групи дітей
спостереження
І етап
Рецидивний обструктивний бронхіт
150 дітей (1,5 міс - 3 р.)
Еволюція простежена у 128 дітей
Рецидивний синдром крупу
88 дітей (6 міс - 3 р.)
Еволюція простежена у 88 дітей
30 здорових дітей
(1 міс - 3 р.) – контрольна група
30 здорових дітей
(2 міс - 3 р.) – контрольна група
ІІ етап
БА раннього віку - 109 дітей (1,5 міс - 3 р.),
з них БА грудного віку - 47 дітей (1,5 міс - 1 р.)
30 здорових дітей (1,5 міс - 3 р.) – контрольна група
ІІІ етап
Інфікованість хворих на БА мікоплазмами і хламідіями
76 дітей (6 міс - 15 р.)
IV етап
Невідкладна терапія БА раннього віку - 61 дитина ІІ етапу
(1,5 міс-3 р.)
Базисна терапія БА – 88 дітей (1,5 міс – 10 р.)
Базисна терапія БА
40 дітей (6 – 11 рр.)
Базисна терапія БА 48 дітей ІІ етапу
(1,5 міс - 3 р.)
Монтелукаст
20 дітей
Беклометазон
10 дітей-група
порівняння
Кромоглікат10 дітей- група порівн.
ІГКС
30 дітей
Кромоглікат
18 дітей – група порівн.
10 здорових дітей (6-11 рр.) –
контрольна група
(порівняння біохімічних показників)
11 здорових дітей
(1,5 міс-3 р.) - контр. гр. (порівняння гормон. і біохімічних показників)
V етап
Ефективність азитроміцина у терапії загострень БА, зумовлених ГРЗ
76 дітей ІІІ етапу (6 міс - 15 р.)
Лікування азитроміцином
40 дітей
Без лікування азитроміцином
36 дітей – група порівняння
VI етап
Ефективність вакцинації грипу у хворих на БА
50 дітей (3 - 15 рр.)
30 дітей, щеплених інфлуваком
20 дітей, не щеплених проти грипу, - група порівняння
VII етап
Ефективність рибомуніла у лікуванні інфекційно-залежної БА
40 дітей (3 - 15 рр.)
Лікування рибомунілом
30 дітей
Без лікування рибомунілом
10 дітей – група порівняння
30 здорових дітей (3-15 рр.) – контрольна група
На підставі результатів ретроспективного порівняльного аналізу 128 дітей з
рецидивним ОБ проведено вивчення суттєвих факторів ризику розвитку БА.
Під наглядом також було 88 дітей віком від 6 місяців до 3 років, які за період
лікувались з приводу гострого стенозивного ларинготрахеїту (ГСЛТ, або
псевдокрупу) і в подальшому демонстрували рецидиви крупу (3 і більше на рік).
Ці діти теж були простежені у тривалому (7-10 років) катамнезі. 30 практично
здорових дітей такого ж віку було обстежено для порівняння імунологічних
показників (контрольна група). На підставі ретроспективного порівняльного
аналізу
Наступною групою спостереження були 109 дітей віком від 1,5 місяців до 3 років
(з них – 47 дітей першого року життя), хворих на БА, у яких вивчались клінічні
особливості дебюту хвороби, а також характерні риси імунного та алергійного
статусів. Контрольну групу склали 30 практично здорових дітей аналогічного віку
для порівняння показників імунного стану.
З метою визначення інфікованості дітей, хворих на БА, M. pn., Chl. pn. i Chl.
tr. було обстежено 76 дітей віком від 6 місяців до 14 років. Для вивчення
ефективності азитроміцину 40 пацієнтів з них отримали лікування цим препаратом,
а 36 хворих були групою порівняння, їм азитроміцин не призначався (група
порівняння). Ефективність терапії цим антибіотиком оцінювалась згідно
рекомендацій “Європейських директив по застосуванню протиінфекційних
препаратів” з щоденним підрахунком загального числа балів перед початком
лікування, на 4–5 і на 8-10 добу терапії. Результати лікування простежені у
6-місячному катамнезі.
Вивчення ефективності застосування препаратів базисної терапії проведено у 88
дітей, хворих на БА: у 48 пацієнтів віком від 1,5 місяців до 3 років і у 40
дітей віком 6–11 років. З них 30 хворих раннього віку отримували лікування ІГКС
(17 – ф