РОЗДІЛ 2
НАПРЯМОК, КОНТИНГЕНТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана впродовж останнього десятиріччя і була фрагметами 3-х
науково-дослідних робіт ІПАГ АМН України, які присвячені проблемі пре- і
перинатальної патології ЦНС у дітей.
Задачі роботи обумовили новий методичний підхід до вирішення проблеми та
поетапну побудову дослідження.
На першому етапі з метою визначення факторів ризику перинатальних гіпоксично-
ішемічних та ембріофетальних уражень ЦНС у дітей був проведений ретроспективний
аналіз 949 історій пологів за один довільно обраний рік (1999) акушерських
клінік ІПАГ АМН України, куди звичайно госпіталізують жінок з вагітністю і
пологами високого ризику. З їх числа було виявлено 274 новонароджених з різною
перинатальною патологією ЦНС. У матерів цих дітей за спеціально розробленою
схемою ретроспективно аналізувалися особливості акушерсько-гінекологічного та
екстрагенітального анамнезу, перебіг вагітності, пологів та раннього
неонатального періоду у дітей. На цьому етапі використовувалися методи
статистичного аналізу (метод довірчих інтервалів, визначення статистичного
взаємозв’язку між параметрами, що оцінюються, за допомогою критерію ч2).
Другий етап дослідження полягав у проспективному спостереженні за перебігом
вагітності і пологів у 189 жінок, яких було відібрано скринінговим методом
сумісно з акушерами-гінекологами з врахуванням виділених на першому етапі
факторів ризику розвитку перинатальних уражень ЦНС у їхніх новонароджених. З
метою встановлення впливу факторів ризику з боку вагітної жінки на розвиток
пре- і перинатальних ушкоджень ЦНС сумісно з акушерами-гінекологами проведено
скринінгове обстеження 1000 вагітних. З них за допомогою спеціально розроблених
карт для комплексного дослідження (Додаток А) було відібрано 189 вагітних жінок
(159 вагітних склали так звану групу високого ризику щодо народження дітей з
перинатальною патологією ЦНС і 30 вагітних – контрольна група).
Переважна більшість вагітних основної групи мала декілька факторів ризику,
залежно від яких жінки були умовно розподілені на 2 підгрупи:
І) вагітні з різними порушеннями репродуктивної функції (звичне невиношування
вагітності у вигляді ранніх і пізніх абортів, мертвонародження плода) – 66
жінок;
ІІ) вагітні, у яких методом пренатальної УЗД були діагностовані ізольовані вади
розвитку плода, фетоплацентарна недостатність, багатоводдя, маловоддя та
затримка внутрішньоутробного розвитку плода – 93 жінки;
ІІІ) 30 вагітних жінок віком 20-35 років без обтяженого акушерського та
соматичного анамнезу були групою порівняння.
Дослідження проводились за слідуючими методиками: медико-генетичне
консультування, пренатальна УЗД, клінічне вивчення стану вагітних,
допплерографія, магнітно-резонансна томографія та магнітно-резонансна
спектроскопія, психологічні тести, статистичні.
Загальноклінічні методи дослідження вагітних жінок включали аналіз даних
соматичного і поглибленого акушерсько-гінекологічного анамнезу за допомогою
власної розширеної анкети з урахуванням медико-генетичного консультування.
Інфікованість всіх вагітних збудниками TORCH-групи визначали на підставі
виявлення фрагменту генома збудників у сироватці крові методом полімеразної
ланцюгової реакції (ПЛР) за стандартною методикою з використанням реактивів
“АмпліСенс-200” “ДНК-сорб-В”, “GenePakTM DNA PCR test”. Титри антитіл IgM і IgG
у крові визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою біохімічного
аналізатора «ELISA» (Голландія).
Медико-генетичне консультування включало використання клініко-генеологічного
методу, який передбачає заповнення медико-генетичної картки, яка містить:
паспортні дані, місце народження батьків та дитини, освіту, дані про професійну
шкідливість та шкідливі звички, дані про стан здоров’я сім’ї та її родичів,
акушерсько-гінекологічного анамнезу жінки, об’єктивні дані про дитину з
описанням фенотипічних особливостей, родовід сім’ї, дані результатів
лабораторного обстеження жінки та дитини, щоденник спостережень.
Для традиційної пренатальної діагностики ЦНС плода у всіх вагітних жінок групи
високого ризику використовували ультразвукове сканування на апараті “Аlоkа-SSD
630”. Нейросонографія у немовлят проводилась на апараті “Аlоkа-SSD-2000”.
Допплерографічні дослідження судин головного мозку плода і дітей першого року
життя проводили на ультразвуковому апараті “Biomedica SIM-7000”.
Для уточнення і деталізації пренатальної патології ЦНС плода здійснювали
обстеження за допомогою МРТ усіх вагітних з підозрою на порушення розвитку
нервової системи плода, порушення репродуктивної функції та за наявності
TORCH-інфекції. Оцінку структурних і метаболічних особливостей розвитку
головного мозку плода, новонароджених та дітей раннього віку проведено за
допомогою неінвазивного методу МРТ та МРС.
Третій етап включав у себе ретельний аналіз стану новонароджених і пологової
діяльності у вагітних жінок групи високого ризику.
Стан дитини після народження оцінювали за шкалою Апгар. Діагноз перинатальних
уражень ЦНС у дітей встановлювали за сукупністю анамнестичних, клінічних і
функціональних даних за загальноприйнятою класифікацією.
Четвертий етап характеризувався активним динамічним спостереженням за дітьми,
які народилися від жінок групи високого ризику, з проведенням патогенетичної
терапії і реабілітаційних заходів у пацієнтів з ознаками неврологічного
дефіциту та органічними ураженнями ЦНС. Для об’єктивної динаміки еволюції
патологічної картини захворювання проводили функціональні і нейрорадіологічні
обстеження у разі необхідності.
П’ятий етап роботи полягав в оцінці ефективності проведеного
- Київ+380960830922