РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика груп спостереження
Робота виконана на кафедрі педіатрії Запорізької медичної академії післядипломної освіти. Клінічна частина роботи проведена на базі 1-ї та 2-ї дитячої поліклінік 1-ї дитячої лікарні (головний лікар В.І.Ліхачьова), дитячого поліклінічного відділення центральної лікарні Жовтневого району (головний лікар Т.В.Дзюбенко), імунологічної лабораторії дитячого міського імунологічного центру (завідувач лабораторії Т.Д.Волкова). Термін спостереження - 2000-2004 рр.
Місто Запоріжжя є великим промисловим центром, який розташований у південно-східній частині України. Територія міста - більш 350 м2. Населення - близько 950 тис. осіб. Клімат є помірно континентальним; середня річна температура повітря 8-10°С, літня - 21,5-23,3°С , зимова - мінус 6°С. Середньорічна кількість опадів - близько 300-400 мл.
За даними Запорізької міської санітарно-епідеміологічної станції, у місті на теперішній час працює 671 підприємство. Загальні викиди забруднюючих речовин в атмосферу повітря становлять 299,1 тис.т. Основним забруднювачем атмосфери у містах, крім промислових підприємств, є автомобілі (табл.2.1). Вони викидають у повітря більше ніж 200 різних речовин, серед яких дуже сильні отрути: оксид вуглецю, оксиди азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, канцерогенні вуглеводи (в тому числі 1,2-бензипірен), формальдегід. Вихлопні гази автомобілів розповсюджуються на відстань 20-30 метрів. Вони створюють поблизу джерела забруднення рівень концентрації шкідливих речовин, що в десятки разів перевищує гранично припустимі.
Значними джерелами антропогенного впливу на оточуюче середовище є полігони та накопичувачі відходів. Кількість сміттєзвалищ, полігонів, шлаконакопичувачів, відвальних господарств у Запорізькій області становить 51. Площа, яку вони займають, перевищує 1040 га.
Приймаючи до уваги умовну класифікацію V.Wagner., M.Wagnerova [363], можливо сказати, що в навколишньому середовищі даного регіону мають місце більшість представників ксенобіотиків з 6 груп.
Таблиця 2.1
Результати дослідження забруднення атмосферного повітря у м.Запоріжжі
Найменування інгредієнтуВідстань від джерела, мМаксимальна масова концентрація, мг/м3Відносне перевищення, %ГПК1Завислі сполуки30001,674,2%0,52Двоокис азоту30000,3432,7%0,0853Фенол30000,01666,1%0,014Фтористий водень30000,044,2%0,025Сірководень30000,07130,77%0,0086Сірковуглець30000,02-0,03
Місто знаходиться на 4-му місці списку міст України, несприятливих у екологічному плані. Популяція дітей, що мешкає у цих умовах, постійно підпадає під вплив екопатогенних факторів, що, у зв'язку з незрілістю захисних та адаптаційних механізмів, є ризиком розвитку у них "синдрому екологічної дезадаптації" [242]. На сьогодення у цих умовах мешкають також діти, які були народжені від батьків, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Вони сформували особисту, нову генерацію дітей. Отже, у зв'язку з існуючими особливостями навколишнього середовища виникла необхідність вивчення структури захворюваності у цих дітей, перебігу процесів адаптації та компенсації, діагностики передпатологічних станів.
З метою вивчення структури захворюваності дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, нами був проведений статистично-епідеміологічний аналіз 344 амбулаторних карт дітей у віці від 1 до 14 років. При аналізі захворюваності, виникла необхідність вивчення розповсюдженості АК у групах дітей молодшого віку, народжених від батьків, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Було сформовано 3 групи спостереження дітей (по 40 дітей у групі) у віці від 3 до 6 років (групи формувалися в залежності від причетності батьків до наслідків аварії на ЧАЕС), визначена частота зустрічальності АК у групах спостереження та проведено клініко-параклінічне обстеження дітей з АК, які були народжені від осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
З метою визначення діагностичних маркерів АК, а саме НАД, у дітей груп спостереження, нами було сформовано 4 групи спостереження - діти у віці від 3 до 6 років: 60 дітей, народжених від батьків, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: з них 30 дітей - з проявами НАД, 30 дітей - без проявів НАД; 30 дітей з проявами НАД, народжені від батьків-постійних мешканців м.Запоріжжя; 30 дітей контрольної групи - умовно здорові діти м.Запоріжжя.
2.2. Клінічні методи дослідження
Критеріями залучення дітей до дослідження були наявність фенотипових ознак НАД у дітей, народжених від батьків, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та у дітей, народжених від батьків-постійних мешканців м.Запоріжжя. Контрольну групу склали умовно здорові діти м.Запоріжжя. Відбір проводився рандомізовано, діти в усіх групах спостереження були співставлені за віком, статтю, тривалістю та тяжкістю захворювань, супутньою патологією, соціальними умовами. Клінічний метод складався з оцінки даних анамнезу (соціального, біологічного, геніалогічного), клінічної картини захворювання, загальноклінічних методів дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, копрологічне дослідження).
2.3. Біохімічні методи дослідження антиоксидантної системи
Кров для дослідження процесів ПОЛ і АОЗ брали з кубітальної вени вранці натще. Обстеження проводилось у динаміці: до й після лікування. ДК визначали за методом В.Б.Гаврилова (1988) [57]. ГПЛ визначали за методом В.Б.Гаврилова (1983) [58]. Результати вимірювань виражали у відносних одиницях оптичної густини. В якості інгібітору вільнорадикального окислення використовували ЕДТА (1 мг/мл). Врахування отриманих даних проводилося на 1 мл плазми крові. Концентрацію МДА визначали в реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою по утворенню пофарбованого тримежинового комплексу за методом Л.І.Андрєєва зі співавт. (1985), М. С.Гончаренко, В.Н.Литвинової [66]. Отримані дані розраховували на 1 мл еритроцитарної маси. Результати співставлялися з рівне