РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дисертація присвячена проблемі вивчення клініко-імунологічних особливостей
перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку та розробці комплексу
ефективних лікувально-профілактичних заходів з використанням специфічних
алерговакцин та індукторів синтезу ендогенного інтерферону.
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей
З метою вирішення поставлених завдань проведені клінічні спостереження 94 дітей
віком від 10 до 15 років, хворих на легку та середньотяжку атопічну бронхіальну
астму в періоді ремісії. Комплексне клініко-лабораторне обстеження проводилося
в умовах алергологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні та
алергологічного кабінету обласної дитячої поліклініки м. Полтава протягом
2001-2004 років. Контрольну групу склали 50 здорових дітей, обстеження яких
здійснювали паралельно з обстеженням хворих (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Групи спостереження
Групи спостереження
Загальна кількість дітей
Діти, яким проведене імунологічне дослідження
Контрольна група
50
10
Діти, які отримували специфічну алерговакцинацію (САВ)
71
14
Діти, які отримували САВ у комплексі із циклофероном
Діти, які отримували САВ у комплексі із протефлазідом
16
13
ВСЬОГО:
144
44
Вибірки пацієнтів основної та контрольної груп були співставні за віком та
статтю.
Поглиблене імунологічне дослідження було проведене 44 дітям на базі Центральної
науково-дослідної лабораторії Української медичної стоматологічої академії.
Детальна характеристика обстежених хворих на БА та дітей контрольної групи
наведена у 3 розділі роботи.
Діагноз бронхіальної астми встановлювали згідно “Консенсусу з питань
класифікації, діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей” (м. Київ,
1998 р.) [17, 58].
Загально-клінічні методи (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація)
застосовували у всіх хворих. З метою встановлення ролі соціальних та медико –
біологічних факторів у виникненні БА проводилося опитування батьків з
уточненням спадковості, анамнезу життя та хвороби дитини, побутових умов
проживання тощо. У кожного пацієнта з’ясовували тривалість захворювання,
частоту виникнення та передвісники нападів, важкість їх перебігу, зв’язок з
сезоном року та періодом доби, чим провокуються напади, тривалість ремісії,
попереднє лікування.
Окрім того, всім дітям проводили загально-клінічні аналізи (розгорнутий
загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, копрограму, аналіз калу на яйця
глистів і найпростіших), біохімічні дослідження крові (рівень білірубіну та
його фракцій, АЛТ, АСТ, протеїнограма, креатинін, сечовина). За показаннями
здійснювався огляд фахівцями (ЛОР, дерматолог, гастроентеролог, пульмонолог та
інші).
В групу обстеження увійшли діти шкільного віку в періоді ремісії БА, у яких
була виявлена гіперчутливість до побутових алергенів (не виключались пацієнти
із епідермальною, пилковою та харчовою сенсибілізацією). Показники об’єму
форсованого видиху за першу секунду та пікова швидкість видиху у них складали
не менше 70% від належних величин, індекс варіабельності ПШВ становив більше
20%.
Показанням для проведення алерговакцинації були характерні скарги хворого,
анамнестичні і клінічні дані, позитивні шкірні скарифікаційні тести, що чітко
підтверджували роль алергену та неможливість запобігання контакту з ним. Із
дослідження виключалися хворі із важким перебігом БА, пацієнти, які отримували
системні та інгаляційні глюкокортикостероїди протягом останніх двох місяців і
які мали протипоказання до проведення специфічної алерговакцинації [28, 30, 54,
199]. Під час САВ дозволялося застосування наступних препаратів: інталу,
тайледу, кетотифену, в2-агоністів короткої дії.
2.2. Спеціальні методи обстеження
2.2.1. Алергологічні методи обстеження
Комплекс алергологічних методів обстеження включав: збір алергологічного
анамнезу, шкірні скарифікаційні тести з побутовими, епідермальними, пилковими,
харчовими алергенами (виробництва МП “Імунолог”, м. Вінниця, Україна). Для
постановки скарифікаційних тестів використовували до 80 найменувань алергенів:
алергени хатнього та бібліотечного пилу, дерматофагоїдних кліщів, алергени пера
подушки, алергени вовни тварин (кішки, собаки, кроля, вівці), 23 найменування
пилкових (дерев, бур’янів, злаків) і 33 найменування харчових алергенів.
Скарифікаційні тести з алергенами ставили на внутрішній поверхні передпліччя
паралельно з тест-контрольною рідиною та 0,01% розчином гістаміну з інтервалом
у 2 см послідовно від ліктя. Результати проб оцінювали через 15 – 20 хвилин.
Реакцію на алерген вважали специфічною лише при відсутності реакції на
тест-контрольну рідину та при наявності позитивної реакції на гістамін.
Вираженість реакції оцінювалася за розмірами пухирця та гіперемії (Потемкина
А.М., 1990) [93].
Обчислення рівня гіперсенсибілізації проводилась за умовними одиницями, де 1 УО
відповідає слабо позитивна та позитивна реакція скарифікаційних тестів, а 2 УО
– виражена та різко позитивна реакція.
Медикаментозне обмеження перед проведенням алергологічного шкірного та
спірографічного тестування були наступними: відміну антигістамінних препаратів
першого покоління проводили за 48 годин, антигістамінних препаратів другого,
третього поколінь та мембраностабілізуючих препаратів – за 1-2 тижні, інгаляцію
бронходилятаторів – за 8 годин до дослідження.
2.2.2. Інструментальні методи дослідження
Для оцінки функції зовнішнього дихання використовували спірографію
(автоматизований комп’ютерний діагностичний комплекс для дослідження функції
зовнішнього дихання “Пульмовент-3”, науково-виробничого підприємства “Метоком”,
м. Ніжин). За даними п
- Київ+380960830922