Ви є тут

Клінічне значення урофлоуметрії та міографії для діагностики енурезу у дітей

Автор: 
Гнилоскуренко Ганна Валеріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004826
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Методи клініко – функціонального обстеження дітей з енурезом
Обстежено 114 дітей віком 5-16 років з різними клінічними формами енурезу.
Комплекс обстеження включав ретельний збір анамнезу, загальноклінічні
дослідження, інструментальні дослідження. Для вивчення основних показників, які
характеризують стан вегетативної регуляції у дітей з енурезом використовували
наступні методи дослідження: оцінку вихідного вегетативнго тонусу за таблицями
Вейна, кліноортостатичну пробу, кардіоінтервалографію в стоячому та лежачому
положенні. Для оцінки функціонального стану надсегментарного відділу ВНС
проводили електроенцефалографію (ЕЕГ). Оцінку стану церебральної гемодинаміки
проводили методом РЕГ з визначенням рівня артеріального пульсового
кровонаповнення, периферійного судинного опору та стану венозного відтікання.
Для дослідження стану периферичної гемодинаміки використовували метод
реовазографії (РВГ) з визначенням рівня артеріального пульсового
кровонаповнення, периферичного судинного опору та стану венозного відтікання в
нижніх кінцівках, оскільки вони інервуються спинним мозком на рівні, що
відповідає центрам регуляції сечовипускання. Для визначення змін в шийному
відділі хребта проводили рентгенологічне дослідження з функціональними
пробами.
Стан нервово-м`язової передачі вивчали за допомогою методу поверхневої
стимуляційної електронейроміографії (ЕНМГ).
Наявність та характер дисфункцій сечових шляхів встановлювали за допомогою
сукупності даних (аналізу скарг хворого, оцінки добового ритму сечовипускання,
ультразвукового дослідження (УЗД) черевної порожнини, нирок та сечового міхура,
урофлоуметрію, діагностичну пробу з метрономом методом біологічного зворотнього
зв`язку на базі урофлоуметрії). Проводились консультації вузьких спеціалістів
(невропатолога, психіатра, уролога, окуліста, отоларінголога).
Збір анамнезу проводився за допомогою спеціально розробленого опитувальника,
який включав декілька підрозділів запитань. Так, докладно вивчались скарги
дитини, наявність болей та їх локалізацію, психологічний стан і т.інш. В
“анамнезі захворювання” з`ясовували: вік, з якого почався енурез, можливу
причину виникнення, наявність “світлих проміжків”, характер перебігу
захворювання, порушення нічного сну, наявність денного нетримання сечі, та
характер акту сечовипускання. Крім того, виясняли стан здоров`я батьків,
наявність енурезу у родичів, перебіг вагітності та пологів у матері хворої
дитини і т.інш.
Загальноклінічне обстеження включало загальний аналіз крові; біохімічне
дослідження крові з визначенням рівня сечовини, азоту сечовини, креатиніну,
холестерину, сіалової кислоти, С-реактивного білку, тимолової проби, загального
білку, АЛТ, АСТ, білірубіну, та електролітів К, Са, P, Mg; аналіз кала на яйця
гельмінтів. А також, загальний аналіз сечі; аналіз сечі за Нечипоренком та за
Зімницьким; посів сечі.
2.1.1. Поверхнева стимуляційна електронейроміографія
Стан нервово-м`язевої передачі у дітей з енурезом вивчали за допомогою методу
стимуляційної електронейроміографії (ЕНМГ), яка проводилась на аппараті
"TOENNIS" фірми Erich Jeager (Німеччіна). Метод стимуляційної ЕНМГ з
використанням поверхневих електродів, є малотравматичним для пацієнта і
дозволяє оцінювати пряму збудливість м(язів, швидкість проведення імпульсу по
нервовим волокнам, характер ураження та диференціювати різні типи порушень
нервово-м`язевої передачі у дітей з різими клінічними формами енурезу.
За допомогою цього методу досліджували М-відповідь m. gastrocnemicus та m.
abductor hallucis на обох нижніх кінцівках. М-відповідь - це потенціал, який
виникає у м`язі у відповідь на електричне, супрамаксимальне подразнення рухових
волокон нерва. При правильному накладанні електродів М-відповідь має двухфазну
негативно-позитивну форму, якому передує артефакт подразнення. У одного і того
ж пацієнта при стандартних умовах параметри М-відповіді являються стабільними.
М-відповіді симетричних м`язів мають близькі характеристики, що робить цей
показник цінним діагностичним критерієм [30,63].
З метою оцінки стану нервового попереково - крижового сплетіння, на рівні якого
відбувається перемикання імпульсів, які надходять з центральних рівнів
регуляції сечовипускання, проводилось дослідження n.tibialis, який є
продовженням сідничого нерва, що виходить з цього сплетіння. Так, при
стимуляції n.tibialis оцінювали М-відповідь m. gastrocnemicus та m. abductor
hallucis за такими параметрами: амплітуда М-відповіді (А, мВ), латентний період
(L, мс), асиметрія латентності, форма потенціала та швидкість проведення
імпульсу (V, м/с).
Амплітуда М-відповіді представляє собою результат алгебраїчного сумування
потенціалів окремих м`язових волокон і в основному залежить від
немієлінізованих або слабо мієлінізованих нервових волокон.
Латентний період або латентність визначали як проміжок часу від початку
артефакту подразнення до початку відхилення потенціалу дії досліджуваного
м`яза. Цей показник відповідає проведенню імпульсу по найбільш швидким нервовим
волокнам [30]. Коефіцієнт асиметрії латентності вираховували як відношення
різниці латентності М- відповідей симетричних м`язів до найбільшого з цих
показників. За допомогою цього коефіцієнту встановлюється переважання порушень
на однієї з нижніх кінцівок [5].
Форма потенціала залежить від структури рухової одиниці (м`язове волокно та
мотонейрон, який його іннервує). Форму оцінювали за кількістю фаз в потенціалі.
Нормальним вважається потенціал, що має не більше 4 фаз. Псевдополіфазні та
поліфазні потенціа