РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Напрямок та обсяг роботи
Для вирішення поставлених завдань клініко-параклінічні дослідження були
проведені у відділеннях гастроентерології Тернопільської обласної дитячої
клінічної лікарні, Тернопільської міської дитячої клінічної лікарні та
Рівненського обласного лікувально-діагностичного центру. Обстежено 105 хворих
на ХГД дітей у віці від 6 до 15 років. Групу порівняння складали 25 здорових
дітей того ж віку.
Серед обстежуваних дітей переважали дівчатка 54 (51,43 %), хлопчиків,
відповідно було 51 (48,57 %). При встановленні діагнозу ХГД опиралися на
виявлення типових клінічних проявів та результати лабораторно-інструментальних
обстежень. В дисертації використана клінічна класифікація ХГД А.В.Мазуріна
(1984).
Напрямком дослідження обрано вивчення стану РК у дітей з ХГД та впливу
патогенетичних порушень (розвиток ЕІ, інтенсифікація процесів ПОЛ, стан АОСЗ)
на зміну його значень. Передбачено обґрунтування параклінічних критеріїв для
покращення діагностики ХГД, розробки схем раціональної патогенетичної корекції
розладів РК при зазначеній патології.
В залежності від виявлення Helicobacter pуlorі хворі були розподілені на дві
групи: перша група з наявністю Нр нараховувала 67 хворих (63,8 %), до другої
групи увійшло 38 (36,2%) хворих на ХГД, в яких Нр не виділявся.
Згідно зі спеціально розробленою схемою, дослідження розпочинали з детального
збору скарг, анамнезу захворювання та життя дитини. Особливу увагу звертали на
фактори, що сприяли виникненню хронічного захворювання травної системи
(полігенний комплекс середовищних і спадкових факторів: маса при народженні,
тривалість грудного вигодовування, тривалість ХГД, частота загострень, обтяжена
спадковість за патологією травного тракту, психоемоційні напруження стресового
характеру, тривалі порушення режиму й характеру харчування, харчова алергія,
аномалії розвитку травного каналу, прийом деяких медикаментозних препаратів
(саліцилати, сульфаніламіди, стероїдні гормони). Впродовж дослідження оцінювали
появу та розвиток супутніх захворювань, починаючи з неонатального періоду, їх
перебіг, зв'язок з недугами шлунково-кишкового тракту.
Комплексна оцінка охоплювала фізичний та нервово-психічний розвиток, симптоми в
динаміці недуги з урахуванням фізикальних даних. Після ретельного об'єктивного
обстеження у випадку виявлення супутніх патологій, діти оглядалися
спеціалістами (отоларинголог, невропатолог, окуліст, ендокринолог), проводилась
корекція лікування.
Стан СО оцінювали за даними ЕГДС фірми Olympus GIF типу PQ з подальшим узяттям
біоптатів. Ендоскопічні зміни оцінювали згідно з класифікацією О.В.Мазуріна,
О.М.Запрудного (1989). З метою диференціації порушення кислотоутворюючої
функції шлунка використовували експрес-методику внутрішньошлункової рН-метрії –
базальну топографічну рН-метрію на протязі шлунка, запропоновану В.Н.
Чернобровим та Н.А. Півтораком. Обов’язковим було УЗД органів черевної
порожнини, визначення швидкості кровоплину слизовоі оболонки шлунка і
дванадцятипалої кишки, біохімічні та морфологічні дослідження біопсійного
матеріалу з метою діагностики Helicobacter pylori.
Усім дітям проводився загальноприйнятий комплекс лабораторного обстеження. В
гемограмі звертали увагу на тяжкість анемії, кількість лейкоцитів, їх
кількісно-якісне співвідношення. В біохімічному аналізі крові визначали рівень
глюкози, загального білка, його фракцій, білірубіну, холестерину, лужної
фосфатази, АлАТ, АсАТ, рівень амілази крові та діастази сечі. Спостереження за
хворими у віддалений період проводили в два етапи: перший – анкетування за
спеціально розробленою схемою, другий - обстеження в амбулаторних або
стаціонарних умовах на предмет наявності скарг із боку органів травлення,
клініко-лабораторні та інструментальні дослідження.
З метою удосконалення патогенетичної терапії ХГД та профілактики виявлених
порушень вивчали вітчизняний фітоконцентрат “Ренорм”, до складу якого входять
біологічноактивні речовини, добуті з рослинної сировини, зокрема, листя м’яти
перечної, алое, кори крушини, гарбуза харчового, кореня цикорію, валеріани,
оману. “Ренорм” зареєстровано за номером 081/022804. Серед численних позитивних
властивостей ренорму заслуговувала уваги, попри виражені антиоксидантові
властивості, здатність його впливати на регенеративний потенцiал слизової
оболонки, і, ймовірно, покращувати кровопостачання СО.
В якості доповнення до дієти, нами запропоновано вітчизняну харчову добавку
сунамол-С (№50807/1953), котра має виражену сорбційну активність і є джерелом
комплексу мікроелементів з метою виведення токсичних метаболiтiв, нормалiзацiї
обмiнних зрушень, покращення РК. Задля вивчення терапевтичної ефективності
різних варіантів комплексної терапії було сформовано чотири групи. Перша група,
яка служила контролем, становила 21 дитину з ХГД. Ця група отримувала
загальноприйняте комплексне лікування, друга група (17 хворих) - додатково
ренорм всередину по 1/2 чайної ложки дітям від 7 до 10 років та 1 чайній ложці
дітям від 10 до 15 років на 100 мл води ввечері, за півгодини до сну. В третій
групі (16 хворих), в якості доповнення до загальноприйнятого комплексного
лікування отримували сунамол-С по 1/2 чайної ложки діти від 7 до 10 років та по
1 чайній ложці діти від 10 до 15 років перорально, вранці, розвівши в 100 мл
води. Четверта група хворих дітей нараховувала 19 дітей, яким окрім
загальноприйнятої комплексної терапії призначали ренорм та сунамол-С в тих же
дозах протягом трьох тижнів.
Критеріями ефективності терапії були динаміка основних клінічних синдромів
(больового, диспепсично